Decision № 97539648, 08.06.2021, Zhovkva District Court of Lviv Oblast

Справа № 444/1018/21

Провадження № 2/444/627/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Мікула В. Є.

секретар судового засідання Сагаль Д.А.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Жовкві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добросинсько-Магерівської сільської ради, третя особа Жовківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , що стверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Лавриківською сільською радою Жовківського району Львівської області. Батько проживав в АДРЕСА_1 ) в будинку, який відносився до соціальної групи робітничого типу двору. Ще до його смерті померла і мати - ОСОБА_3 . Право власності на будинок було зареєстровано в погосподарських книгах Лавриківської сільської ради Жовківського району, Львівської області, що стверджено випискою з погосподарської книги.

Діючим на той час законодавством, зокрема і постановою Ради Міністрів Української РСР № 105 від 11 березня 1985 року «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР», Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, було передбачено порядок реєстрації будинків в сільських населених пунктах, і погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні з 1979 року.Дані погосподарських книг були звітом про житлові будинки,що знаходяться на праві власності у громадян,а тому право власності двору було зареєстровано згідно вимог діючого на той час законодавства.

Згідно технічного паспорта, виготовленого Червоноградським МБТІ, загальна площа будинку в АДРЕСА_1 становить 97,0 кв.м., а саме: житлова – 71.0 кв.м., допоміжна - 26.0 кв.м. з господарськими будівлями.

При житті батько склав заповіт, яким все належне майно заповів позивачці по справі. Заповіт посвідчено 22.12.2011 року Лавриківською сільською радою Жовківського району, Львівської області. Такий не змінено і не скасовано.

Спадщину вважає такою, що прийняла, оскільки проживала з батьком на день його смерті.

Після смерті батька з приводу спадкування позивачка звернулася до Жовківської державної нотаріальної контори, де відкрито спадкову справу № 620/2017 і їй 21.08.2018 року видано свідоцтво про право на спадщину грошових вкладів батька, які належали батькові, а щодо видачі свідоцтва про право на спадщину житлового будинку в АДРЕСА_1 - відмовлено у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів та роз`яснено про судовий порядок визнання права власності на спадкове майно.

Про те, що померлі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , доводяться їй батьками, що стверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Дошлюбне прізвище " ОСОБА_4 " позивачка змінила у зв`язку із одруженням на " ОСОБА_5 ", що стверджено свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 . Просить задоволити позов.

Позивачка в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак на адресу суду подала заяву про слухання справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задоволити.

Представник відповідача та третьої особи в підготовче судове засідання не з`явилися хоч про час та місце розгляду справи належно повідомлені, що стверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Однак Добросинсько - Магерівською сільською радою, Жовківською держнотконторою повідомлено про відсутність заперечень проти позовних вимог та розгляд справи в відсутності їх представників, а тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без учасників справи, які не з`явилися, зважаючи на подані ними заяви.

Оскільки всі учасники справи в підготовче судове засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.

Ч. 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Так як відповідач не заперечує проти позовних вимог, фактично визнали їх, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд немає обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Так як відповідач визнав позов, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами судового провадження.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_2 , що стверджено свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_4 , виданим Лавриківською сільською радою Жовківського району, Львівської області.

З виписки із погосподарської книги по Лавриківській сільській раді Жовківського району, Львівської облапсті вбачається, що господарство в АДРЕСА_1 відносилося до соціальної групи робітничого типу двору, головою якого був ОСОБА_2 ..

З технічного паспорта виготовленого Червоноградським МБТІ вбачається, що загальна площа будинку в АДРЕСА_1 становить 97,0 кв.м., а саме: житлова – 71.0 кв.м., допоміжна - 26.0 кв.м. з господарськими будівлями. Право власності на будинок зареєстровано лише в погосподарській книзі Лавриківської сільської ради Жовківського району, Львівської області.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні з 1979 року. Дані погосподарських книг були звітом про житлові будинки, що знаходяться на праві власності у громадян. Отже право власності робітничого типу двору було зареєстровано згідно вимог діючого на той час законодавства, а саме, постанови Ради Міністрів Української РСР № 105 від 11 березня 1985 року «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР», Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13.04.1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, було передбачено порядок реєстрації будинків в сільських населених пунктах.

З витягу із спадкового реєстру Жовківської державної нотаріальної контори вбачається, що після смерті ОСОБА_2 відкрито спадкову справу № 620/2017 в Жовківській держнотконторі.

Із заповіту, посвідченого Лавриківською сільською радою 22.12.2011 року вбачається, що все своє майно ОСОБА_2 заповів дочці, позивачці по справі. Такий не скасовано про що стверджено відміткою Лавриківської сільської ради Жовківського району, Львівської області.

Про те, що позивачка ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище " ОСОБА_4 ") є дочкою померлого ОСОБА_2 , стверджено свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_2 .

Дошлюбне прізвище " ОСОБА_4 " позивачка змінила у зв`язку із одруженням на " ОСОБА_5 ", що стверджено свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 .

З постанови, виданої Жовківською державною нотаріальною конторою вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно на ім`я спадкодавця.

Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Згідно ст. ст. 1216 – 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України позивачка є такою що прийняла спадщину, оскільки проживала із спадкодавцем на день його смерті.

З врахуванням того, що відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог, а також з врахуванням встановленого під час розгляду справи, суд приходить до висновку що право позивачки підлягає захисту в судовому порядку, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивачки ОСОБА_1 ..

Керуючись статтею 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задоволити.

Визнати право власності ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на житловий будинок в АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 97,0 кв.м., а саме: житлова – 71.0 кв.м., допоміжна - 26.0 кв.м. з господарськими будівлями.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Мікула В. Є.