Court ruling № 97526310, 09.06.2021, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/11149/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойко О.Я., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третіх осіб ОСОБА_1 , Одеської міської ради про скасування реєстрації повідомлення про початок підготовчих робіт, дозволу, –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третіх осіб ОСОБА_1 , Одеської міської ради про скасування реєстрації повідомлення про початок підготовчих робіт, дозволу.

21.01.2021 від відповідача надійшло до суду клопотання про закриття провадження.

В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначав, що звернення до суду із позовом обумовлене незаконністю набуття третьою особою, ОСОБА_1 права власності на спірне приміщення № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Зокрема, головним аргументом позивача є те, що незаконне набуття у власність спірного приміщення спричинило в подальшому незаконність реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та видачу дозволу на будівництво з реконструкції нежитлового приміщення. Оскільки у позивача існує право звернення стягнення на спірне приміщення, він намагається захистити своє право на звернення на стягнення, що беззаперечно свідчить про приватно-правовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

10 березня 2021 року у відкритому судовому засіданні, суд протокольною ухвалою встановив учасникам справи строк для надання власної письмової позиції стосовно питання щодо закриття провадження у справі в порядку п.1 ч. 1 ст. 238 КАСУ до 29 березня 2021 року.

29.03.2021 від представника третьої особи, ОСОБА_1 , надійшли письмові пояснення, в яких він не заперечує проти закриття провадження у справі. Представник третьої особи вважає, що реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД 020200917163 є актом одноразового застосування та з моменту реєстрації дозволу на виконання будівельних робіт вичерпало свою дію. Додатково до наданих пояснень представник третьої особи зазначив, що Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради при видачі ОСОБА_1 дозвільних документів не порушило жодних приписів законодавства, що не спростовується позивачем у позові.

Від представника позивача не надходила інформація до суду по його позицію стосовно заявленого клопотання про закриття провадження у справі.

Суд розглянувши питання про закриття провадження у справі, робить висновок, що коло учасників справи, предмет спору та підстави позову свідчать про приватноправовий, а не публічний характер спору. Свій висновок суд обґрунтовує наступним чином.

За змістом пункту 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У Кодексі адміністративного судочинства України (пункт 2 частини першої статті 4 цього Кодексу) термін публічно-правовий спір вживається у такому значенні:

публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єктом владних повноважень, у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження

Аналіз вищенаведених положень законодавства дає підстави для висновку, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Важливо відзначити й те, що до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція неодноразово викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №914/2006/17, від 04.09.2018 у справі №823/2042/16, від 22.01.2020 у справі №826/8592/16 тощо.

Водночас, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб`єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи.

Судом встановлено, що 24.12.2019 на підставі договору купівлі-продажу № 2118 від 24.12.2019, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Савченко С.В. та укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Інвест-2020, право власності на приміщення за адресою: АДРЕСА_2 зареєстроване за ОСОБА_1 (номер запису про право власності 34855020).

17.09.2020 відносно приміщення за адресою: АДРЕСА_2 відповідач прийняв рішення № ОД 020200917163 про реєстрацію повідомлення про початок підготовчих робіт з реконструкції нежитлового приміщення № 101, без зміни зовнішньої геометрії фундаментів у плані, з улаштуванням додаткових приміщень з пристосуванням під торгово-офісні приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

23.09.2020 відповідач прийняв рішення № ОД 012200923393 про надання дозволу на будівництво – Реконструкцію нежитлового приміщення № 101, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані, з улаштуванням додаткових приміщень з пристосуванням під торгово-офісні приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд звертає увагу на те, що позивач оспорює рішення про реєстрацію повідомлення про початок підготовчих робіт та рішення про видачу та реєстрацію дозволу на будівництво. У цій справі орган місцевого самоврядування прийняв рішення про початок підготовчих робіт та надав дозвіл на будівництво, які є актами індивідуальної дії та породжують права й обов`язки у першу чергу для тих суб`єктів яким він адресований, зокрема у даній справі рішення стосується прав ОСОБА_1 .

Тобто позивач оскаржує акти індивідуальної дії, які були прийняті не стосовно його , а стосовно третіх осіб, що свідчить про існування спору між позивачем та третьою особою, який має приватноправовий, а не публічно-правовий характер.

Повертаючись до підстав позову, у позовній заяві одним із доводів позивача є те, що незаконність набуття ОСОБА_1 права власності на нежитлове приміщення № 101, також спричиняє незаконність реєстрації повідомлення про початок підготовчих робіт та дозволу на будівництво з реконструкції нежитлового приміщення № 101. Також, у разі завершення розпочатих будівельних робіт з реконструкції спірного приміщення ОСОБА_1 отримає право на відведення земельної ділянки територіальної громади м. Одеси, таким чином, як вважає позивач, відбувається захоплення комунальної власності та знищення об`єкту нерухомості, на який ПАТ «МТБ Банк» має законні права щодо звернення стягнення в рахунок заборгованості за рішенням суду, відносно якого триває цивільний спір № 522/15243/19. Тобто, звернувшись до суду з вимогами про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих робіт та скасування дозволу на будівництво, позивач намагається захистити своє право на звернення стягнення на нежитлове приміщення заборгованості за кредитними договорами. Зазначене беззаперечно свідчить про приватноправовий характер спору.

Суд звертає увагу, що захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, які виникають із цивільних відносин, підлягає розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, залежно від суб`єктного складу правовідносин.

За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частини першої статті 4 цього ж Кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з положеннями частини першої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Отже, вимоги скасування реєстрації повідомлення про початок підготовчих робіт, дозволу повинні бути розглянуті цивільним судом.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, не є публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) як суб`єктом публічного права та юридичною особою або органом державної влади, у якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у справі № 157/496/14-а.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

При зазначених вище обставинах, Одеський окружний адміністративний суд не є встановленим законом судом щодо розгляду такого спору, у зв`язку з чим провадження у справі належить до закриття.

Враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, а також суб`єктний склад сторін у спірних правовідносинах, предмет та підстави позову у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що даний спір належить до вирішення за правилами цивільного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ

Закрити провадження у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третіх осіб ОСОБА_1 , Одеської міської ради про скасування реєстрації повідомлення про початок підготовчих робіт, дозволу.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав не допускається.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293,295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту іі підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти з днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Суддя О.Я. Бойко

.