Court ruling № 97501100, 26.04.2021, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 761/8080/20

Провадження № 2-з/761/829/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л..

при секретарі Буцан Р.О.,

розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Перша Київська державна нотаріальна контора про розірвання договору довічного утримання,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа.

ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Заява мотивована тим, що в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Перша Київська державна нотаріальна контора про розірвання договору довічного утримання. Позивач ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 , онука померлої прийняла спадщину після смерті позивача та подала заяву до суду про залучення її до участі у даній справі у якості правонаступника. 11.03.2021 року невстановленими особами повторно отримано свідоцтво про смерть позивача і знято з реєстрації у квартирі АДРЕСА_2 . Вважає, що відповідач до вирішення справи по суті може відчужити, передати в заставу, або іншим чином передати у власність стороннім особам квартиру, яка є предметом оспорюваного договору, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті, за приписами ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За приписами ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Такі висновки зробив Верховний Суд у постанові від 25.09.2019 року по справі №320/3560/18.

Предметом позову є розірвання договору довічного утримання, укладеного 28.08.2003 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори, Петровою Т.М. зареєстрований у реєстрі за №178422 та застосування наслідків розірвання договору довічного утримання.

Як вбачається з договору довічного утримання укладеного 28.08.2003 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідченого державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори, Петровою Т.М. зареєстрованого у реєстрі за №178422, квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_2 .

Згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові N 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 року (справа №183/5864/17-7), метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Крім того, при прийнятті рішення судом враховуються висновки Верховного Суду , викладені у постанові від 13.03.2019р. по справі №755/1357/18 в частині нормативно-правового обґрунтування щодо прийняття судом рішення за заявою про забезпечення позову.

Колегією суддів зазначено, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Так як, встановлено судом, між сторонами дійсно виник спір з приводу розірвання договору довічного утримання від 28.08.2003 року, за яким ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2

Також, матеріали справи містять докази, які дають підстави допускати ймовірність спрямованих відповідачем дій на відчуження нерухомого майна, чим ускладнити чи зробити неможливим виконання прийнятого в майбутньому рішення суду у разі задоволення позову.

Зважаючи на предмет позову, наведені заявником докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, суд прийшов до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Слід зазначити, що під час розгляду заяви не було встановлено обставин, які зумовлюють обов`язкове застосування зустрічного забезпечення відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України, а тому, оскільки, обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить не відновлюваної шкоди ОСОБА_2 , на думку суду відсутні підстави для застосування зустрічного забезпечення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-153, 352, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 та належить на праві власності ОСОБА_2 .

Дані про боржника: ОСОБА_2 , громадянка Росіїської Федерації, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Дані про стягувача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

Виконання ухвали покласти на Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ). Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: