Court ruling № 97487545, 07.06.2021, Ternopil District Administrative Court

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Справа № 500/2558/21

07 червня 2021 рокум.ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Подлісна І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Тернопільського обласного військового комісаріату про визнгання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2021 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тернопільського обласного військового комісаріату про визнгання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 12.05.2021 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 28.05.2021. А також ним було подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку із пропущений строком звернення до суду.

У відповідності до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.

Згідно із п.5 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Як вбачається із доданих до позовної заяви документів, позивач 09.07.2020 звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, проте, Тернопільський обласний військовий комісаріат листом від 20.07.2020 відмовило позивачу в задоволенні його заяви. Позивач отримав вказаний лист 23.07.2020, про що свідчить його особистий підпис. Відтак, з 23.07.2020 почався перебіг строку на звернення до суду, і відповідно цей строк закінчився 23.01.2021. Отже, від позивача поступила позовна заява 07.05.2021, а тому він пропустив шестимісячний строк звернення до суду.

Згідно із ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивачем не подано.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Статті 122 та 123 КАС України стосуються виключно вирішення судом питання про прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог.

У постанові Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі №201/9987/17(2-а/201/304/2017) зазначено, що застосовуючи строки у соціальній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб`єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист.

Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб`єкт владних повноважень або суд, у випадку, визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб`єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.

З наведеного, суд приходить до висновку, що саме із дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, процесуальний закон (ст. 122 КАС України) передбачає початок перебігу строку звернення до суду.

Таким чином, нормами КАС України визначено загальний шестимісячний строк звернення особи до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, який позивач пропустив.

Разом з тим, з прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 50000 грн.

Крім того, пунктом 3 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. № 4 (далі - Постанова) встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктами 4,5 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Розглянувши зазначену вимогу позивача, суд дійшов висновку, що у позовній заяві відсутнє достатнє обґрунтування та підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та зазначення підстави для його поновлення, а також обґрунтувати позовну вимогу щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 50000 грн., з врахуванням викладеного в даній ухвалі суду.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Тернопільського обласного військового комісаріату про визнгання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - до 25 червня 2021 року, шляхом подання необхідних документів на адресу суду:46006 м.Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 20.

Роз`яснити позивачу, що уразі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява буде повернута останньому.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Подлісна І.М.