Court ruling № 97452668, 07.06.2021, Dnipro District Court of Dnipropetrovsk Oblast (until 25.04.2025 - Dnipropetrovsk District Court of Dnipropetrovsk Oblast)

Справа № 175/2330/20

Провадження № 1-кп/175/158/20

Ухвала

Іменем України

07 червня 2021 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретареві Мельнику Д.П.,

за участю сторін: прокурора Черненко Ю.В.,

захисника Алієва Н.Д. (в режимі відеоконеренції),

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

представника потерпілого Пономаренка О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12020040440000670 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Благодатне Арбузинського району Миколаївської області, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.289 КК України,

встановив:

При оголошенні перерви у зв`язку з дачею судового доручення органу досудового розслідування для встановлення свідків сторони обвинувачення, прокурор заявила письмове клопотання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою на 60 днів. Клопотання, з посиланням на практику ЄСПЛ, зокрема рішення у справах «Лабіта проти Італії», «Волосюк проти України», обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які на її думку, до цього часу продовжують існувати та не дозволяють застосуванню альтернативних видів запобіжних заходів. Зазначає, що ОСОБА_1 раніше судимий та обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності, на час вчинення інкримінованих злочинів офіційно не працював, не одружений, дітей або родичів похилого віку на утримані не має, зареєстрований у Миколаївській області.

Представник потерпілого покладався на розсуд суду.

Захисник просив обрати його підзахисному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який, на його думку, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 , не маючого наміру переховуватися від суду і впливати на свідків.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника та вказав, що за умови відсутності свідків сторони обвинувачення він не зможе на них впливати.

Обсудивши клопотання у нарадчій кімнаті, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За приписом ч.3 цієї статті… до спливу продовженого строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою запобіжного заходу є… наявність ризиків, які дають достатні підстави… суду вважати, що… обвинувачений… може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Під час судового провадження обвинуваченому ОСОБА_1 обрано та неодноразово продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, останній раз строком до 13.06.2021 року.

Враховуючи, що чергове судове засідання з об`єктивних причин не може бути призначено до спливу цього строку, виходячи з мети і підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження, суд вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, про який зазначено у попередніх ухвалах суду і на які послалася прокурор у клопотанні, до цього часу не змінився, є реальним і достатнім для продовження обвинуваченому строку тримання під вартою ще на 60 днів.

Цей ризик і обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_1 тяжких злочинів, з урахуванням його особи, не дозволяють застосувати до нього альтернативні (інші) види запобіжних заходів, у тому числі домашній арешт, які, на думку суду, не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку і не будуть сприяти укріпленню довіри суспільства до суду як органу судової влади в Україні.

Також при ухвалені судового рішення суд враховує практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілойков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

З вказаних підстав клопотання прокурора є обґрунтованим.

З тих же підстав клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на альтернативний не підлягає задоволенню, а наведені доводи на його обґрунтування, не свідчать про зменшення ризику, на який послався прокурор у клопотанні, та не є безумовними підставами для відмови в продовженні дії строку тримання ОСОБА_1 під вартою.

Керуючись ст.ст.331, 369 КПК України, суд -

ухвалив:

У судовому провадженні оголосити перерву до 14.00 години 29.07.2021 року.

Клопотання прокурора Черненко Ю.В. про продовження дії запобіжного заходу - задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком до 13.06.2021 року, - продовжити на 60 днів, тобто до 05.08.2021 року.

Клопотання захисника Алієва Н.Д. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - залишити без задоволення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику і прокурору, направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)».

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Дніпропетровський районний суд.

Суддя В.В. Бровченко