Decision № 97378853, 01.06.2021, Komunarskyi District Court of Zaporizhzhia City

Справа №332/1265/21

Провадження №2-о/333/117/21

рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Варнавської Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Христової Н.К.,

заявниці ОСОБА_1 ,

представника заявниці адвоката Будовської Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання, заінтересовані особи:Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, відповідно до якої остання просить суд встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України та її чоловік ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день його смерті проживали спільно за адресою: АДРЕСА_1 .

Вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її чоловік, ОСОБА_2 , шлюб з яким було зареєстровано 26 грудня 1986 року. Заявник та померлий все життя спільно проживали за адресою АДРЕСА_1 . Проте, заявник та померлий мали різні адреси реєстрації. На момент смерті померлий ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , а заявник ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2

ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, як одержувач пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На момент смерті, чоловікові заявнику підлягала виплаті пенсія, яку він не отримав у зв`язку зі смертю. У зв`язку з чим, заявник ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області з відповідною заявою.

02.03.2021 року ОСОБА_1 отримано лист - відповідь Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області відповідно до якого ОСОБА_1 було запропоновано надати відповідні докази спільного проживання, та у разі відсутності відповідної довідки, звернутися до суду.

У зв`язку з чим, заявник змушена звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом із померлим чоловіком.

Ухвалою суду від 28.04.2021 року заяву прийнято до провадження суду та відкрито провадження у справі, розгляд заяви здійснюється в порядку окремого провадження (а.с. 38).

Заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримали заяву з підстав викладених в ній, просили суд задовольнити вимоги. ОСОБА_1 додатково зазначила, що вона і наразі проживає у квартирі АДРЕСА_3 , сплачує комунальні послуги. У квартирі більше ніхто не проживає та не зареєстрований. Пенсію, яку не було сплачено померлому чоловіку, не ввійшла до складу спадщини.

Представник заінтересованої особи Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд заяви без її участі.

Вислухавши думку представника заявника, допитавши свідка ОСОБА_4 , розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, судом встановлені наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 (а.с.5).

Померлий ОСОБА_2 та заявник ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу виданого 26.12.1986 року актовий запис 592 (а.с.6).

ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Померлий ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Померлий ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (а.с.7).

Згідно відповіді Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області зазначено, що статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців та прирівняних до них осіб і залишилися неодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються членам сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті.

Згідно п. 2.11. Порядку, затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1, документи, що підтверджують факт проживання з пенсіонером на день його смерті видаються житлово-експлуатаційними або іншими організаціями з місця проживання (реєстрації) або органами місцевого самоврядування, або згідно із вимогами статті 3 Закон) України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» органами, що видають довідки про реєстрацію місця проживання (разом з померлим за однією адресою).

Таким чином встановлення факту сумісного проживання необхідно заявниці для отримання пенсії ОСОБА_2 згідно ст.52 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування».

Відповідно до ст. 52 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія, яка належала пенсіонеру і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю виплачується по місяць смерті пенсіонера, незалежно від дати смерті. Протягом 6 місяців від дня смерті пенсіонера недоотримана пенсія виплачується членам його сім`ї, які проживали разом з померлим на день його смерті.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, заявник ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_2 мали різні адреси реєстрації.

Згідно акту про проживання, ОСОБА_1 з 10.11.1987 року проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що ОСОБА_1 знає близько 15 років. Вона є її сусідкою по дачній ділянці. Свідок особисто знала і чоловіка ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_4 знала про те, що ОСОБА_1 була зареєстрована за іншою адресою, проте проживала постійно із чоловіком у мікрорайоні «Піски» по АДРЕСА_4 . Неодноразово була у них в гостях.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місяця проживання в Україні» передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Оцінюючи надані заявником докази та показання свідка ОСОБА_4 , суд прийшов до висновку, що ці докази містять у собі інформацію щодо предмета розгляду, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують факт спільного проживання заявника із померлим.

Доказів, які б спростовували зазначені факти суду не надано

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи обґрунтування заяви знайшли своє об`єктивне підтвердження, суд вважає, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.9, 10, 12, 13, 247, 258-259, 264, 265, 268, 315, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання, заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області – задовольнити повністю.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України та її чоловік ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день його смерті проживали спільно за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Повне рішення складене 03.06.2021 р.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя Л.О. Варнавська