Decision № 9733413, 18.02.2010, Olevsk District Court of Zhytomyr Oblast

Справа № 2- 73/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2010 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Волощука В.В.

при секретарі Корнєйчук О.В.

з участю:

представника позивача Смоленцевої О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» Київської області (далі позивач), звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь 24 364.00 грн., - завданої матеріальної шкоди, яка виникла внаслідок дій відповідача, який будучи матеріально відповідальною особою, відповідно до договору, виконував роботу безпосередньо пов”язану із прийманням на зберігання, зберіганням та відпуском матеріальних цінностей. Крім того просить стягнути з відповідача 243.64 грн., понесених витрат при сплаті судового збору та 120 грн., понесених витрат пов”язаних з оплатою з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

У судовому засіданні представник позивача у відповідності до ст.31 ЦПК України збільшила позовні вимоги до відповідача на суму 360 грн., які понесено позивачем при оплаті за поміщення оголошення у засобах масової інформації, а саме: газеті „Житомирщина” про виклик до суду відповідача та просить суд крім заявлених вище вимог до відповідача, також стягнути і вказані витрати понесені позивачем на поміщення оголошення у пресі про виклик до суду, що і підтримала в судовому засіданні та просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з”явився, хоча про день, час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином про, що свідчить повідомлення в газеті „Житомирщина” за № 14 (19661) від 09.02.2010 року про виклик до суду. Про причини неявки до суду відповідач суд не повідомив з невідомих суду причин.

Так відповідно до ч.9 ст.74 ЦПК України, з якої слідує, що відповідач, місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження якого позивачеві невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. А тому, суд розглядає зазначену цивільну справу та приймає відповідне рішення у відсутності відповідача на підставі тих доказів, які маються у матеріалах справи.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач з 05.11.2008 року по 18.12.2008 року перебував в трудових відносинах з ТОВ «Комплекс Агромарс», та обіймав посаду завідуючого складом № 2 фірмової торгівлі відділу регіональної дистрибуції департаменту з продажу, що стверджується наказами № 225 к-п від 05.11.2008 року та № 997 к-з від 18.12.2008 року про прийняття та звільнення з роботи.

05.11.2008 року з ОСОБА_2, позивачем було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність №166/СК. Строк дії договору було встановлено на весь період роботи відповідача у позивача, що стверджується копією договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 05.11.2008 року. Відповідно до вказаного договору, відповідач повинен дбайливо ставитися до переданих йому на збереження або з іншою метою матеріальних цінностей підприємства і вживати заходів для попередження збитків, своєчасно повідомляти керівництво підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввірених йому матеріальних цінностей, вести облік, складати й передавати у визначеному порядку товарно-грошові та інші звіти про рух та рештки ввірених йому матеріальних цінностей, брати участь в інвентаризації ввірених йому матеріальних цінностей.

12.11.2008 року позивачем на складі № 2 фірмової торгівлі відділу регіональної дистрибуції департаменту з продажу була проведена інвентаризація після якої відповідач прийняв товарно-матеріальні цінності, що стверджується копією Наказу позивача „Про створення комісії” № 1305 від 12.11.2008 року та копіями Актів прийому-передачі ТМЦ по складу № 2.

18.12.2008 року відповідач, відповідно до ст.38 КЗпП України звільнився з роботи за власним бажанням, що стверджується копією Наказу № 997 к-з від 18.12.2008 року.

На час звільнення ОСОБА_2, з роботи, позивачем було встановлено суму нестачі товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 24 364.00 грн. Зазначена нестача товарно-матеріальних цінностей у відповідача виникла внаслідок виконання останнім своїх посадових обов”язків, що стверджується копією Наказу позивача „Про створення комісії” № 1480 від 16.12.2008 року та копіями Актів прийому-передачі ТМЦ по складу № 2.

05.03.2009 року з метою врегулювання ситуації, яка виникла між сторонами, позивач направив відповідачу лист-вимогу № 187 від 05.03.2009 року, яку відповідач отримав 20.03.2009 року, що стверджується відповідними документами /а.с.35-36/ та в якій позивач просив погасити існуючу заборгованість у добровільному порядку.

Так відповідно до п.1 ст.134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у випадках коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст.135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для збереження або для інших цілей. В даному випадку, під повною матеріальною відповідальністю розуміється покладення на працівника обов”язку повністю відшкодувати заподіяну підприємству пряму дійсну шкоду без будь-яких обмежень.

Із статті 130 КЗпП України слідує, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов»язків.

Статтею 135-1 КЗпП України передбачено, що письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладений з працівником, який займає посаду або виконує обов»язки безпосередньо пов»язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому цінностей.

Відповідно до Постанови Державного Комітету Ради Міністрів СРСР з праці та соціальних питань і Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради Профспілок „Про затвердження переліку посад і робіт, які заміщуються або виконуються працівниками, з якими підприємства можуть укладати письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення цілості цінностей, які передані їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва” № 447/24 від 28.12.1977 року, чинної на час розгляду справи, зазначено відповідний перелік посад і робіт, які заміщуються або виконуються працівниками, з якими підприємства можуть укладати письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення цілості цінностей, які передані їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, до якого входить і посада відповідача, яку останній обіймав у позивача у період перебував в трудових відносинах з ТОВ «Комплекс Агромарс», де обіймав посаду завідуючого складом № 2 фірмової торгівлі відділу регіональної дистрибуції департаменту з продажу.

В даному випадку відповідач дійсно, фактично у період з 05.11.2008 року по 18.12.2008 року перебував у трудових відносинах з позивачем, оскільки відповідно до ч.3, 4 ст.24 КЗпП України, передбачено, що укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що завдана ОСОБА_2 сума у розміри 24364.00 грн., матеріальної шкоди повинна бути стягнута на користь ТОВ „Комплекс Агромарс” у примусовому порядку та в повному розміри.

Виходячи з вищенаведеного суд, крім того вважає що у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України на користь позивача за рахунок відповідача також повинно бути стягнуто 723.64 грн., витрат, понесених позивачем при зверненні до суду.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.10,11,15,31,57,60,88,209,212-217 ЦПК України, ст.ст.130,134,135-1,136,233 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1, ідент.код НОМЕР_1, не працюючого на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс” с.Гаврилівка Вишгородського району Київської області, на рахунок № 26000962481982 відкритого у філії ПУМБ в м.Києві, МФО 322755 код 30160757 кошти в сумі 24364.00 грн., у відшкодування заборгованості внаслідок нестачі товарно-матеріальних цінностей, 243.64 грн., понесених витрат по сплаті судового збору, 120 грн., понесених витрат по сплаті з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 360.00 грн., понесених витрат по оплаті оголошення в засобах масової інформації про виклик до суду, а всього на загальну суму 25087.64 грн.

Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області протягом 20 днів, після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка подається протягом 10 днів з дня оголошення рішення суду, або на протязі 10 днів без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду, через Олевський районний суд Житомирської області.

Суддя :