Court ruling № 97317818, 28.05.2021, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 травня 2021 року № 320/3561/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у місті Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАРАЗ-7” про забезпечення позову в межах адміністративної справи №320/3561/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАРАЗ-7” до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗАРАЗ-7” (08135, Київська область, с. Чайки, вул. Валерія Лобановського 23) з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (08133, Київська область, м. Вишневе, вул. Балукова 22) в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №41 від 19.03.2021 про накладення стягнення на позивача відповідно до ст. 23 Закону України “Про захист прав споживачів”; визнати протиправною та скасувати постанову №37 від 19.03.2021 про накладення стягнення на позивача відповідно до ст. 14 Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання”.

27 травня 2021 року через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАРАЗ-7” надійшла заява про забезпечення позову в якій заявник просив суд зупинити стягнення на виконання постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області №37 від 19.03.2021 про накладення стягнення на Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗАРАЗ-7” передбачених ст. 14 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», зупинити стягнення на виконання постанови №41 від 19.03.2021 про накладення стягнення, передбачених ст. 23 Закону України “Про захист прав споживачів” до завершення розгляду справи №320/3561/21 та набрання законної сили відповідним рішенням.

В обґрунтування цієї заяви ТОВ "ЗАРАЗ-7" вказує, що державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пацуріною О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65498117 та №65423731 за поданням Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області.

Таким чином, на думку ТОВ "ЗАРАЗ-7", склались обставини, які створюють очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ТОВ "ЗАРАЗ-7" до ухвалення рішення в адміністративній справі, так як накладання даного арешту в рамках виконавчих проваджень №65498117 та №65423731 на кошти, що призначені для забезпечення надання послуг з управління багатоквартирним будинком, призведе найближчим часом до повного блокування роботи підприємства і неможливості своєчасно та якісно надавати ці послуги, а також виконувати свої обов`язки перед контрагентами щодо здійснення обов`язкових оплат за договорами з метою виконання позивачем функцій управителя.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд бере до уваги, що заходи забезпечення позову повинні обиратися з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Так, предмет позову є вимога ТОВ "ЗАРАЗ-7" про визнання протиправною та скасувати постанови №41 від 19.03.2021 про накладення стягнення на позивача відповідно до ст. 23 Закону України “Про захист прав споживачів” в розмірі 4123,10 грн.; визнати протиправною та скасувати постанову №37 від 19.03.2021 про накладення стягнення на позивача відповідно до ст. 14 Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання” в розмірі 45400,00 грн.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття обраних заходів забезпечення позову ТОВ "ЗАРАЗ-7" стверджує, що примусове виконання оскаржуваної постанови може завдати значної шкоди правам та інтересам ТОВ "ЗАРАЗ-7" внаслідок стягнення такого штрафу за постановою, яка не набрала законної сили, а також накладення арешту на майно та кошти товариства.

При цьому ТОВ "ЗАРАЗ-7" вважає, що без вжиття заходів забезпечення позову усунути негативні наслідки, спричинені примусовим виконанням оскаржуваної постанови, буде неможливо або для цього необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Таким чином, вимоги ТОВ "ЗАРАЗ-7" вжити обраних ним заходів забезпечення позову обумовлені примусовим виконанням оскаржуваної постанови, з приводу чого суд зазначає наступне.

Заявником не надано доказів інформування ним органу ДВС про оскарження спірного рішення до суду, як не надано відомостей і про кількість рахунків, рух коштів, їх відсутність чи обмежену кількість коштів на рахунках підприємства, які унеможливлюють чи значно ускладнюють діяльність підприємства у випадку накладення арешту на ці кошти.

З урахуванням викладеного суд не знаходить достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або для ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача потрібно буде докласти значних зусиль.

Окрім того, суд не бере до уваги посилання ТОВ "ЗАРАЗ-7" на те, що відкрите виконавче провадження призведе до накладення арешту на майно та кошти ТОВ "ЗАРАЗ-7", оскільки зазначене не є тими обставинами, які можуть свідчити про наявність підстав для забезпечення адміністративного позову в силу положень частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також слід зауважити, що стягнення та інші дії, які відбуваються в межах виконавчих проваджень №65498117 та №65423731, не є предметом даного позову та регулюються Законом України "Про виконавче провадження". Суд наголошує на тому, що ТОВ "ЗАРАЗ-7" надано право оскаржити рішення державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, якщо вважає, що таким рішенням порушеного його права, свободи чи інтереси.

Водночас заходи забезпечення позову повинні обиратися з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами ТОВ "ЗАРАЗ-7", за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

ТОВ "ЗАРАЗ-7" не надало доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі. Очевидність ознак протиправності рішень, дії відповідача у заяві не зазначені.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150 - 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАРАЗ-7” про забезпечення позову в межах адміністративної справи №320/3561/21 залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панченко Н.Д.