Decision № 97285377, 31.05.2021, Volodarsk District Court of Kyiv Oblast

Справа № 364/218/21

Провадження № 2/364/178/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2021 року, Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ткаченко О. В.,

за участю секретаря Бондаренко Л. С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Володарка Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1

до Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області,

про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 18 березня 2021 року звернулась з названим позовом до суду, в якому вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 заповіту не склала. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка розміром 2,40 в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території Пархомівської сільської ради Володарського району Київської області. Позивач просить суд встановити факт що має юридичне значення, а саме, факт проживання ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 , встановити факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати право власності на спадкове майно.

Представник позивача подав до суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує та просив суд розгляд справи проводити у його відсутність та відсутність позивача.

Представник відповідача подав до суду заяву, в якій просив суд розглядати справу без його участі.

Згідно вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що стверджено записом акта про смерть № 2 від 21 березня 2001 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що стверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.17). За життя ОСОБА_2 заповіту не склала. Позивач зазначає, що ОСОБА_2 проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 , та після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка розміром 2,40 в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території Пархомівської сільської ради Володарського району Київської області, яка належала померлій ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 349114, виданого на ім`я ОСОБА_3 (а.с.11).

Після смерті ОСОБА_2 спадкоємцем за законом є позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка ОСОБА_2 , що стверджено письмовими доказами (а.с.22). Отримати свідоцтво про право на спадщину позивач не може, оскільки відсутні докази факту проживання однією сім`єю спадкодавців та факту прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 .

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року, "Про судову практику у справах про спадкування", справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкоємцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини.

Факт того, що ОСОБА_2 проживала разом з ОСОБА_3 однією сім`єю з 1990 року до дня смерті ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 та факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , стверджується письмовими доказами, а саме, поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.24-25), які приєднано до матеріалів справи.

Від Київського обласного державного нотаріального архіву до суду надійшла спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , з матеріалів якої вбачається, що свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Держаний нотаріус Дяченко Л.Є. надала до суду інформаційну довідку зі Спадкового реєстру, з якої вбачається, що спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 - не заводилась.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Ст. 1222 ч.1 ЦК України визначає спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1268 ч. 1 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Таким чином вимоги позивача базуються на законі, є обґрунтованими, тому їх слід задовольнити.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України № 7 ВІД 30.05.2008 РОКУ „ПРО СУДОВУ ПРАКТИКУ У СПРАВАХ ПРО СПАДКУВАННЯ", ч. 5 ст. 3 Закону України „ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", абзацу 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженої наказом Мін`юсту від 03.03.2004 року № 20/5), п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1222, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 12, 83, 89, 141, 200-206, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області, про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити повністю.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю з 01.01.1990 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити факт що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку розміром 2,40 в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території Пархомівської сільської ради Володарського району Київської області, яка належала померлій ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 349114, виданого на ім`я ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області (п. 15 п.п. 15.1, 15.5 ч.1 розділу ХІІІ „Перехідні положення" ЦПК України (у редакції Закону №2147-VІІІ). Згідно ст. 354 ЦПК України, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини, зазначений строк апеляційного оскарження рішення суду обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. В. Ткаченко