Court ruling № 97279927, 31.05.2021, Bilokurakyne District Court of Luhansk Oblast

Справа № 409/1087/21

Пров. № 2-о/409/222/21

У Х В А Л А

31 травня 2021 року смт Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Титова А.О.

за участю секретаря судових засідань Малик А.М.

розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області про встановлення факту сумісного проживання, -

В с т а н о в и в :

В провадження Білокуракинського районного суду Луганської області надійшла вказана справа. Розглянувши заява та додані до неї матеріали судом встановлено наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною третьою статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 294 ЦПК України).

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ в порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний із порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умови, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Судом встановлено, що від заінтересованої особи – Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, надійшли письмові пояснення, в яких фонд просить у задоволенні заяви відмовити.

Також від заявника надійшла відповідь на відзив, в якому заявник заперечує проти доводів, викладених у поясненнях заінтересованої особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Луганського апеляційного суду у справах № 428/1735/20, 419/1402/20, 425/895/20, та в інших.

Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи, пояснення ГУПФУ та відповідь на відзив, наданий заявником, суд вважає, що мається спір про право на пенсійне забезпечення, а тому заява має бути залишена без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 259, 260, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області про встановлення факту сумісного проживання - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику його право на звернення до суду в порядку позовного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області А.О.Титов