Court ruling № 97275574, 31.05.2021, Khmelnytskyi District Administrative Court

Справа № 560/3227/20

УХВАЛА

31 травня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень та встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України по справі №560/3227/20, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яка полягає у невиконанні рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.09.2021 року у справі № 560/3227/20 у повному обсязі;

- встановити судовий контроль за статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, про що винести відповідну ухвалу.

В обгрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що судове рішення у цій справі набрало законної сили 19.02.2021. 31.03.2021 він отримав виконавчий лист у справі, який цього ж дня подав для примусового виконання до відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. 05.04.2021 року головним державним виконавцем Секретою О.М. відкрито виконавче провадження у даній справі та надано строк для добровільного виконання судового рішення. Проте, боржником надіслано на адресу виконавчої служби лист згідно з яким рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.09.2020 року виконано частково, нараховано компенсацію втрати частини доходів в сумі 10257,26 грн. Однак вказана сума не виплачена у зв`язку з відсутністю бюджетних коштів, спрямованих на відповідну виплату.

Таку бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивач вважає протиправною, тому звернувся до суду з цією заявою.

Суд, ухвалою від 18.05.2021, призначив до розгляду в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 щодо здійснення судового контролю по адміністративній справі № 560/3227/20.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином. Надіслав до суду клопотання про розгляд заяви без його участі. Вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином. Надіслав до суду відзив на заяву, в якому просив у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву без участі представників сторін на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, так як явка сторін не визнавалася судом обов`язковою.

Дослідивши обставини щодо виконання рішення суду у цій справі та наявності підстав для визнання протиправною у порядку визначеному ст. 383 КАС України бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

Судом встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі №560/3227/20, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2021, позов задоволено. Вирішено визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини пенсії відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована у березні 2015 року в сумі 17386,73 грн та виплачена 21.04.2020. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.03.2015 по 21.04.2020 на суму пенсії 17386,73 грн відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" на підставі постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.12.2014 року у справі №686/22753/14-а.

Вказане рішення набрало законної сили 19.02.2021.

Позивач подав до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчий лист. 05.04.2021 року головним державним виконавцем Секретою О.М. відкрито виконавче провадження у даній справі та надано строк для добровільного виконання судового рішення. Боржником надіслано на адресу виконавчої служби лист згідно з яким рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.09.2020 року виконано частково, нараховано компенсацію втрати частини доходів в сумі 10257,26 грн. Однак, вказана сума не виплачена, у зв`язку з відсутністю бюджетних коштів, спрямованих на відповідну виплату.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Із зазначено вбачається, що виконуючи рішення суду відповідач зобов`язаний враховувати обставини встановленні судовим рішенням.

Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Суд зазначає, що у ст. 383 КАС України правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Вказана правова позиція визначена в постанові Верховного Суду по справі №520/11829/17 від 27 листопада 2018 року.

Порядок виконання судових рішень, визначений Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 3 Конституції України регламентовано, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (ст. 2 Закону №2050-ІІІ).

Відповідно до ст. 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно з п. 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159) компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі №560/3227/20, серед іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.03.2015 по 21.04.2020 на суму пенсії 17386,73 грн відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" на підставі постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.12.2014 року у справі №686/22753/14-а.

Проте, з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 28.04.2021 вбачається, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.09.2020 року виконано частково, нараховано компенсацію втрати частини доходів в сумі 10257,26 грн. Однак, вказана сума не виплачена, у зв`язку з відсутністю бюджетних коштів, спрямованих на відповідну виплату.

Крім того, суд наголошує, що невиконання судового рішення відповідачем в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися поважною причиною невиконання судового рішення.

Отже, зазначене свідчить про невиконання відповідачем рішення суду у справі №560/3227/20, а відтак вимоги позивача викладені у заяві є такими, що підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Враховуючи викладене суд дійшов висновку що заява позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною 6 статті 383 КАС України встановлено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 249 КАС України встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Відповідно до частини 5 статті 249 КАС України з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Керуючись статтями 248, 249, 254, 382 ,383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

заяву задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі №560/3227/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області місячний строк з дати отримання повного тексту ухвали для надання відповіді про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі №560/3227/20 та зобов`язання вчинити дії, а саме:

"Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.03.2015 по 21.04.2020 на суму пенсії 17386,73 грн відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" на підставі постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.12.2014 року у справі №686/22753/14-а".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя П.М. Майстер