№ 97255537, 26.05.2021, Yavoriv District Court of Lviv Oblast

Справа № 465/510/16-к

Провадження №1-кп/944/129/21

УХВАЛА

26.05.2021 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

з участю секретаря судового засідання Вербенець Т.Р.

прокурора Процака Л.Я.

захисника Чорнія І.А..

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові в режимі відеоконференції клопотання представника потерпілих та цивільних позивачів ОСОБА_2 про застосування заходів забезпечення в кримінальному провадженні - накладення арешту на майно в межах кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015140080002542 від 08.09.2015 року про обвинувачення

ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365-2, ч. 2 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Яворівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365-2, ч. 2 ст. 366 КК України.

Представник потерпілих та цивільних позивачів – адвокат Огорілко Ю.В. заявив клопотання про заходи забезпечення в кримінальному провадженні, в якому просить накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, відкриті рахунки у банківських установах ОСОБА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 в межах вимог заявлених цивільним позовом. В обгрунтування клопотання зазначає, що ним заявлено цивільні позови до цивільного відповідача – обвинуваченої ОСОБА_1 , яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного (обвинуваченого), а тому до неї заявлено цивільний позов. Розмір завданої кримінальним правопорушенням шкоди є співрозмірним позовним вимогам, які зазначені в позовах. Щодо доказів факту завдання такої шкоди і розміру такої шкоди, то такі зазначенні в обгрунтування позовних вимог. Просить клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні щодо клопотання представника потерпілих та цивільних позивачів підтримав та просив таке задовольнити.

Обвинувачена та її захисник в судовому засіданні щодо клопотання заперечили та просили відмовити у задоволенні такого.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов висновку, що подане клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно із ч. 3 ст. 171 КПК України у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

У відповідності до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: перелік майна, на яке накладено арешт; підстави застосування арешту майна; перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

У наданому до суду клопотанні не зазначено на яке саме майно необхідно накласти арешт, місце його знаходження, його вартість та як його ідентифікувати. Не додано до клопотання документів, які підтверджують право власності на майно, що підлягає арешту.

Окрім цього представником не надано суду жодних доказів, які б могли свідчити про достатність підстав вважати, що обвинувачена може будь-яким шляхом приховати, знищити, передати чи відчужити своє майно. Жодних відомостей на підтвердження співмірності вартості майна, на яке він просить накласти арешт, із розміром шкоди, зазначеної у цивільних позовах, суду не надано. Так, суду не надано інформацію навіть про орієнтовну вартість майна обвинуваченої, на яке просить накласти арешт заборонивши його відчуження, що позбавляє суд можливості оцінити розумність та співрозмірність обмеження права власності.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що клопотання необґрунтоване та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника потерпілих та цивільних позивачів ОСОБА_2 про застосування заходів забезпечення в кримінальному провадженні - накладення арешту на майно в межах кримінального провадження - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А.Кондратьєва