YouControl is a service for checking your contractors. A complete company profile is available in individual plans.

Home page /

Catalog of court decisions of Ukraine

/

Courts Vinnytsia Oblast

/

Vinnytsia District Court of Vinnytsia Oblast

Sentence № 97251353, 28.05.2021, Vinnytsia District Court of Vinnytsia Oblast

Approval Date

28.05.2021

Case No.

128/2392/14-к

Document №

97251353

Form of court proceedings

Criminal

Companies listed in the text of the court document

Справа № 128/2392/14-к

ВИРОК

Іменем України

28 травня 2021 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Ганкіної І.А..,

при секретарі Жигаровій Д.О.

за участю:

прокурора Шестопала Д.А.

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисника Чубенко С.В.

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження, внесене 07.04.2014 року в ЄРДР за №12014020100000414 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грушка, Улянівського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, пенсіонера, одруженого, інваліда 2 групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з обвинувальним актом 31.12.2013 року близько 11:15 годин в смт. Стрижавка, біля будинку № 12 по вул. Пушкіна, Вінницького району Вінницької області у ОСОБА_3 виникла суперечка з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , жителями даного будинковолодіння. Під час сварки ОСОБА_3 повернувся до свого будинковолодіння, взяв батіг, який складався з металевої трубки обтягнутої шкірою коричневого кольору, на кінці якої було прив`язано сплетений з шкіри хлист, вийшов знову до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та умисно з метою заподіяння тілесних ушкоджень, почав наносити удари вищевказаним батогом по різним частинам тіла, в результаті чого спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми в ділянці правого кута нижньої щелепи, синця на задній та задньо-внутрішній поверхні нижньої третини лівого плеча, лівого ліктьового суглобу та верхньої третини правого передпліччя, садна в верхній третині лівого передпліччя, синця на передній поверхні правого передпліччя, які утворились від дії тупих твердих предметів, які згідно висновку експерта № 4 від 28.01.2014 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні, щодо скоєння злочину відносно потерпілого ОСОБА_1 вину не визнав. Суду пояснив, що він є головою квартального комітету своєї вулиці. Тривалий час сім`я ОСОБА_4 не прибирала з вулиці сміття – тротуарну плитку, що заважало мешканцям вулиці. 31.12.2013 року він прибирав біля своїх воріт. З свого подвір`я в цей час виїхав ОСОБА_1 на машині та став біля його воріт. Він з ним привітався та спросив його скільки ще ОСОБА_1 буде не прибирати своє сміття. У цей час вийшла дружина ОСОБА_1 – ОСОБА_5 , яка спиталася чоловіка, чого ОСОБА_1 з ним говорить і витягла чи з сумки, чи з бардачку машини блискучий пістолет. Потерпілий вирішив, що це іграшка та пішов до свого гаражу, звідки взяв батіг та повернувся до них. У цей час ОСОБА_1 , направив на нього пістолета і він став перед ним, і, не приймаючи ніяких мір, сказав: «Стріляй, якщо вважаєш, що я це заслужив». У відповідь ОСОБА_1 здійснив у нього три постріли з відстані в 1 метр – два у праву частину грудей і один у праву руку. Потерпілий при цьому так і продовжував стояти, і батогом нікого не бив. ОСОБА_6 взяв для захисту, аде ударів ним не наносив. Після того, як ОСОБА_1 , вчинив постріли, він схопив його за руку та вивернув у нього пістолет з руки. В цей час до них підбігла ОСОБА_2 і спиталася у чоловіка, що робити з пістолетом, чи забрати його. В подальшому працівникам поліції було передано зовсім інший пістолет. Конфлікт було закінчено і він пішов додому, щоб змити кров та на своєму автомобілі поїхав до лікарні. До події 31.12.2013 року відносини в нього з ОСОБА_4 були добрі, сварок не було, але в минулому він застрелив собаку ОСОБА_4 з рушниці, бо пес був агресивний. Вважає, що ОСОБА_4 оговорюють його, бо вважають, що це він поскаржився у сільську раду за сміття і ОСОБА_1 було оштрафовано. Зазначив, що писав на заборі ОСОБА_4 написи крейдою, запитуючи чого він не ходить до суду.

Потерпілий ОСОБА_1 допитаний у судовому засіданні суду показав, що 31.12.2013 року десь у 11-12 год. він виїжджав з свого подвір`я по АДРЕСА_2 на власній машині, в якій перебувала його малолітня дитина. В цей час до нього підійшов його сусід ОСОБА_3 . Він опустив скло і ОСОБА_3 почав чіплятися до нього з приводу якогось сміття. Він сказав: «Добре, я приберу». ОСОБА_3 відійшов від машини, а потім взяв з гаража батіг, повернувся до нього і вдарив його намотаним на руку батогом в обличчя через вікно в ліву сторону, ближче до вуха. Його жінка ОСОБА_2 у цей час закривала їх ворота та почала кричати ОСОБА_3 : «Що ти робиш?». Вона почала заспокоювати ОСОБА_3 , та казала: «Заспокойся, чого ти до нас постійно чіпляєшся?». ОСОБА_3 розмотав батіг, взяв його та тонку кінцівку та почав махати ним над своєю головою та бити куди попадав. Так він вдарив руків`ям батога його дружину по нозі. Потерпілий взяв з бардачку машини пістолет для відстрілу гумових куль, щоб заспокоїти його і ОСОБА_3 вдарив його батогом в голову. Він прикрився рукою і ОСОБА_3 вдарив його по лівій руці. Захищаючись, потерпілий здійснив постріли у ОСОБА_7 , та попав йому у руку і схватився за батіг, а ОСОБА_3 схопив його за пістолет і пістолет впав на землю. На руці потерпілого була кров. Так вони почали тягати один одного і ОСОБА_7 наніс йому ще один удар в обличчя. Потерпілий сказав, що відпустить його, якщо ОСОБА_7 заспокоїться і він його відпустив. Після цього потерпілий викликав поліцію, і пішов чекати їх прибуття до себе. Стосунки з ОСОБА_7 в них неприязні, він застрелив їх собаку на очах їхньої дитини, бо собака вкусив ОСОБА_3 . ОСОБА_3 вчиняв образливі написи на їх паркані, як до події 31.12.2013 року, так і після. Є конфліктним. Зазначив, що пістолет з машини взяв сам, дружина його йому не виносила.

ОСОБА_2 допитана у судовому засіданні суду показала, що 31.12.2013 року зранку вона з сім`єю мали поїхати на базар. Дитина сиділа на задньому сидінні. Вона вийшла закрити ворота, а чоловік очікував її у машині. Тут до них підійшов ОСОБА_3 і щось спитався у її чоловіка через вікно машини. Потім ОСОБА_3 повернувся до себе, зняв батіг з лівої половини воріт, підійшов до машини і вдарив її чоловіка через вікно. Вона закричала: «Що ти робиш?». ОСОБА_3 розкрутив батіг у її сторону та вдарив її по стегну лівої ноги металевим руків`ям батога та намагався вдарите ще і в голову. Її чоловік вийшов з машини і став між ними. ОСОБА_3 крутив батіг, а чоловік увертався від нього. Дитина в цей час плакала в машині. ОСОБА_3 не заспокоювався і чоловік повернувся до машини, взяв пістолет з бардачку та попередив його, що буде стріляти. А потім вчинив постріли спочатку в землю, потом в руку. ОСОБА_3 не зупинявся і продовжував крутити батіг, та вдарив чоловіка кулаком в обличчя. Чоловік схопив його, що він не міг наносити удари і пістолет випав на землю. Під час бійки до них під`їхав «Москвіч», але водій з машини не виходив, сидів в машині. Моральну шкоду, нанесену їй злочином вона оцінює в 25 000 грн., оскільки перенесла стрес, все що відбувалося бачила їх малолітня дитина, те що сталося псує стосунки у сім`ї. ОСОБА_3 продовжує переслідувати їх, пише на них скарги.

Свідок ОСОБА_8 допитаний у судовому засіданні суду показав, що в день події він рухався своїм автомобілем «Москвіч», білого кольору до свого знайомого. По дорозі в смт. Стрижавка він побачив автомобіль, який стояв на дорозі так, що перешкоджав його руху. Автомобіль стояв біля воріт будинку зліва. Він зупинився та побачив двох чоловіків – обвинуваченого та потерпілого, яких до цього не знав. Чоловіки стояли перед автомобілем чорного кольору, на відстані 1-1,5 м. з лівої сторони. Один з чоловіків тримав щось схоже на пістолет, а другий батіг, спустивши його вздовж ноги. Чоловіки про щось напружено говорили один одному. Потім з подвір`я будинків вибігли спочатку старша жінка, а потім молодша жінка і почали голосно кричати. Він зі свого місця бачив не все, але бачив, що чоловіки розійшлися і один з чоловіків йшов зігнувшись та тримаючись за груди.

Свідок ОСОБА_9 допитана у судовому засіданні суду показала, що є сусідкою ОСОБА_3 . В день події, дату вона вже не пам`ятає, вона перебуваючи у дворі свого будинку, почула сварку та виглянула у щілину через дверцята. На дорозі стояв автомобіль ОСОБА_1 , біля якого стояли сам потерпілий та ОСОБА_7 , а також дружина потерпілого ОСОБА_5 . Вони сварилися між собою, але до слів вона не прислухалася. Машина стояла навпроти подвір`я потерпілого, ближче до свого двору стояли і потерпілий з дружиною, а ОСОБА_3 стояв перед автомобілем. ОСОБА_7 був одягнутий у одні штани, тулуб був без одягу. Потерпілий ОСОБА_1 стояв у куртці. Її власне подвір`я знаходиться по одну сторону з подвір`ям потерпілого. Як наносилися тілесні ушкодження вона не бачила, у потерпілого в руках був пістолет, який він тримав дулом до землі. Коли вона відійшла то почула звук пострілу, але як наносилися тілесні ушкодження вона не бачила.

Свідок ОСОБА_10 допитаний у судовому засіданні, суду показав, що виїжджав на місце події злочину в складі СОГ. На місці події перебував ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та стояло авто потерпілого. Він вже не пам`ятає чи були на них тілесні ушкодження, так як пройшло багато часу. Знає, що відбулася бійка і ОСОБА_1 було вчинено постріли. Він склав протокол, вилучив пулю. Це все, що він пам`ятає.

Свідок ОСОБА_11 допитана у судовому засіданні суду показала, що ОСОБА_1 є її зятем, ОСОБА_2 - донькою. ОСОБА_3 застрелив їх собаку, вийшов з рушницею та застрелив її на чужому полі. Це було задовго до події. Зять претензій не пред`являв. В день події вона була у будинку, почула крики та вийшла у двір. З двору вона побачила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 тягають між собою пістолет. У ОСОБА_3 на руці був батіг чи нагайка. Донька стояла поряд та була в сльозах. Вона сказала: «Що ви робите?». ОСОБА_7 сказав, щоб вона йшла звідти. Вона повернулася та пішла. Знає, що після події зять та донька звернулися за медичною допомогою до лікарів. Самої події побиття вона не бачила, вийшла вже коли вони тягали між собою пістолет.

Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Допитавши обвинуваченого, потерпілого, свідків, судом було досліджено наступні докази:

- рапорт працівника міліції від 31.12.2013 року про отримання повідомлення від гр. ОСОБА_2 , жительки АДРЕСА_2 про те, що сусід вчинив відносно неї сварку та бійку ( Т.1 а.к.п. 55);

- протокол про прийняття заяви від ОСОБА_1 про вчинене кримінальне правопорушення від 31.12.2013 року ( Т.1 а.к.п. 56)

- постанову слідчого СВ Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області від 02.01.2014 року, з якої вбачається, що слідчим встановлено , що 31.12.2013 р. приблизно о 11.10 годин по АДРЕСА_2 громадянин ОСОБА_12 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_13 та ОСОБА_1 , у вигляді ударів в області голови та тіла, у зв`язку з чим призначив судово медичну експертизу на вирішення експерта поставивши запитання, які тілесні ушкодження виявлені на тілі ОСОБА_2 , їх локалізація, ступень тяжкості, механізм та давність утворення. ( Т.1 а.к.п. 62)

- постанову слідчого СВ Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області від 02.01.2014 року, з якої вбачається, що слідчим встановлено, що 31.12.2013 р. приблизно о 11.10 годин по АДРЕСА_2 громадянин ОСОБА_12 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_13 та ОСОБА_1 , у вигляді ударів в області голови та тіла, у зв`язку з чим призначив судово-медичну експертизу на вирішення експерта поставивши запитання, які тілесні ушкодження виявлені на тілі ОСОБА_1 , їх локалізація, ступень тяжкості, механізм та давність утворення. ( Т.1 а.к.п. 63)

- висновок експерта № 4 судово-медичної експертизи від 28.01.2014 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 пояснив експерту, що 31.12.2013 р. близько о 11.10 годин був побитий сусідом; наносив удари металевою рукояткою батога по лівій руці; рукою в ділянку нижньої щелепи; за медичною допомогою не звертався. Також згідно висновку даної експертизи, судом вбачається, що у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: підшкірної гематоми (1) в ділянці правого кута нижньої щелепи, синця (1) на задній та задньо-внутрішній поверхні нижньої третини лівого плеча, лівого ліктьового суглобу та верхньої третини лівого передпліччя, садна (1) в верхній третині лівого передпліччя, синця (1) на передній поверхні правого передпліччя, які утворились від дії тупих твердих предметів, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, по давності утворення – можуть відповідати вказаному строку ( Т.1 а.к.п. 74);

- протокол обшуку домоволодіння ОСОБА_3 від 19.03.2014 року, за адресою: АДРЕСА_1 , складеним в присутності понятих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , в якому зазначено, що під час обшуку помешкання було виявлено батіг, який ОСОБА_3 добровільно видав та фототаблицю до нього, на якій зображено зовнішній вигляд виявленого батога ( Т.1 а.к.п. 100-102);

- постанову про приєднання до справи речових доказів від 27.03.2014 року в кримінальному провадженні № 12014020100000003 внесеного до ЄРДР 01.01.2014 року, відповідно до якої визнано речовими доказом- батіг ( Т. 1 а.к.п. 103);

- протокол огляду предметів від 27.03.2014 року, складеним в присутності понятих ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , де об`єктом огляду є полімерний спеціалізований пакет «Експертної служби» № 1727208 в упакованому вигляді. При відкритті пакету встановлено, що у ньому знаходиться батіг, який складається з двох частин з рукоятки та хлиста. Рукоятка має довжину 26 см., обтягнута плетінням шкіри коричневого кольору з вставками шкіри чорного кольору на кінці рукоятки наявний металевий упор жовтого кольору, в місці скріплення рукоятки з хлистом наявне декоративне оздоблення з шкіри чорного кольору та прикріплений ремінець для утримування, сплетений з шкіри темно коричневого кольору, оздоблений металевим ланцюжком. Хлист має довжину 77 см., сплетений з шкіри коричневого кольору, на кінці хлиста наявні розгалуження шкіри. Загальна довжина батога складає 103 см.( Т.1, а.к.п. 104);

- фототаблиця до протоколу огляду предметів від 27.03.2014 року, на якій зображено полімерний пакет та в різних ракурсах батіг; ( Т.1., а.к.п. 105-106)

- протокол пред`явлення предмету для впізнання від 20.03.2014 року, складеним в присутності понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , згідно якого ОСОБА_1 на фото під № 3 впізнав предмет за зовнішнім виглядом схожий на батіг, яким йому було завдано тілесні ушкодження ( Т.1, а.к.п. 109-111);

- протокол пред`явлення предмету для впізнання від 20.03.2014 року, складеним в присутності понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , згідно якого ОСОБА_2 на фото під № 2 впізнала предмет за зовнішнім виглядом схожий на батіг, яким їй було завдано тілесні ушкодження ( Т.1 а.к.п. 112-113);

- фотокартка із зображенням у ОСОБА_3 наявних тілесних ушкоджень завданих трьома пострілами ОСОБА_1 та зображення вулиці( Т.3 а.к.п. 84)

- копія протоколу –ВІ 13 №002628 складеного відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП (Т.3., а.к.п. 34).

- копія постанови № 47 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Стрижавської селищної ради від 20.12.2013 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, а саме, що ОСОБА_1 03.12.2013 року об.11.00 год. зберігав купу відсіву та інших будівельних матеріалів біля проїжджої частини дороги, біля будинку №12 по вул. Пушкіна, смт. Стрижавка Вінницького району та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.( Т. 3 а.к.п. 33);

- спільна заява громадян смт. Стрижавка, яка адресована Стрижавській селищній раді, в якій останні просять прийняти міри до ОСОБА_1 , який проживає по АДРЕСА_2 та засмічує вулицю побутовим сміттям та будівельними матеріалами ( Т. 3 а.к.п. 42,);

- витягом з протоколу №6 про розгляд вищезазначеного звернення, а саме було здійснено виїзд комісії Стрижавської селищної ради та зафіксовано відсутність всіх порушень громадянином ОСОБА_1 ( Т. 3 а.к.п. 43);

- вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 31.03.2016 року, яким визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки , із застосуванням положень ст. ст. 75,76 КК України ; ОСОБА_1 за ст.296 ч.1 КК України, яка була підтримана потерпілим ОСОБА_3 , виправдано із-за недоведеності вчинення кримінального правопорушення за ст.296 ч.1 КК України. (а.к.п.44-51, том №3). Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 31.05.2016 року даний вирок залишено без змін ( Т.3 а.к.п.52-53 ). Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.11.2016 року вищезазначені вирок Вінницького районного суду та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області залишено без змін ( Т. 3 а.к.п. 54-56)

Також в судовому засіданні було оглянуто речовий доказ - батіг.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

За правилом частини першої статті 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Як випливає з вищенаведених доказів, що були досліджені судом під час судового розгляду, в обвинувальному акті не зазначено обставин щодо поведінки потерпілого ОСОБА_1 , які безпосередньо передувала агресії обвинуваченого, а також під час самого конфлікту, зокрема демонстрація та застосування ОСОБА_1 пістолету для відстрілу гумових куль, а також вчинення пострілів в обвинуваченого, хоча від даних обставин залежить те, чи перебував обвинувачений в стані необхідної чи уявної оборони.

Також, в обвинувальному акті, не зазначено механізму утворення тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_1 , замість чого зазначено, що обвинуваченим нанесено удари вищевказаним батогом «…по різним частинам тіла…» без їх розмежування та конкретної локалізації. Не зазначено отримання ОСОБА_1 удару кулаком в ліву сторону обличчя, під час початку розвитку конфлікту (до застосування травматичної зброї) спричиненого ОСОБА_7 , а також завдання ним іншого удару потерпілому кулаком в праву частину обличчя вже під час безпосереднього конфлікту з застосуванням травматичної зброї.

За загальним правилом частини першої статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Оцінивши вищезазначені показання обвинуваченого, потерпілого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та свідків у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що завдання ОСОБА_3 ударів батогом потерпілому ОСОБА_1 відбулося вже після того, як ОСОБА_1 було взято до рук пістолет для відстрілу гумових куль. За показами наданими потерпілим ОСОБА_1 пістолет ним було взято для захисту, так як обвинувачений вдарив його дружину ОСОБА_2 батогом по нозі. За показами потерпілого, він вчинив постріли з даного пістолету – один в землю, а потім ще один в руку обвинуваченого, внаслідок чого ОСОБА_3 отримав поранення. Вказані покази суд сприймає критично, оскільки вчинення лише одного пострілу в обвинуваченого не відповідає тілесним ушкодженням виявленими у ОСОБА_3 за результатами судово-медичної експертизи № 1131.

Згідно вироку Вінницького районного суду від 31.03.2016 року відносно ОСОБА_1 - останнього було визнано винним у вчиненні злочину за ч.1 ст.122 КК України, за яким в ході суперечки 31.12.2013 року близько 11 години 15 хвилин по вул. Пушкіна, біля будинку 12 в смт. Стрижавка у ОСОБА_1 було завдано ОСОБА_3 пристроєм для відстрілу гумових куль марки «ФОРТ 12Р» тілесні ушкодження, у вигляді двох «вогнепальних непроникаючих поранень правої половини грудної клітки» (на рівні 5-го ребра справа по передній пахвовій лінії і на рівні 9-го ребра справа по середнє-ключичній лінії) та одну «вогнепальну рану» правого передпліччя по тильній поверхні у нижній третині, які по давності утворення відповідають 31.12.2013 року.

За показами ОСОБА_2 – ОСОБА_2 показала, що була свідком того, як ОСОБА_3 вдарив чоловіка кулаком в обличчя через вікно машини, а потім взяв батіг та почав крутити ним над головою та вдарив її по нозі. Чоловік ОСОБА_2 – ОСОБА_1 вийшов з машини та встав між ними, їх дитина плакала в цей час в машині. Чоловік повернувся до машини, взяв пістолет з бардачка та попередив ОСОБА_3 , що буде стріляти, ОСОБА_3 продовжувати крутити батіг і він вистрелив спочатку в землю, а потім ОСОБА_3 в руку. ОСОБА_3 це не зупинило і він продовжував махати батогом, тому чоловік схопив його, щоб він більше не міг наносити удари.

Таким чином, як показами потерпілого, так і обвинуваченого, а також показами ОСОБА_2 є встановленим, що безпосередній конфлікт між його сторонами - ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , відбувся після того, як потерпілим ОСОБА_1 було взято до рук зброю для відстрілу гумових куль. Удар завданий ОСОБА_7 кулаком в обличчя ОСОБА_1 , під час знаходження того у машині, та під час бійки за обвинувальним актом обвинуваченому не вміняється.

Вирішуючи питання про наявність підстав для визнання ОСОБА_7 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, суд виходить з наступного.

Частина перша статті 125 КК України, інкримінованої обвинуваченому, передбачає настання кримінальної відповідальності виключно за умисне легке тілесне ушкодження .

Як випливає з вищенаведених доказів, що були досліджені судом під час судового розгляду, в обвинувальному акті не зазначено обставин щодо поведінки потерпілого, які безпосередньо передували агресії обвинуваченого, хоча від даних обставин залежить те, чи перебував обвинувачений в стані необхідної чи уявної оборони.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

При розкритті змісту поняття розумного сумніву суд вважає за доцільне звернути увагу на прецедентну практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ). Зокрема, при оцінці доказів ЄСПЛ керується критерієм доведеності "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства", п. 161). Доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою чи подібних до них неспростовних презумпцій (рішення у справі "Салман проти Туреччини", п. 100; рішення у справі "Єрохіна проти України", п. 52). При цьому згідно з усталеною практикою ЄСПЛ під час провадження на підставі Конвенції необхідно застосовувати принцип affirmantiincumbitprobatio (той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження) (рішення у справі "Ушаков та Ушакова проти України").

Також при розкритті поняття стандарту доведення поза розумним сумнівом суд вважає за доцільне звернути увагу, що Верховним Судом (далі ВС) у постанові від 21.01.2020 р. (справа N 754/17019/17) зауважено, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

У постанові від 12.06.2018 р. (справа N 712/13361/15) ВС зазначено, що обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений статтею 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

У постанові від 04.07.2018 р. (справа N 688/788/15-к) ВС зазначено, що законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

За правилами ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення (п. 3 ч. 1), обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 3).

Відповідно до ч. 1 ст. 37 КК України уявною обороною визнаються дії, пов`язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання.

При цьому, при уявній обороні кримінальна відповідальність за заподіяну шкоду виключається лише у випадках, коли обстановка, що склалася, давала особі підстави вважати, що мало місце реальне посягання, і вона не усвідомлювала й не могла усвідомлювати помилковість свого припущення. Питання про те, чи дійсно в особи були підстави для помилкового висновку про наявність суспільно небезпечного посягання, вирішується з урахуванням конкретних обставин справи.

Якщо ж особа в обстановці, що склалася, не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковість свого припущення щодо реальності суспільно небезпечного посягання, але перевищила межі захисту, який потрібно було застосувати, її дії мають розцінюватись як перевищення меж необхідної оборони. У такому разі кримінальна відповідальність можлива лише за статтями 118 і 124 Кримінального Кодексу України.

Таким чином, наявність встановленого факту демонстрації, а потім і застосування потерпілим до обвинуваченого травматичної зброї, що потягнули за собою отримання ним тілесних ушкоджень, дає достатні підстави стверджувати те, що обвинувачений, міг перебувати у стані уявної оборони коли завдавав ударів батогом потерпілому ОСОБА_1 . Розмежування тілесних ушкоджень отриманих під час всього конфлікту та хронологію їх отримання стороною обвинувачення в обвинувальному акті не наведено, та належними доказами під час судового слідства не доведено.

При цьому суд враховує, що положеннями ст. 94 КПК України встановлено обов`язок суду за його внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінювати кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

При вирішенні питання про вину обвинуваченої особи, не можна виходити з припущень, а лише з належних доказів, які підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, за умов усунення всіх суперечностей, що мають місце та відсутності будь-яких сумнівів у тому, що вина обвинуваченої особи доведена.

Водночас, суд дійшов висновку про те, що за обставин справи обвинувачений, проявивши більшу стриманість, міг уникнути конфлікту, завдання тілесних ушкоджень потерпілому, а отже може підлягати кримінальній відповідальності лише за заподіяння шкоди через необережність (ч. 4 ст. 37 КК України). Проте, Кримінальним кодексом України не передбачено настання відповідальності за необережне легке тілесне ушкодження, у зв`язку з чим в діях ОСОБА_7 відсутній склад кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 7 ст. 284 КПК України, якщо обставина, передбачена пунктом 2 частини першої цієї статті (встановлена відсутність у діянні складу кримінального правопорушення), виявляється під час судового розгляду, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність виправдання ОСОБА_7 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 125 КК України за подією від 31.12.2013 року вчиненого відносно потерпілого ОСОБА_1 .

Щодо події за участі потерпілої ОСОБА_2 судом встановлено, що 31.12.2013 року близько 11:15 годин в смт. Стрижавка, біля будинку № 12 по вул. Пушкіна, Вінницького району Вінницької області у ОСОБА_3 виникла суперечка з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , жителями даного будинковолодіння. Під час сварки ОСОБА_3 повернувся до свого будинковолодіння, взяв батіг, який складався з металевої трубки обтягнутої шкірою коричневого кольору, на кінці якої було прив`язано сплетений з шкіри хлист, вийшов знову до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та умисно з метою заподіяння тілесних ушкоджень та наніс вищевказаним батогом удар по нозі ОСОБА_2 , в результаті чого спричинив ОСОБА_2 – тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на тлі синця на переднє-внутрішній поверхні лівого стегна, що утворились віл дії тупого твердого предмету, які згідно висновку експерта № 3 від 28.01.2014 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні, щодо скоєння злочину відносно потерпілої ОСОБА_2 вину не визнав. Суду пояснив, що він є головою квартального комітету своєї вулиці. Тривалий час сім`я ОСОБА_4 не прибирала з вулиці сміття – тротуарну плитку, що заважало мешканцям вулиці. 31.12.2013 року він прибирав біля своїх воріт. З свого подвір`я в цей час виїхав ОСОБА_1 на машині та став біля його воріт. Він з ним привітався та спросив його скільки ще ОСОБА_1 буде не прибирати своє сміття. У цей час вийшла дружина ОСОБА_1 – ОСОБА_5 , яка спиталася чоловіка, чого ОСОБА_1 з ним говорить і витягла чи з сумки, чи з бардачку машини блискучий пістолет. Потерпілий вирішив, що це іграшка та пішов до свого гаражу, звідки взяв батіг та повернувся до них. У цей час ОСОБА_1 , направив на нього пістолета і він став перед ним, і, не приймаючи ніяких мір, сказав: «Стріляй, якщо вважаєш, що я це заслужив». У відповідь ОСОБА_1 здійснив у нього три постріли з відстані в 1 метр – два у праву частину грудей і один у праву руку. Потерпілий при цьому так і продовжував стояти, і батогом нікого не бив. ОСОБА_6 взяв для захисту, аде ударів ним не наносив. Після того, як ОСОБА_1 , вчинив постріли, він схопив його за руку та вивернув у нього пістолет з руки. В цей час до них підбігла ОСОБА_2 і спиталася у чоловіка, що робити з пістолетом, чи забрати його. В подальшому працівникам поліції було передано зовсім інший пістолет. Конфлікт було закінчено і він пішов додому, щоб змити кров та на своєму автомобілі поїхав до лікарні. До події 31.12.2013 року відносини в нього з ОСОБА_4 були добрі, сварок не було, але в минулому він застрелив собаку ОСОБА_4 з рушниці, бо пес був агресивний. Вважає, що ОСОБА_4 оговорюють його, бо вважають, що це він поскаржився у сільську раду за сміття і ОСОБА_1 було оштрафовано. Зазначив, що писав на заборі ОСОБА_4 написи крейдою, запитуючи чого він не ходить до суду.

Потерпіла ОСОБА_2 допитана у судовому засіданні суду показала, що 31.12.2013 року зранку вона з сім`єю мали поїхати на базар. Дитина сиділа на задньому сидінні. Вона вийшла закрити ворота, а чоловік очікував її у машині. Тут до них підійшов ОСОБА_3 і щось спитався у її чоловіка через вікно машини. Потім ОСОБА_3 повернувся до себе, зняв батіг з лівої половини воріт, підійшов до машини і вдарив її чоловіка через вікно. Вона закричала: «Що ти робиш?». ОСОБА_3 розкрутив батіг у її сторону та вдарив її по стегну лівої ноги металевим руків`ям батога та намагався вдарите ще і в голову. Її чоловік вийшов з машини і став між ними. ОСОБА_3 крутив батіг, а чоловік увертався від нього. Дитина в цей час плакала в машині. ОСОБА_3 не заспокоювався і чоловік повернувся до машини, взяв пістолет з бардачку та попередив його, що буде стріляти. А потім вчинив постріли спочатку в землю, потом в руку. ОСОБА_3 не зупинявся і продовжував крутити батіг, та вдарив чоловіка кулаком в обличчя. Чоловік схопив його, що він не міг наносити удари і пістолет випав на землю. Під час бійки до них під`їхав «Москвіч», але водій з машини не виходив, сидів в машині. Моральну шкоду, нанесену їй злочином вона оцінює в 25 000 грн., оскільки перенесла стрес, все що відбувалося бачила їх малолітня дитина, те що сталося псує стосунки у сім`ї. ОСОБА_3 продовжує переслідувати їх, пише на них скарги. Позов просила задоволити.

ОСОБА_1 допитаний у судовому засіданні суду показав, що 31.12.2013 року десь у 11-12 год. він виїжджав з свого подвір`я по АДРЕСА_2 на власній машині, в якій перебувала його малолітня дитина. В цей час до нього підійшов його сусід ОСОБА_3 . Він опустив скло і ОСОБА_3 почав чіплятися до нього з приводу якогось сміття. Він сказав: «Добре, я приберу». ОСОБА_3 відійшов від машини, а потім взяв з гаража батіг, повернувся до нього і вдарив його намотаним на руку батогом в обличчя через вікно в ліву сторону, ближче до вуха. Його жінка ОСОБА_2 у цей час закривала їх ворота та почала кричати ОСОБА_3 : «Що ти робиш?». Вона почала заспокоювати ОСОБА_3 , та казала: «Заспокойся, чого ти до нас постійно чіпляєшся?». ОСОБА_3 розмотав батіг, взяв його та тонку кінцівку та почав махати ним над своєю головою та бити куди попадав. Так він вдарив руків`ям батога його дружину по нозі. Потерпілий взяв з бардачку машини пістолет для відстрілу гумових куль, щоб заспокоїти його і ОСОБА_3 вдарив його батогом в голову. Він прикрився рукою і ОСОБА_3 вдарив його по лівій руці. Захищаючись, потерпілий здійснив постріли у ОСОБА_3 , та попав йому у руку і схватився за батіг, а ОСОБА_3 схопив його за пістолет і пістолет впав на землю. На руці потерпілого була кров. Так вони почали тягати один одного і ОСОБА_3 наніс йому ще один удар в обличчя. Потерпілий сказав, що відпустить його, якщо ОСОБА_3 заспокоїться і він його відпустив.

Свідок ОСОБА_8 допитаний у судовому засіданні суду показав, що в день події він рухався своїм автомобілем «Москвіч», білого кольору до свого знайомого. По дорозі в смт. Стрижавка він побачив автомобіль, який стояв на дорозі так, що перешкоджав його руху. Автомобіль стояв біля воріт будинку зліва. Він зупинився та побачив двох чоловіків – обвинуваченого та потерпілого, яких до цього не знав. Чоловіки стояли перед автомобілем чорного кольору, на відстані 1-1,5 м. з лівої сторони. Один з чоловіків тримав щось схоже на пістолет, а другий батіг, спустивши його вздовж ноги. Чоловіки про щось напружено говорили один одному. Потім з подвір`я будинків вибігли спочатку старша жінка, а потім молодша жінка і почали голосно кричати. Він зі свого місця бачив не все, але бачив, що чоловіки розійшлися і один з чоловіків йшов зігнувшись та тримаючись за груди.

Свідок ОСОБА_9 допитана у судовому засіданні суду показала, що є сусідкою ОСОБА_3 . В день події, дату вона вже не пам`ятає, вона перебуваючи у дворі свого будинку, почула сварку та виглянула у щілину через дверцята. На дорозі стояв автомобіль ОСОБА_1 , біля якого стояли сам потерпілий та ОСОБА_3 , а також дружина потерпілого ОСОБА_5 . Вони сварилися між собою, але до слів вона не прислухалася. Машина стояла навпроти подвір`я потерпілого, ближче до свого двору стояли і потерпілий з дружиною, а ОСОБА_3 стояв перед автомобілем. ОСОБА_3 був одягнутий у одні штани, тулуб був без одягу. Потерпілий ОСОБА_1 стояв у куртці. Її власне подвір`я знаходиться по одну сторону з подвір`ям потерпілого. Як наносилися тілесні ушкодження вона не бачила, у потерпілого в руках був пістолет, який він тримав дулом до землі. Коли вона відійшла то почула звук пострілу, але як наносилися тілесні ушкодження вона не бачила.

Свідок ОСОБА_10 допитаний у судовому засіданні, суду показав, що виїжджав на місце події злочину в складі СОГ. На місці події перебував ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та стояло авто потерпілого. Він вже не пам`ятає чи були на них тілесні ушкодження, так як пройшло багато часу. Знає, що відбулася бійка і ОСОБА_1 було вчинено постріли. Він склав протокол, вилучив пулю. Це все, що він пам`ятає.

Свідок ОСОБА_11 допитана у судовому засіданні суду показала, що ОСОБА_1 є її зятем, ОСОБА_2 - донькою. ОСОБА_3 застрелив їх собаку, вийшов з рушницею та застрелив її на чужому полі. Це було задовго до події. Зять претензій не пред`являв. В день події вона була у будинку, почула крики та вийшла у двір. З двору вона побачила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 тягають між собою пістолет. У ОСОБА_3 на руці був батіг чи нагайка. Донька стояла поряд та була в сльозах. Вона сказала: «Що ви робите?». ОСОБА_3 сказав, щоб вона йшла звідти. Вона повернулася та пішла. Знає, що після події зять та донька звернулися за медичною допомогою до лікарів. Самої події побиття вона не бачила, вийшла вже коли вони тягали між собою пістолет.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Допитавши обвинуваченого, потерпілу, свідків, суд дослідив у судовому засіданні наступні докази:

- рапорт працівника міліції від 31.12.2013 року про отримання повідомлення від гр. ОСОБА_2 , жительки АДРЕСА_2 про те, що сусід вчинив відносно неї сварку та бійку ( Т.1 а.к.п. 55);

- протокол про прийняття заяви від ОСОБА_1 про вчинене кримінальне правопорушення від 31.12.2013 року ( Т.1 а.к.п. 56).

- постанову слідчого СВ Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області від 02.01.2014 року, з якої вбачається, що слідчим встановлено , що 31.12.2013 р. приблизно о 11.10 годин по АДРЕСА_2 громадянин ОСОБА_12 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_13 та ОСОБА_1 , у вигляді ударів в області голови та тіла, у зв`язку з чим призначив судово медичну експертизу на вирішення експерта поставивши запитання ,які тілесні ушкодження виявлені на тілі ОСОБА_2 , їх локалізація, ступень тяжкості, механізм та давність утворення. ( Т.1 а.к.п. 62)

- постанову слідчого СВ Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області від 02.01.2014 року, з якої вбачається, що слідчим встановлено, що 31.12.2013 р. приблизно о 11.10 годин по АДРЕСА_2 громадянин ОСОБА_12 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_13 та ОСОБА_1 , у вигляді ударів в області голови та тіла, у зв`язку з чим призначив судово медичну експертизу на вирішення експерта поставивши запитання ,які тілесні ушкодження виявлені на тілі ОСОБА_1 , їх локалізація, ступень тяжкості, механізм та давність утворення. ( Т.1 а.к.п. 63)

- висновок експерта № 3 судово-медичної експертизи від 28.01.2014 року , з якого вбачається, що ОСОБА_2 пояснила експерту , що 31.12.2013 р. близько о 11.10 год. вона була побита сусідом; металевою рукояткою батога наніс удар в ділянку лівої ноги; за медичною допомогою не зверталася. Також у відповідь на поставлене слідчим питання , згідно до висновку даної експертизи, судом вбачається, у останньої мали місце тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу (1) на тлі синця (1) на переднє-внутрішній поверхні лівого стегна, які утворились від дії тупого твердого предмету, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, по давності утворення можуть відповідати вказаному строку; ( Т.1 а.к.п. 80);