Court ruling № 97194756, 26.05.2021, Mykolaiv District Court of Lviv Oblast

Провадження №1-в/447/162/21 Справа №447/1194/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2021 м. Миколаїв

Миколаївський районний су д Львівської області

в складі головуючої– судді Друзюк М.М.,

за участю секретаря судового засідання Стронської Р..Р.

прокурора – Зварича М.Я.,

представника ДУ « Миколаївської ВК № 50» Фацієвича О.В.

засудженого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву засудженого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про заміну невідбутої частини покарання більш мяким видом покарання у виді обмеження волі , -

в с т а н о в и в :

20.04.2021 до суду надійшла заява засудженого ОСОБА_1 про заміну невідбутої частини покарння більш мяким видом покарання у виді обмеження волі, відповідно до вимог ст.. 82 КК України.

Відповідно до матеріалів особової справи ОСОБА_1 неодноразово судимий, останній раз 20.02.2019 Острозьким районним судом Рівненської області ОСОБА_1 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Острозького районного суду Рівненської області від 27.09.2017 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 1 (один) місяць. Кінець строку відбування покарання 08.05.2022.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 підтримав заяву та просив її задовольнити.

В судовому засіданні представник ДУ « Миколаївської ВК № 50» Фацієвич О.В. проти задоволення заяви засудженого не заперечував.

Прокурор в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні заяви.

Заслухавши пояснення представника установи, думку прокурора та засудженого, перевіривши подані матеріали, вивчивши характеристику засудженого, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. Заміна не відбутої частини покарання більш мяким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002р. №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого та доведеності того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, став на шлях виправлення.

Згідно з п.2 ч.4 ст. 82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі.

Висновок щодо виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку в цілому та ставленню до праці за весь період знаходження у виправній установі, а не час, що безпосередньо передує розгляду подання.

Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_1 неодноразово судимий, у МВК №50 прибув 02.05.2019, за весь час відбування покарання до нього було застосовано 2 (два) заохочення за сумлінне ставлення до праці на виробництві, перше з яких у січні 2020 року, а саме через півтора роки з дня прибуття в установу. Крім того, суд зазаначає, що відповідно до матеріалів особової справи в березні 2020 року засуджений відмовився від переведення до дільниці соціальної реабілітації за станом здоров`я. Як встановлено під час судового розгляду зі слів представника установи та засудженого, останній працевлаштований на виробництві установи з жовтня 2020 року по травень 2021 року, проте в матеріалах особової справи відсутні будь- які докази на підтвердження зазначеної обставини. Крім того, суд зазначає, що за період з жовтня 2020 по травень 2021 року заохочень за сумлінне ставлення до праці на виробництві установи до засудженого ОСОБА_1 не було застосовано.

Враховуючи вищевикладене, матеріали особової справи, суд вважає, що засуджений ОСОБА_1 не став на шлях виправлення і не заслуговує на заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м`яким - у виді обмеження волі.

На підставі викладеного та керуючись: ст.82 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд -

постановив :

У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про заміну невідбутої частини покарання більш мяким видом покарання у виді обмеження волі відмовити.

Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення.

Апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення, а саме до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Друзюк М. М.