
Справа №127/20477/17
Провадження № 1-в/127/324/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2021 року місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі :
головуючого судді Ковальчук Л.В.,
секретаря Старостіної О.І.,
за участю прокурора Чайки О.Г.,
представника ВК № 86 Мельничука Р.В.,
засудженого ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому дистанційному судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_1 про заміну йому невідбутої частини покарання більш м`яким, -
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_1 , в якому він просить замінити йому невідбуту частину покарання більш м`яким, яке мотивоване тим, що він відбув дві третини призначеного йому покарання, неодноразово заохочувався за сумлінну поведінку та ставлення до праці.
В судовому засіданні представник Вінницької ВК № 86 Мельничук Р.В. заперечував проти задоволення клопотання, мотивуючи тим, що засуджений не був працевлаштований в установі, хоча має виконавчі листи, по яких є заборгованість, щодо нього вже вирішувалося питання про можливість заміни невідбутої частини покарання на більш м`яке, однак адміністрація установи вважає, що ОСОБА_1 не довів своє виправлення.
Прокурор Чайка В.В. заперечував щодо задоволення клопотання, вважає, що засуджений не довів своє виправлення, він не працює.
Засуджений ОСОБА_1 просив суд клопотання задовольнити.
Суд, дослідивши матеріали клопотання та особової справи засудженого, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 відбуває покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 27.04.2018 року за ч. 1 ст. 187 КК України у вигляді п`яти років позбавлення волі. Станом на час розгляду клопотання засуджений відбув дві третини строку покарання.
Відповідно до ч. 3 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення. Частиною четвертою вказаної статті передбачено, що заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний тяжкий злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі.
ОСОБА_1 в установі характеризується позитивно, однак зробити висновок, що він став на шлях виправлення не можливо. Як вбачається із матеріалів особової справи, до цього ОСОБА_1 раніше вісім разів був засуджений за умисні корисливі злочини, однак, після звільнення з місць позбавлення волі знову скоював нові злочини, в період непогашеної судимості. Наведене свідчить про значну суспільну небезпеку ОСОБА_1 та схильність останнього до скоєння злочинів.
Згідно документів, наявних в особовій справі ОСОБА_1 в установі не працює, хоча має таку можливість. Отже, достатніх доказів того, що ОСОБА_1 став на шлях виправлення і своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення суду не надано.
За таких обставин суд вважає за неможливе замінити ОСОБА_1 невідбуту частину покарання більш м`яким.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України ст. 82 КК України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про заміну йому невідбутої частини покарання більш м`яким - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя :
The court decision No. 97190656, Vinnytsia City Court of Vinnytsia Oblast was adopted on 26.05.2021. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful information easily.
This decision relates to case No. 127/20477/17. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: