Court ruling № 97062146, 20.05.2021, Kherson District Administrative Court

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/2165/21

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України в особі голови Баканова І.Г., Управління Служби безпеки України в Херсонській області в особі начальника Криворучка С.М., Управління Служби безпеки України в Сумській області в особі начальника - Григоренка Р.В., Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із адміністративним позовом до Служби безпеки України в особі голови ОСОБА_2 (далі – відповідач-1, СБУ), Управління Служби безпеки України в Херсонській області в особі начальника Криворучка С.М. (далі – відповідач-2, УСБУ в Херсонській області), Управління Служби безпеки України в Сумській області в особі начальника - Григоренка Р.В. (далі – відповідач-3, УСБУ в Сумській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі – відповідач-4, ГУ ПФУ), у якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність голови СБУ по невиконанню своїх обов`язків щодо невжиття заходів для забезпечення соціальних гарантій військовослужбовця СБУ полковника ОСОБА_1 при звільненні з військової служби та за наказом №810-ос від 22.08.2015р. при виданні наказу 02.04.2021р. №440-ос/дск.

2. Визнати протиправною бездіяльність начальників УСБУ в Херсонській та Сумській областях щодо не оформлення та не подання документів до ГУ ПФУ в Херсонській області для поновлення та призначення полковнику ОСОБА_1 пенсії по вислузі років станом на дату звільнення, а саме довідок станом на 08.09.2015р., 01.03.2018р., 05.03.2019р., 29.07.2020р., з 25.01.2020р. по 02.04.2021р., з урахуванням звільнення з військової служби з 22.08.2015р. наказом №440-ос від 02.04.2021р. з основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою КМУ №704 від 30.08.2017 року, відповідно до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992р., ст. 9 Закону України №2011-XII від 20.12.1991р.

3. Зобов`язати голову СБУ спільно з УСБУ в Херсонській та Сумській областях підготувати та надати до ГУ ПФУ в Херсонській області нові довідки про розмір грошового забезпечення полковника ОСОБА_1 по посаді начальника відділу головного відділу для поновлення та призначення пенсії по вислузі років станом на дату звільнення, а саме довідки станом на 08.09.2015р., 01.03.2018р., 05.03.2019р., 29.07.2020р., з 25.01.2020р. по 02.04.2021р., з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою КМУ №704 від 30.08.2017р., відповідно до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992р., ст. 9 Закону України №2011-ХІІ від 20.12.1991р. за всіма складовими встановленими до 22.08.2015р. для проведення 01.04.2019р. перерахунку основного розміру його пенсії;

4. Зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області провести поновлення виплати пенсії з 01.03.2018р., призначення пенсії по вислузі років з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, перерахунку розміру пенсії по вислузі років полковнику ОСОБА_1 за довідками СБУ та УСБУ в Херсонській області за складовими на дату звільнення з військової служби з 08.09.2015р., довідками станом саме на 08.09.2015р., 01.03.2018р., 05.03.2019р., 29.07.2020р., за період з 25.01.2020р. по 02.04.2021р. з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою КМУ №704 від 30.08.2017р., відповідно до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992р., ст. 9 Закону України №2011-ХІІ від 20.12.1991р. включно, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії за період з 05.03.2019р. до 03.09.2019р. включно.

5.Судові витрати по розгляді справи покласти на відповідачів в рівних частинах.

Частиною 1 ст. 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за цим позовом, слід зазначити наступне.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Водночас, ч. 1 ст. 21 КАС України передбачено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Згідно ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Підставою позову є юридичні факти, які наводяться позивачем на обґрунтування своєї матеріально-правової вимоги та які мають значення для судового захисту суб`єктивного права, тобто підстава позову - це частина позову, що відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, і докази, що підтверджують позов.

Підстави позову не можна ототожнювати з нормами права, на які посилається позивач. Суд зауважує на тому, що під підставами позову, які може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на ці правовідносини.

При цьому, цими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин від характеру яких залежить правова кваліфікація спору.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом спору у даній справі є:

- бездіяльність голови СБУ, яка полягає у невиконанні обов`язків щодо вжиття заходів для забезпечення соціальних гарантій військовослужбовця СБУ полковника ОСОБА_1 при звільненні з військової служби та за наказом №810-ос від 22.08.2015р. при виданні наказу 02.04.2021р. №440-ос/дск;

- бездіяльність територіальних органів СБУ, яка полягає у не оформленні та не поданні до ГУ ПФУ в Херсонській області довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за посадою начальника відділу головного відділу станом на 08.09.2015р., 01.03.2018р., 05.03.2019р., 29.07.2020р., з 25.01.2020р. по 02.04.2021р., з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно вимог законодавства;

- бездіяльність ГУ ПФУ в Херсонській області, яка полягає у не поновленні нарахування та не виплаті пенсійного забезпечення з 01.03.2018р. (згідно резолютивної частини позовної заяви), з 01.05.2018р. (згідно мотивувальної частини позовної заяви) з його перерахуванням у відповідності до нормативно-правових документів щодо пенсійного забезпечення, з усіма складовими грошового забезпечення (основного та додаткового), яке військовослужбовець отримував на момент звільнення з військової служби та з урахуванням відповідного збільшення його розміру за цей період.

Перші дві та третя позовні вимоги викладені двома окремими розділами позовної заяви та мотивовані окремими підставами з окремими нормами права, позовні вимоги не мають між собою безпосереднього зв`язку та не випливають з одних і тих же правовідносин. Фактично позивач в одному позові об`єднав два різних позови.

Варто відмітити, що системний аналіз предмету та підстав позову свідчить про те, що правовідносини між позивачем та відповідачами 1-3, відповідачем-4 не пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій різних суб`єктів владних повноважень.

Цей адміністративний позов не містить посилань на однаковість підстав виникнення заявлених позовних вимог або поданих доказів; пояснень щодо того, в чому полягає їх однорідність (єдині підстави їх виникнення, доказування яких спирається на однакові докази і обставини, тощо).

Таким чином, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем позовні вимоги до територіальних органів СБУ та ГУ ПФУ є самостійними, тобто обґрунтовуються різними доказами та підставами виникнення, що, у свою чергу, не відповідає правилам об`єднання позовних вимог, які викладені у ст. 172 КАС України.

Згідно з п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 172 цього Кодексу).

При цьому, слід зауважити, що ст. 169 КАС України не передбачено повернення частини позовних вимог.

Враховуючи те, що позивачем порушені правила об`єднання позовних вимог і відсутні підстави для застосування положень ст. 172 КАС України, суддя дійшов висновку про повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 цього Кодексу.

Отже, допущене позивачем порушення не є формальним, оскільки фактично унеможливлює розгляд справи за вимогами, не пов`язаними між собою підставою їх виникнення та відповідними доказами, а тому повернення позовної заяви позивачу свідчить не про допущення судом формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.

Так, у п. 35 рішення у справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" від 12.03.2009р. (Заява №20347/03)Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (див. рішення у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21.02.1975р.). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (див. рішення у справі "Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22.10.1996р.; і у справі "Толстой Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13.07.1995р., серія A, №316-B, сс. 80-81, пп. 62-67). Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з`ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28.05.1985р.).

У п. 31 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013р. (Заява №49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб" (див. рішення від 28.05.1985р. у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A № 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.

Отже, передбачене ст. 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об`єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань.

З огляду на те, що позивачем порушені правила об`єднання позовних вимог, встановлені КАС України, позовна заява разом з усіма доданими до неї документами підлягає поверненню позивачеві.

Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України, суддя

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Служби безпеки України в особі голови Баканова І.Г., Управління Служби безпеки України в Херсонській області в особі начальника Криворучка С.М., Управління Служби безпеки України в Сумській області в особі начальника - Григоренка Р.В., Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, разом з доданими документами повернути позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвалу виготовлено та підписано суддею 21.05.2021 року.

Суддя С.В. Гомельчук