Court ruling № 97040247, 18.05.2021, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 травня 2021 року м. Київ № 640/12943/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Бояринцева М.А., ознайомившись з позовною заявою

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання письмової інформації щодо суми податкового боргу згідно його заяви від 18.03.2021 та зобов"язання відповідача невідкладно надати таку письмову інформацію.

Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач в позовній заяві просить суд відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення у справі у зв`язку з запровадженою в Україні надзвичайною ситуацією через поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Згідно із частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В свою чергу, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини справа «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Разом з тим, суд зазначає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду. Суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Водночас, при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Проте, позивачем до позову не додано доказів на підтвердження рівня майнового стану які б могли бути підставою для відстрочення сплати судового збору.

Разом з тим, установлення з 12 березня 2020 року на всій території України карантину не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору.

З урахуванням наведеного суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням наведеного та враховуючи зміст заявлених позовних вимог, розмір судового збору за звернення до суду з даним позовом складає 908 грн.

Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи наведене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання квитанції про сплату судового збору в розмірі 908 грн.

Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1.Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху .

2.Встановити позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.

Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя М.А. Бояринцева