Court ruling № 97011095, 19.05.2021, Prydniprovskyi District Court of Cherkasy City

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1270/21

Провадження 2/711/1412/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого: суддді Кондрацька Н.М.,

при секретарі: Мелещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) про захист прав споживачів, стягнення страхового відшкодування, штрафних санкцій та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Придніпровського районного суду м. Черкаси звернулась з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) про захист прав споживачів, стягнення страхового відшкодування, штрафних санкцій та моральної шкоди ОСОБА_1 .

У позові зазначає, що 29.06.2019 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , внаслідок ДТП пассажир ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження, що відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеню тяжкості, які потігнули тривалий розмлад здоров`я на строк понад 21 день. Дані обставини встановлені вироком Бориспільського міськрайонного суду від 25.09.2019. ОСОБА_3 не застрахував свою цивільну правову відповідальність визначену у Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільна відповідальність ОСОБА_2 застрахована ПАТ «НАСК «Оранта». Враховуючи обставини та відсутність факту страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_3 встановлено необхідність звернення про виплату страхових відшкодувань до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ). Відповідач листами вимагає надання документів, необхідність яких позивач заперечує, на заяву про відшкодування страхового відшкодування.

Представником відповідача письмово заявлено клопотання про передачу справи до Дніпровського районного суду м. Києва, оскільки не має відношення ні до ДТП, ні до надання послуг з страхування. Зазначає, що до правовідносин не може застосуватися Закон України «По захист прав споживачів». Справу просив розглядати за їх відсутності.

Позивач у судовому засідання наполягала на розгляді справи у Придніпровському районному суду м. Черкаси.

Суд, заслухавши думку позивач, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення клопотання відповідача з наступного.

У поданій до суду позовній заяві позивач застосовує Закону України «Про захист прав споживачів».

Однак, суд в ухвалі від 01.03.2021 щодо залишення позову без руху звертав увагу на відсутність обґрунтування застосування вказаного Закону. Позивач у додатку до позовної заяви посилається на те, що вірно застосував Закон України «Про захист прав споживачів», оскільки настав страховий випадок, то страхових зобов`язаний при його настанні здійснити страхове відшкодування у передбачений у договорі строк та нести майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплат.

Однак, як вбачається з п. 22 ч. 1ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно п.п. 17, 19 ч.1ст. 1 цього Закону продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб. Послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до п.7 ч.1ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.

Таким чином, зазначений закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Однак, позивач у позовній заяві посилається на Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів іспрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст. 1 цього Закону страхувальники - це юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу. Тобто цей Закон направлений на захист життя, здоров`я та майна третіх осіб.

У даному випадку позивач ОСОБА_1 не є стороною договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів.

Таким чином, суд зазначає, що на позовні вимоги про стягнення невиплаченого страхового відшкодування, стягнення матеріальної та моральної шкоди, положення Закону України «Про захист прав споживачів» не розповсюджуються.

Відповідно до визначеного ст.8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» права на повноважний суд, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма кореспондується з положеннями ст.6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.

Згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Зі змісту ст.28 ЦПК України вбачається, що позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст.28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, відповідач - Моторне (транспортне) страхове бюро знаходиться за адресою: м.Київ, Русанівський бульвар, 8.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Виходячи з наведеного, дана справа не підсудна Придніпровському районному суду м. Черкаси, а тому справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) про захист прав споживачів, стягнення страхового відшкодування, штрафних санкцій та моральної шкоди, слід передати на розгляд за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва (02105, м. Київ, вул. Сергієнка, 3)

Відповідно до ч. 1ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 31 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) про захист прав споживачів, стягнення страхового відшкодування, штрафних санкцій та моральної шкоди передати за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва (02105, м. Київ, вул. Сергієнка, 3)

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Передача справи на розгляд іншого суду здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги – не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Повний текст виготовлений 19.05.2021.

Головуючий: Н. М. Кондрацька