
Провадження №2-а/447/10/21 Справа №447/807/21
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И
13.05.2021 року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Львівської області в складі :
головуючої судді Друзюк м.М.
секретар судового засідання Мазуркевич І.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції Закарпатської області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі
ВС ТАНОВИВ:
24.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову серії ДП 18 № 798469 від 29.11.2020 про накладення на нього адміністративного стягненя у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за порушення ч.3 ст.122 КУпАП та ч.2 ст.126 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29.11.2020 відносно нього патрульним поліцейським взводу №2 роти №1 УПП в Закарпатській області департаменту патрульної поліції була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 510 грн. Згідно вищезгаданої постанови, працівник патрульної поліції зазначив, що ОСОБА_1 29.11.2020 о 00:05 хв. на автошляху Київ – Чоп М – 06 830 км Закарпатської області, керуючи транспортним засобом Volvo д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку другим рядом, тим самим порушив п.15.4 ПДР України та не надав посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії на вимогу поліцейського, чим порушив п.2.1 А ПДР України. З винесеною постановою не згідний та вважає її незаконною, оскільки викладенні адміністративні правопорушення у постанові не порушував. Пояснив,що згідно роздруку з тахографа за 29.11.2020 водієм т.з. Volvo д.н.з. НОМЕР_1 був ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 . Крім того зазначає, що згідно вищезгаданої постанови патрульним поліції було внесено положення двох статтей, які передбачають адміністративну відповідальність за ч.3 ст.122 КУпАП та ч.2 ст.126 КУпАП, що свідчить про недотримання інструкції № 1395 від 07.11.2015, з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксовані не в автоматичному режимі. А тому просить адміністративний позов задовольнити та скасувати оскаржувану постанову.
Ухвалою судді Миколаївського районного суду Львівської області від 25.03.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, вказаних у позовній заяві.
Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою судді Миколаївського районного суду Львівської області від 31.03.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
В судове засідання позивач та його представник не прибули, хоча про дату, місце і час розгляду справи були повідомлені належним чином, представник позивача подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без їх участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач- представник Управління патрульної поліції Закарпатської області Департаменту патрульної поліції в судові засідання, які призначались на 08.04.2021,22.04.2021,26.04.2021 та 13.05.2021 не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, від відповідача не поступив відзив на позов, а тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності представника.
В силу вимог ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані в справі докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 29.11.2020 патрульним поліцейським взводу №2 роти №1 УПП в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції була винесена постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 510 грн. Згідно з цією постановою , ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Volvo д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зупинку другим рядом, тим самим порушив п.15.4 ПДР України та не надав посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії на вимогу поліцейського чим порушив п.2.1 А ПДР України. чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3ст.122 та ч.2 ст.126 КУпАП.
Згідно відповіді наданої управлінням патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції на адресу представника позивача Маліцького Д. В. 15.03.2021 було скеровано завірену копію постанови серії ДП 18 №796469
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
За положеннями статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Також, відповідно до ст.ст. 72, 77 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно із ч.ч. 1, 3-4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За положеннями частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З аналізу вищенаведених норм закону убачається, що процесуальний обов`язок доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень.
За положеннями пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно пункту 15.4. Правил дорожнього руху, транспортні засоби не дозволяється ставити на проїзній частині в два і більше ряди. Велосипеди, мопеди і мотоцикли без бокового причепа дозволяється ставити на проїзній частині не більше ніж у два ряди.
Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою,яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до частини 3 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів.
Із матеріалів справи і зокрема змісту оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення від 29.11.2020 вбачається, що позивач того дня керуючи транспортним засобом Volvo д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зупинку другим рядом, тим самим порушив п.15.4 ПДР України та не надав посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії на вимогу поліцейського чим порушив п.2.1 А ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3ст.122 та ч.2 ст.126 КУпАП.
Згідно постанови від 29.11.2020 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126, ч.3 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Між тим, оскаржувана постанова відповідача від 29.11.2020 не містить детального опису обставин, встановлених поліцейським під час розгляду справи, до такої не долучено належних і допустимих доказів, в т.ч. пояснень свідків або ж фото- і відеозаписів, які б свідчили про порушення 29.11.2020 ОСОБА_1 під час керування Volvo д.н.з. НОМЕР_1 вимог п. 2.1 «а», п.15.4 ПДР України.
Таким чином, ураховуючи, що відповідач в судове засідання повторно не з`явився, доказів вчинення позивачем 29.11.2020 адміністративних правопорушеннь, передбачених ч. 2 ст. 126, ч.3 ст.122 КУпАП, суду не надав, прийняте інспектором УПП у Закарпатській області ДПП рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є необґрунтованим.
Крім цього, відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. Зокрема, у постанові потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості (п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України), суд доходить висновку, що працівником поліції факт вчинення правопорушення, яке інкримінується у вину ОСОБА_1 не зафіксовано та не підтверджено допустимим й належним доказом, що міг бути забезпечений для такого роду порушень правил дорожнього руху.
З урахуванням вищенаведеного, відповідачем застосовано спрощений підхід при розгляді справи і зокрема обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація тощо).
Сама по собі постанова від 29.11. про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч.3 ст.122 КУпАП, не дає підстав стверджувати про порушення позивачем п. 2.1 «а», п. 15.4. Правил дорожнього руху України, оскільки зазначені у постанові обставини свого обґрунтування під час розгляду справи не знайшли.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 3 ст. 122 КУпАП є недоведеним.
За наведеного, а також ураховуючи заявлені вимоги та приписи ч. 3 ст. 286 КАС України, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 3 ст. 122 КУпАП не доведена, відтак, за відсутності достатніх доказів про вчинення ОСОБА_1 правопорушень, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, ДП18 №798469 від 29.11.2020 слід скасувати, справу про адміністративне правопорушення провадженням закрити.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 20, 44, 72, 77, 241, 243-246, 271, 286КАС України суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Закарпатської області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДП 18 № 798469 від 29.11.2020 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 510 грн. за вчинення адміністративних правопорушеннь, передбачених ч.3.ст.122КУпАП та ч.2 ст.126,а провадження у справі закрити.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2
Відповідач: Департамент патрульної поліції Управління патрульної поліції у Закарпатській області: юридична адреса: 88006, м. Ужгород, вул. О.Кошового,2 Закарпатської області , ЄДРПОУ 40108646.
Суддя Друзюк М. М.
The court decision No. 96888295, Mykolaiv District Court of Lviv Oblast was adopted on 13.05.2021. The procedural form is Administrative, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary information easily.
This decision relates to case No. 447/807/21. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: