Court ruling № 96872294, 12.05.2021, Oleksandrivskyi District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Zhovtnevyi District Court of Zaporizhzhia City)

12.05.2021 Справа № 331/1399/21

Провадження № 2/331/1205/2021

12 травня 2021 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Солодовнікова Р.С.,

при секретарі судового засідання Чуйко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, Акціонерного товариство «Альфа-банк», про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_4 ,

представника відповідача Ветушко М.Ю.,

встановив:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя 23.03.2021 надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, Акціонерного товариства «Альфа-банк» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В представником Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради 12.04.2021 надане клопотання про закриття провадження по справі, у зв`язку з тим, що поданий позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав подане клопотання, просить його задовольнити. Додатково зазначив, що спір у позивачів виник з органом владних повноважень, тому вважає, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивачів ОСОБА_4 і позивач ОСОБА_1 заперечують проти задоволення клопотання. Представник позивачів вказав на висновки Великої Палати Верховного суду України, відповідно до яких зазначені позовні вимоги підлягаю розгляду в порядку цивільного судочинства.

З`ясувавши думку сторін у справі, перевіривши наведені в клопотанні доводи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із прав та/або інтересів, за захистом яких звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, їх змісту та правової природи.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних особистих прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є зазвичай фізична особа (стаття 19 ЦПК України).

Натомість публічно - правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно - правових відносин і стосується саме цих правовідносин з їх специфічними суб`єктами та їх підпорядкованістю.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають, зокрема, у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій; на публічно-правові спори, у тому числі на спори фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності (частина перша, пункт 1 частини другої статті 19 КАС України.

Тому загальними критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути і пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

У пункті 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Стосовно терміну "публічно-владні управлінські функції", то зміст поняття полягає в наявності у суб`єкта суспільно необхідних для невизначеного або певного кола осіб повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а «управлінські функції" - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта.

Відтак до справ адміністративної юрисдикції віднесені, зокрема, публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення та/або спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень тощо.

Тому помилковим є застосування статті 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень. Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального?критерію - визначення складу учасників справи.

Визначальною ознакою для правильного визначення юрисдикції спору є характер правовідносин, з яких виник спір: зміст прав та обов`язків його учасників, правовий статус сторін правовідносин та їх матеріально-правове регулювання тощо.

Захист порушених прав та інтересів здійснюється судом за вимогою особи, що вважає своє право порушеним.

Захист та/або відновлення будь-якого права судом здійснюється шляхом ухвалення судового рішення як акта правосуддя. Однак судове рішення, незважаючи на те, що має ознаки нормативності, не породжує жодних правовідносин чи прав та/або обов`язків, а лише шляхом застосування відповідного способу захисту права, визначеного законом або договором, трансформує права та/або зобов`язання учасників правовідносин в іншу, прийнятну для позивача форму.

Зі змісту позовної заяви випливає, що спірні правовідносини стосуються права користування житловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачі оскаржують дії відповідачів щодо зняття їх з місця реєстрації проживання без їхньої згоди у зв`язку з тим, що приватним нотаріусом прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з яким право власності на ці будинки перейшло до АТ «Альфа-банк», оскільки вважають їх незаконними. Отже, предметом спірних правовідносин є поновлення права користування житловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 161/20662/18.

З врахуванням викладеного суд приходить до висновку, що дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому у задоволенні клопотання про закриття провадження слід відмовити.

Керуючись ст.ст.255,260,352,353 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні клопотання представника Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Ветушко М.Ю. про закриття провадження у справі – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 12.05.2021.

Суддя: Р.С.Солодовніков