
СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/8183/21 пр. № 1-кп/759/1001/21
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Дячука С.І.;
при секретарі - Байдюк Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, українець, гр-н України, освіта незакінчена вища, розлучений, має на утриманні малолітню дитину, працює, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , судимий 03.02.2020 року вироком Солом`янського районного суду м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки із звільненням від його відбування з випробуванням та іспитовим строком на 3 роки, -
обвинуваченого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
сторони: прокурор Федотова Ю.Ю., обвинувачений ОСОБА_1 , захисник Остапенко С.В., інші учасники - потерпілі: ТОВ «НВП «Новотех» в особі представника Саламатіна О.І., ОСОБА_2,
В С Т А Н О В И В:
28 березня 2021 року, близько 01 год. 00 хв., ОСОБА_1 , маючи судимість за крадіжку та проходячи вздовж АЗС «ОККО», що по пр-ту Палладіна, 33, у м. Києві, помітив стоянку вантажних автомобілів, акумуляторними батареями з яким вирішив повторно протиправно заволодіти шляхом їх крадіжки. З цією метою, діючи з корисливих мотивів повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 , підійшовши до автомобіля марки «ДАФ» д.н.з. НОМЕР_1 , за допомогою плоскогубців, які мав при собі, від`єднав дроти з клемами від акумуляторних батарей, які привласнив, тим самим повторно заволодів майном, яке належить ТОВ «НВП «НОВОТЕХ», а саме: акумуляторна батарея «Profi HD» 12 V 1250 A (EN) R/С/ 400 min, вартістю 4 455 грн., акумуляторна батарея «Klema better» 6СТ-192А(3) 12В 192А 390 min 1350А (EN), вартістю 2 772 грн., а всього майном на загальну суму 7 227 грн., після чого з місця вчинення злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Крім того, 28 березня 2021 року, близько 05 год. 20 хв., ОСОБА_1 , продовжуючи свої протиправні дії, знову прибув на територію вказаної стоянки, де знову скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшовши до автомобіля марки «ДАФ» д.н.з. НОМЕР_2 , в аналогічний спосіб від`єднав дроти з клемами від акумуляторних батарей, які привласнив, тим самим повторно таємно викрав належне ОСОБА_2 майно, а саме: дві акумуляторні батареї «Varta DAF Genuine» ETN 675103090 12 V 175Ah 900A, на загальну суму 9 682 грн., після чого з місця злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у висунутому звинуваченні визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочинів, пояснивши, що дійсно 28 березня 2021 року, всього два епізода, повторно, оскільки мав судимість за крадіжку, з метою особистого протиправного збагачення за рахунок чужого майна, в описаний вище спосіб та за вказаних обставин (місце та приблизний час), користуючись тим, що його дії не помітні, здійснив у кожному окремому випадку крадіжки чужого майна по два акумулятори з автомобілів марки «ДАФ» д.н.з. НОМЕР_1 та «ДАФ» д.н.з. НОМЕР_3 , належних відповідно ТОВ «НВП «Новотех» та громадянина ОСОБА_2 , чим завдавав вказаним потерпілим майнову шкоду на вказані вище суми, розмір яких не оспорював.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
За таких обставин, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 , 28 березня 2021 року вчинив повторне таємне викрадення чужого майна, належного потерпілим ТОВ «НВП «Новотех» та ОСОБА_2 , а тому всі ці дії обвинуваченого кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 , покарання суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 та 68 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, який згідно із ст. 12 КК України є нетяжким, дані про особу винного, який раніше судимий за крадіжку, натомість належних висновків для себе не зробив і свою поведінку не виправив, характеризується посередньо, працює, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває. Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжує покарання, не встановлено.
Беручи до уваги вказані обставини, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_1 тільки в умовах ізоляції від суспільства, призначивши йому пов`язане з такою ізоляцією покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нового кримінального правопорушення.
Остаточне покарання ОСОБА_1 має бути призначено в порядку ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, оскільки він вчинив новий злочин після постановлення вироку Солом`янського районного суду м. Києва від 03 лютого 2020 року - невідбута частина становить 3 роки позбавлення волі.
Враховуючи обґрунтованість висунутого обвинувачення, обраний судом вид остаточного покарання, суд, вважає за необхідне в порядку ст. 377 КПК України раніше обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 177, 178, 183, 368, 373-376 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за якою призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного за даним вироком ОСОБА_1 покарання частково приєднати невідбуте ним покарання за вироком Солом`янського районного суду м. Київ від 03 лютого 2020 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки та 1 (один) місяць.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 - домашній арешт - залишити до набрання вироком законної сили.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня приведення вироку до виконання, з урахуванням строку його затримання та перебування під вартою в межах даного провадження.
Речові докази після набрання вироком законної сили, а саме речі потерпілих - передати належним володільцям, а інші - зберігати при матеріалах провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
СУДДЯ С.І. ДЯЧУК
The court decision No. 96847747, Sviatoshynskyi District Court of Kyiv City was adopted on 13.05.2021. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful data easily.
This decision relates to case No. 759/8183/21. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: