Court ruling № 96756113, 05.05.2021, Vinnytsia District Administrative Court

УХВАЛА

м. Вінниця

05 травня 2021 р. Справа № 120/8347/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі – ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням від 22.02.2021 позов задоволено частково.

20.04.2021 представник ОСОБА_1 у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) звернувся до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду. В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.02.2021 у справі № 120/8347/20-а, здійснивши перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки, протиправно зменшив відсотковий розмір його (позивача) пенсії з 80 до 70% грошового забезпечення. При цьому ОСОБА_1 наголошує, що наявність у нього права на отримання пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення є обставиною, що встановлена рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.02.2019 у справі № 120/142/19-а.

Згідно із ч. 5 ст. 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути подану заяву в порядку письмового провадження.

При вирішенні вказаної заяви суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно із ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З системного аналізу вказаних норм видно, що зазначені у частині першій статті 383 КАС України правові норми мають на меті забезпечити належне виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із невиконанням судового рішення в цій справі.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

Рішенням від 22.02.2021 у справі № 120/8347/20-а Вінницький окружний адміністративний суд визнав протиправними дії ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті основного розміру пенсії з 01.04.2019 відповідно до нової довідки від 28.09.2020 №143, виданої Службою зовнішньої розвідки України, з урахуванням виплачених сум. Зобов`язав ГУ ПФУ у Вінницькій області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.04.2019, з урахуванням вже виплачених сум пенсії, відповідно до нової довідки від 28.09.2020 №143 про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виданої Службою зовнішньої розвідки України відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі 80% сум грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром, то суд в цій частині відмовив.

Таким чином, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.02.2021 у справі № 120/8347/20-а, яке набрало законної сили, не містить вимог зобов`язального характеру з приводу перерахунку та виплату пенсії в розмірі 80% сум грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром, оскільки в цій частині в позові відмовлено. А відтак, суд не має можливості розглядати в порядку 383 КАС України такі дії відповідача. Крім того, суд враховує, що на виконання вказаного рішення суду ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2021 відповідно до нової довідки від 28.09.2020 №143 про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виданої Службою зовнішньої розвідки України.

З огляду на викладене суд вважає, що відсутні правові підстави для визнання дій відповідача на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.02.2021 у справі № 120/8347/20-а протиправними та винесення окремої ухвали.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 248, 249, 256, 295 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.02.2021 у справі № 120/8347/20-а, відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович