Court ruling № 96651213, 28.04.2021, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

28 квітня 2021 року м. Київ № 640/8909/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи клопотання представника відповідача про розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін,

установив:

21.04.2020 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), в якій просить:

- визнати дії Державної фіскальної служби України, які полягають у не наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - ГУ ПФУ) нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 704), із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії - протиправними;

- зобов`язати ДФС України надати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та з врахуванням положень постанови №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що ненадання органом пенсійної фонду оновленої довідки про розмір грошового забезпечення порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва Чудак О.М. від 29.05.2020 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за його позовом. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Представником ДФС України у письмовому відзиві заявлено клопотання про розгляд даної справи у відкритому судовому засіданні за їх участі.

Так, розглядаючи дане клопотання суд зазначає, що відповідно до частин першої-другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, частиною третьою статті 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з частинами другою, третьою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Окрім того, відповідно до пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з частиною шостою статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи предмет спору, надані позивачем пояснення по суті вимог, надані докази та наведені суб`єктом владних повноважень підстави заперечень, суд дійшов висновку, що справа є незначної складності, тому для повного та всебічного встановлення обставин справи відсутня необхідність проведення відкритого судового засідання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 248, 262, 256 КАС України,

ухвалив:

В задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд даної адміністративної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини другої статті 256 КАС України з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак