Court ruling № 96623975, 29.04.2021, Piatykhatky District Court of Dnipropetrovsk Oblast

Справа № 190/395/21

Провадження №1-в/190/59/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року м.П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - Кудрявцевої Ю.В.

за участю секретаря - Москалець А.В

прокурора - Стецюри М.М.

представника ДУ «ПВК №122» - Щербини О.О.

засудженого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду м.П`ятихатки справу за сумісним поданням Державної установи «П`ятихатська виправна колонія (№122)» та спостережної комісії П`ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області стосовно засудженого ОСОБА_1 ,

про умовно-дострокове звільнення на підставі ст.81 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло сумісне подання ДУ «П`ятихатська виправна колонія (№122)» та спостережної комісії П`ятихатської РДА Дніпропетровської області про умовно-дострокове звільнення на підставі ст.81 КК України засудженого ОСОБА_1 .

Представник Державної установи «П`ятихатська виправна колонія (№122)» та засуджений в судовому засіданні підтримали подання та просили його задовольнити.

Прокурор заперечував щодо задоволення подання.

Дослідивши матеріали подання, заслухавши учасників судового провадження, суд вважає, що подання задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Зі змісту частини другої статті 50 КК України слідує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Під сумлінною поведінкою розуміють, що засуджений за період відбування покарання сумлінно виконував вимоги встановленого режиму утримання у колонії, не допускав порушень, визнав вину у скоєному злочині, розкаюється у вчиненому, сплатив повністю або частково завдані злочином збитки, за час відбування покарання поводив себе як у загальній масі засуджених, так і при спілкуванні з представниками адміністрації ввічливо, тактовно, виконував законні вимоги представників адміністрації, приймав активну участь у виконанні умов розробленої для нього програми диференційованого виховного впливу, тощо.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певного строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці за весь час відбування покарання, а також досягнення цілей покарання.

Як слідує із роз`яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.

Дослідивши матеріли особової справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 , неодноразово судимий, останній раз засуджений вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 13.02.2018 року за ст.263 ч.1 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі. На підставі ст.71 ч.1 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.12.2003 року призначено остаточне покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Засуджений ОСОБА_1 , з 23.07.2018 року перебував у державній установі виконання покарання (№3) м.Кривого Рогу; за цей час характеризувався посередньо, заохочень та стягнень не мав.

З 06.09.2018 року засуджений ОСОБА_1 , відбуває покарання у державній установі “П`ятихатська виправна колонія (№122)” та за цей час характеризується добре, має три заохочення, стягнень не має.

Ті обставини, що засуджений ОСОБА_1 , має три заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до праці, стягнень не має, ще не підтверджують того, що засуджений повністю став на шлях виправлення, оскільки така поведінка засудженого не може бути підставою для його умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання, адже лише перебуваючи під пильним контролем з боку працівників установи виконання покарань поведінка засудженого ОСОБА_1 , зазнає позитивних змін.

Згідно характеристики від 18.03.021 року характеризується добре, не працевлаштований, але працює на добровільних засадах, дотримується норм які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня; за час відбування покарання довів своє виправлення та заслуговує на застосування до нього умовно- дострокового звільнення.

Суд, оцінюючи у сукупності всі дані, які слугують чинником для визнання поведінки засудженого такою, що свідчить про його виправлення, вважає, що процес виправлення ОСОБА_1 , не досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання у вигляді позбавлення волі перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в інших умовах, без ізоляції від суспільства.

Таким чином, суд вважає неможливим застосування до засудженого ОСОБА_1 , умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, так як останній не довів свого виправлення. При цьому, ОСОБА_1 неодноразово судимий, в тому числі і за особливо тяжкі злочини, звільнявся умовно-достроково, але відповідних висновків для себе не зробив і в період умовно-дострокового звільнення вчинив новий злочин, за який на даний час відбуває покарання. Викладене свідчить про те, що засуджений усвідомлено не бажає ставати на шлях виправлення і чергове умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання буде суперечити досягненню мети покарання, передбаченої положеннями ст. 50 КК України.

Твердження засудженого стосовно того, що він довів своє виправлення і готовий до правослухняної поведінки без відбування покарання, є голослівними. Умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до дискреційних повноважень суду, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що для досягнення цілей покарання умовно-дострокове звільнення в даному випадку є передчасним.

Керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України суд ,-

УХВАЛИВ:

В задоволені сумісного подання Державної установи «П`ятихатська виправна колонія (№122)» та спостережної комісії П`ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про умовно-дострокове звільнення на підставі ст.81 КК України засудженого ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області на протязі семи днів з дня її проголошення.

Ухвала, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги - ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Ю.В.Кудрявцева