ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
13.09.07
Справа № 17/395-07.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермаркет»
до відповідача: Приватного підприємства «Тристан»
про стягнення: 12 625 грн. 04 коп.
Суддя Коваленко О.В.
Представники:
Від позивача Зотова Л.Г.
Від відповідача не з‘явився.
У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.
СУТЬ СПОРУ: Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 12 625 грн. 04 коп. заборгованості за поставлену продукцію відповідно до умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №40 від 09.03.2007 р., а також судові витрати по справі.
Відповідач в судове засідання не з‘явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В письмовому відзиві позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача та дослідивши наявні докази по справі, суд встановив:
09.03.2007 р. між ТОВ «Інтермаркет» і ПП «Тристан» був укладений договір купівлі-продажу №40, відповідно до умов якого позивач зобов‘язувався передати відповідачу у власність товар окремими партіями, а відповідач був зобов‘язаний прийняти та оплатити його в обумовлені договором терміни згідно накладної, яка є невід‘ємною частиною даного договору.
Пунктом 4.1. Договору встановлено, що відповідач здійснює оплату кожної партії продукції по мірі реалізації товару за кожні 10 днів з моменту отримання продукції згідно п. 3.7. Договору. Повна оплата поставленої партії товару повинна бути здійснена відповідачем не пізніше 30 дня з дати поставки.
Позивач належним чином виконав свої зобов‘язання та поставив відповідачу товар, про що свідчать видаткові накладні, податкові накладні та відповідні довіреності, які містяться в матеріалах справи (а.с.15-91), а всього на загальну суму 12 625 грн. 04 коп.
Але відповідач в порушення умов договору не розрахувався з позивачем за отриманий товар та станом на день розгляду справи його заборгованість становить 12 625 грн. 04 коп., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків (а.с.12), а також не заперечується відповідачем.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Таким чином, відповідач не подав суду доказів сплати боргу в сумі 12 625 грн. 04 коп., тому вимоги позивача правомірні, обґрунтовані, і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Тристан» (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Жовтнева, 4, код 31877110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермаркет» (61066, м. Харків, вул. Ясенева, 6, код 31797841) 12 625 грн. 04 коп. заборгованості, 126 грн. 25 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.В. КОВАЛЕНКО
Повний текст рішення підписаний 17.09.2007 р.
The court decision No. 966225, Commercial Court of Sumy Oblast was adopted on 13.09.2007. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful data conveniently.
This decision relates to case No. 17/395-07. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: