
Справа № 761/31446/17
Провадження № 2/761/176/2021
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Колзаковій К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному провадженні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», Товариства з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс» про визнання поруки припиненою,
в с т а н о в и в :
У вересні 2017р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним позовом до відповідача ПАТ «КБ «Хрещатик», в якому просила суд: визнати поруку за договором №1281/498-АВ від 03 грудня 2007р. припиненою з 01 жовтня 2009р.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що їй, як працівнику дошкільного навчального закладу №127, в лютому 2017р. була виплачена заробітна плата в меншому розмірі без повідомлення роботодавцем причини зменшення розміру заробітної плати. Після звернення до Управління освіти, молоді та спорту Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації їй стало відомо, що вказаним управлінням отримано постанову про примусове виконання виконавчого листа, виданого Святошинським районним судом м. Києва щодо здійснення вирахування з її заробітної плати в розмірі 20 % через існування в неї боргу.
Після ознайомлення 28 березня 2017р. представником позивачки в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва з матеріалами цивільної справи № 2-3252/11 з`ясувалося, що 11 серпня 2011р. Святошинський районний суд м. Києва ухвалив заочне рішення у цивільній справі № 2-3252/11 за позовом ПАТ «КБ «Хрещатик» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором в розмірі 105310,0 грн.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11 липня 2017р. скасовано заочне рішення від 11 серпня 2011р. у справі № 2-3252/11.
На думку позивачки, вимоги ПАТ «КБ «Хрещатик» про стягнення з неї заборгованості є безпідставними, оскільки порука за договором №1281/498-АВ від 03 грудня 2007р. є припиненою, виходячи з того, що боржник ОСОБА_2 , який уклав з відповідачем кредитний договір, допустив прострочення платежу за березня 2009р., а отже, право вимоги до поручителя у банка виникло 01 квітня 2009р. і діяло протягом шести місяців - до 30 вересня 2009р. включно, при цьому вона жодного разу не повідомлялася банком про обов`язок виконання своїх зобов`язань за цим договором, як поручитель.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 вересня 2017р. відкрито провадження у даній справі.
25 квітня 2019р. в судовому засіданні за клопотанням представника позивача до участі в справі в якості співвідповідача було залучено ТОВ «Купер Прайс», якому ПАТ «КБ «Хрещатик» на підставі договору факторингу №7/1 від 29 листопада 2013р. відступило право вимоги, зокрема, за кредитним договором №498-АВ.
Сторони в судове засідання не з`явилися, були повідомлені в установленому законом порядку, жодних заяв про відкладення розгляду справи не подавали, від представника відповідача ТОВ «Купер Прайс» надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій також просив відмовити в задоволенні позову.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 03 грудня 2007р. між ВАТ «КБ «Хрещатик», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Хрещатик» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №498-АВ, відповідно до якого позичальник отримав у кредит грошові кошти в сумі 108930,0 грн. строком до 02 грудня 2014р.
Умовами кредитного договору передбачено, що погашення кредиту проводиться в строк відповідно до графіку погашення кредиту, вказаного в Додатку №1 до договору, що є невід`ємною частиною договору (п. 4.4. кредитного договору).
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.
З метою забезпечення виконання боржником ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором №498-АВ, 03 грудня 2007р. між ВАТ «КБ «Хрещатик» та позивачкою ОСОБА_1 було укладено договір поруки №1281/498-АВ, за яким поручитель відповідає перед банком за порушення зобов`язань боржника.
Також судом встановлено, що заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11 серпня 2011р. у цивільній справі №2-3252/11 за позовом ПАТ «КБ «Хрещатик» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; стягнуто заборгованість в розмірі 105310,42 грн., судовий збір в розмірі 1005,31 грн., витрати на ІТЗ в розмірі 120,0 грн.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11 липня 2017р. скасовано заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 серпня 2011р. у цивільній справі № 2-3252/11 та призначено справу до розгляду в загальному порядку. На момент розгляду даної справи, рішення у цивільній справі №2-3252/11 не прийнято.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У п. 4.1 договору поруки сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту його укладання і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором та кредитним договором.
Пунктом 3.1 договору поруки передбачено, що у разі виникнення простроченої заборгованості по сплаті кредиту та/або відсотків за користування кредитом, чи в разі настання випадків дострокового розірвання чи припинення дії кредитного договору, кредитор з наступного дня після виникнення зазначених обставин, набуває права пред`явлення вимоги до поручителя по погашенню заборгованості за позичальника.
При цьому, п. 3.2 договору поруки визначено, що поручитель зобов`язаний впродовж 3-х банківських днів з моменту отримання від кредитора письмового повідомлення про невиконання чи неналежне виконання умов кредитного договору позичальником, погасити існуючу заборгованість перед кредитором в повному обсязі, в тому числі нараховані штрафи та пеню.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
У справі, яка розглядається, з договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після закінчення якого порука припиняється, а умова договорів поруки про їхню дію до повного припинення усіх зобов`язань боржника за основним договором не вважається встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки це суперечить ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.
З огляду на преклюзивний характер строку поруки й зумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію забезпеченого порукою зобов`язання застосовану в другому реченні ч. 4 ст. 559 ЦК України фразу «… якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя» слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.
Це не позбавляє кредитора можливості пред`явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання.
Отже, вимогу до поручителя про виконання ним зобов`язання за договором поруки слід пред`явити в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового повернення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч. 2 ст. 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов`язання (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту одноразовим платежем). Аналогічну правову позицію викладено у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 06 вересня 2017р. у справі №6-623цс17.
В постанові від 10 квітня 2019р. у справі № 604/156/14 Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що підлягають застосуванню правила ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.
З матеріалів справи вбачається, що позичальник ОСОБА_2 здійснив останній платіж в лютому 2009р., а отже прострочення платежу мало місце з березня 2009р. Із зазначеного випливає, що право вимоги до поручителя виникло 01 квітня 2009р.
Таким чином, з 01 квітня 2009р. строк виконання основного зобов`язання вважається таким, що настав. Протягом шести місяців із встановленої дати виконання основного зобов`язання банк в досудовому порядку не пред`явив вимоги до поручителя і таких доказів матеріали справи не містять, а з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором банк звернувся в березні 2011р., тобто через два роки.
За таких обставин, суд вважає, що зобов`язання поручителя за договором поруки припинилися.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідачі не надали суду будь-яких доказів на спростування доводів позивачки.
Таким чином, доводи позивачки про те, що порука за договором поруки від 03 грудня 2007р., укладений між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ОСОБА_1 , є припиненою з 01 жовтня 2009р., в ході розгляду справи знайшли своє підтвердження, а тому даний позов підлягає частковому задоволенню, оскільки належним відповідачем є саме банк, який лише 29 листопада 2013р. уклав договір факторингу № 7/1 з ТОВ Купер Прайс».
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача ПАТ «КБ «Хрещатик» на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 640,0 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. ст. 13, 15, 16, 525, 526, 533, 553, 554, 559, 1054 ЦК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» (код ЄДРПОУ 19364259, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А), Товариства з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс» (код ЄДРПОУ 36825312, місцезнаходження: 02140, м. Київ, вул. Лариси Руденко, 6, літ. А) про визнання поруки припиненою - задовольнити частково.
Визнати припиненою поруку за договором поруки №1281/498-АВ, укладений 03 грудня 2007р. між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик» та ОСОБА_1 , з 01 жовтня 2009р.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640,0 /шістсот сорок/ грн.
В решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду. якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 22 березня 2021р.
Суддя:
The court decision No. 96586240, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City was adopted on 11.03.2021. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary information conveniently.
This decision relates to case No. 761/31446/17. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: