
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
26.04.2021 Справа № 914/1009/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши заяву: Приватного транспортно-експедиційного підприємства «Автотрансекспедиція» (79040, м.Львів, вул.Городоцька, буд.291, кв.21, ідентифікаційний код 25544907)
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Міст експрес» (79035, м.Львів, вул.Зелена, буд.147, ідентифікаційний код 36152228) за договором перевезення №12/9 від 25.10.2018р. заборгованості за послуги з перевезення вантажу (пошта) в розмірі 11000,00грн. згідно акту прийому виконаних робіт (наданих послуг) №1080 від 26.10.2018р.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду Львівської області 19.04.2021р. від Приватного транспортно-експедиційного підприємства «Автотрансекспедиція» поступила заява про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Міст експрес» на користь Приватного транспортно-експедиційного підприємства «Автотрансекспедиція» заборгованості за договором №6/КН/17-н від 01.01.2017р. заборгованості за договором перевезення №12/9 від 25.10.2018р. заборгованості за послуги з перевезення вантажу (пошта) в розмірі 11000,00грн. згідно акту прийому виконаних робіт (наданих послуг) №1080 від 26.10.2018р.
Вказана заява обґрунтована неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Міст експрес» умов договору перевезення №12/9 від 25.10.2018р. згідно акту прийому виконаних робіт (наданих послуг) №1080 від 26.10.2018р., у зв`язку з чим, як зазначає заявник, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Міст експрес» виникла заборгованість з перевезення вантажу (пошта) в розмірі 11000,00грн.
Згідно із п.4.3 договору перевезення №12/9 від 25.10.2018р., оплата проводиться замовником шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі виставленого рахунку протягом 14-ти банківських днів з дати підписання Акту здачі-приймання послуг, до якого повинні бути додані належним чином оформлені (підписані) ТТН та із врахуванням умов п.4.2. договору. Відповідно до п.4.2 договору перевезення №12/9 від 25.10.2018р., замовник здійснює оплату за надані послуги у безготівковій формі виключно по факту прийняття послуг на підставі підписаного двома сторонами Акту приймання-здачі наданих послуг, який подається разом із рахунками Виконавця та ТТН. Згідно із актом прийому виконаних робіт (наданих послуг) №1080, даний акт підписано сторонами і скріплено їх печатками 26.10.2018р. Заяву на видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Міст експрес» заборгованості за договором перевезення №12/9 від 25.10.2018р. згідно акту прийому виконаних робіт (наданих послуг) №1080 від 26.10.2018р. подано згідно вітмітки органу поштового зв`язку на конверті – 08.04.2021р.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 статті 258 ЦК України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Пунктом 6 частиною 2 статті 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, у зв`язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу). Частиною 3 ст. 925 ЦК України встановлено, що до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).
Згідно з ч.1 ст.259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. У договорі перевезення №12/9 від 25.10.2018р. сторонами не погоджено іншої позовної давності, ніж передбачена законодавством.
Акт прийому виконаних робіт (наданих послуг) №1080 за договором перевезення №12/9 від 25.10.2018р., яким підтверджується надання позивачем відповідачу послуг з перевезення вантажу (пошти) було складено 26.10.2018р. Заяву про видачу наказу надіслано до суду згідно відмітки органу поштового зв`язку на поштовому конверті 08.04.2021р.. Відтак за даних умов, враховуючи положення п.4.3 договору, з моменту виникнення права вказаної вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги.
Суд зазначає, що за загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог заявлених стягувачем по суті (п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України). Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, та встановлення обставин спливу позовної давності щодо заявленої вимоги. Такі підстави для відмови у видачі судового наказу свідчать про наявність у суду обов`язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності/порушення його права, щодо спливу позовної давності, в тому числі щодо наявності прострочення виконання зобов`язання боржником (зокрема, з метою визначення періоду, який знаходиться в межах позовної давності). Однак, такі повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності господарського судочинства (ст. 15 ГПК України). Так, у випадку встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника у певній частині або у випадку заявлення вимог поза межами позовної давності, навіть щодо частини періоду нарахування в межах певного виду вимог, мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог, що є обов`язковою умовою наказного провадження, а отже суд повинен відмовити у видачі наказу з таких підстав. При цьому, законом не передбачено обов`язку суду здійснювати перерахунок заявлених вимог та право суду видавати судовий наказ в частині заборгованості, заявленої в межах конкретного виду вимоги, так як у протилежному випадку суд, буде здійснювати розгляд вимог у порядку, який притаманний для позовного провадження, що суперечить цільовому призначенню інституту наказного провадження.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.
Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.
Варховуючи вищевикладене, керуючись ст. 150, п. 5 ч. 1 ст. 152, ст. ст. 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити Приватному транспортно-експедиційному підприємству «Автотрансекспедиція» у видачі судового наказу в порядку наказного провадження про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Міст експрес» за договором перевезення №12/9 від 25.10.2018р. заборгованості за послуги з перевезення вантажу (пошта) в розмірі 11000,00грн. згідно акту прийому виконаних робіт (наданих послуг) №1080 від 26.10.2018р.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 ГПК України і може бути оскаржена до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Суддя С.В. Іванчук
The court decision No. 96541972, Commercial Court of Lviv Oblast was adopted on 26.04.2021. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information easily.
This decision relates to case No. 914/1009/21. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: