№ 9650640, 19.05.2010, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 травня 2010 року14:02 № 2а-14645/09/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К. суддів Федорчука А.Б., Васильченко І.П., при секретарі судового засідання Попові В.С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укримидж - Восток»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін:

від позивача: не зявились

від відповідача: Сича Є.Ю., представника

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.05.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Укримидж - Восток» з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення рішення №00001002308/0 від 13.11.2009р.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що перевірку відповідачем було проведено протиправно, а позивач мав всі передбачені Законом України «Про податок на додану вартість»підстави для віднесення сум податку на додану вартість, сплачених контрагентам у липні 2009 року, до складу податкового кредиту.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що контрагенти позивача сум податку на додану вартість не сплатили. З метою всебічного та повного розгляду справи судом було витребувано інформацію щодо контрагентів позивача, надіслані документи залучено до матеріалів справи.

Через канцелярію суду 19.05.10р. позивачем було подано клопотання про залучення до матеріалів справи документів щодо формування податкового кредиту та клопотання розглянути справу за наявними в ній документами за відсутності представника позивача.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками ДПІ у Голосіївському районі протягом 29-30 жовтня 2009 року було проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Укримидж-Восток»(далі позивач) з питань правомірності декларування податку на додану вартість за липень 2009 року.

За результатами вказаної перевірки було складено Акт документальної невиїзної перевірки № 648/1-23-08-35001157 від 30.10.2009 року (надалі - Акт перевірки), яким встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Укримидж-Восток»включило до складу податкового кредиту, визначеного у деклараціях з податку на додану вартість за липень 2009 року, суми витрат по сплаті податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними під час проведення перевірки, чим порушено п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 р.

На підставі зазначених висновків акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва (далі відповідач) було прийнято податкове повідомлення рішення №00001002308/0 від 13.11.09р., яким визначено суму податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на суму 19579110,60 грн., з них 13985089,00 грн. - основний платіж, 5 594 031,60 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Як встановлено в акті перевірки, керівнику ТОВ «Укримидж-Восток»було направлено лист від 20.10.2009р. №17524/10/23-0711 щодо надання пояснень та їх документальних підтверджень стосовно правомірності формування податкового кредиту за липень 2009 року. Даний запит вручити керівництву підприємства не виявилося можливим, у зв'язку з відсутністю підприємства та його посадових осіб за юридичною адресою: м. Київ, вул. Горького, 5/Б, та фактичною адресою: м. Київ, вул. Горького, 169, про що складено акти від 20.10.2009р. за №248/23-0725 та від 20.10.2009р. за №249/23-0725 відповідно. На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку, що податкових накладних, які надають право на формування податкового кредиту, визначеного у декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року, до перевірки не надано, у звязку з чим було сформульовано висновок про їх відсутність, та, відповідно, неправомірність формування податкового кредиту.

З метою дослідження правомірності формування позивачем податкового кредиту у липні 2009 року, ухвалою про відкриття провадження у справі у позивача було витребувано документи, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у липні 2009 року (податкові накладні, договори, акти, накладні, платіжні доручення про перерахування коштів контрагентам).

Позивачем було надано виписку з книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) за липень 2009 року, договори з контрагентами, накладні та податкові накладні, які свідчать про придбання позивачем у липні 2009 року товарів.

Судом встановлено, що в графі «проведення розрахунків за придбаний товар»книги обліку придбання товарів (робіт, послуг), видом платежу зазначено про вексельну форму розрахунків, натомість податкові накладні, надані позивачем, формою проведених розрахунків передбачають оплату з розрахункового рахунку.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору, припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Проте договори, укладені позивачем, умови щодо розрахунку векселями не містять, натомість в якості доказів здійснення оплати позивачем було надано акти приймання передачі векселів, складені між позивачем та його контрагентами, які містять посилання на договори позивача, та копії даних векселів.

Отже, в момент передачі позивачем векселя, в нього припинилися грошові зобовязання зі сплати за поставлену продукцію, і виникли зобовязання з оплати виданого векселя.

Згідно з абзацом третім пункту 4.8 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», для цілей оподаткування згідно з цим Законом, векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів.

Оскільки позивачем в якості доказів оплати були надані векселі, документів, які свідчать про перерахування коштів надано не було, представник позивача просив розглянути справу за наявними в ній документами, суд доходить виноску про відсутність доказів здійснення оплати отриманих позивачем товарів.

Отже, з урахуванням приписів статті 4.8 Закону України «Про податок на додану вартість»у позивача не було підстави для збільшення податкових зобовязань на суму виданих, але несплачених векселів, у звязку з чим висновки відповідача про відсутність підстав для формування позивачем податкового кредиту в липні 2009 року вбачаються судом правомірними.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя С.К. Каракашьян

Судді І.П.Васильченко

А.Б.Федорчук