№ 9647908, 06.05.2010, Vinnytsia District Administrative Court

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2010 р. Справа № 2-а-1323/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Аліменко Володимира Олександровича ,

при секретарі судового засідання: Петрунчаку Андрію Григоровичу

за участю представників сторін:

позивача : Пічкура Володимира Михайловича

відповідача : Долиняного Сергія Володимировича

Коломацької Олени Сергіївни

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМКО"

до : Державної податкової інспекції у м. Вінниці, Управління державного казначейства у м. Вінниці

про : визнання протиправною бездіяльність суб"єктів владних повноважень

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ОМКО» до Державної податкової інспекції у місті Вінниця про визнання протиправною бездіяльність, яка полягає в невиконанні вимог пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. Відповідно до результатів господарської діяльності та даних податкового обліку щодо сум податку на додану вартість за грудень 2007 року, січень-березень 2008 року та березень 2009 року у товариства сума податкового кредиту перевищувала суми податкових зобовязань, внаслідок чого в податковій звітності відображено бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за вказані періоди, яке підлягає перерахуванню на поточний рахунок товариства.

Державною податковою інспекцією у місті Вінниця було проведено перевірку та складено акт від 4 червня 2008 року №1173/2330/33209344 «про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «ОМКО» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування.

Відповідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»: «протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.

За наявності підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню.

Залишено не перерахованими до 29 березня 2009 року кошти бюджетного рахунку на поточний рахунок позивача в сумі 21220 грн., в тому числі за грудень 2007 року -20462 грн. І за березень 2008 року -758 грн.

21 квітня 2009 року ТОВ «ОМКО» подало ДПІ у місті Вінниця податкову декларацію з податку на додану вартість та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, в якій зазначено, що відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України « Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування в сумі 223384 грн.

ДПІ у місті Вінниця було проведено перевірку та складено акт від 9 червня 2009 року №36/2340/33209344 «про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «ОМКО» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунку платника у банку за період з 01.04.2008 року по 01.04.2009 року, в якому підтверджено суму бюджетного відшкодування в сумі 223384 грн.

Однак до 29 березня 2009 року підтверджена в акті сума бюджетного відшкодування 223384грн. На поточний рахунок підприємства не перерахована.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на норми Закону України «Про податок на додану вартість», факт наявності заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зв'язку із надмірною сплатою податку на додану вартість, відсутності виявлених відповідачем порушень при проведенні позапланової перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги до Державної податкової інспекції у місті Вінниці в повному обсязі.

Представник ДПІ у місті Вінниця позов не визнав та заперечував проти його задоволення наддавши письмові заперечення, які долучені до матеріалів справи. Також представник відповідача підтвердив, що на момент розгляду справи ДПІ у місті Вінниця не було подано висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету до органу державного казначейства.

Суд вислухавши пояснення позивача, заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи вважає за можливе позов задоволити частково виходячи з наступного.

Так в ході розгляду справи встановлено, що відповідно до результатів господарської діяльності та даних податкового обліку щодо сум податку на додану вартість за грудень 2007 року, січень-березень 2008 року та березень 2009 року у товариства з обмеженою відповідальністю «ОМКО» сума податкового кредиту перевищувала суми податкових зобовязань, внаслідок чого в податковій звітності відображено бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за вказані періоди, яке підлягає перерахуванню на поточний рахунок товариства.

Державною податковою інспекцією у місті Вінниця було проведено перевірку та складено акт від 4 червня 2008 року №1173/2330/33209344 «про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «ОМКО» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування, відповідно до якого підтверджено відображену позивачем у декларації суму бюджетного відшкодуваня.

Залишено не перерахованими до 29 березня 2009 року кошти бюджетного рахунку на поточний рахунок позивача в сумі 21220 грн., в тому числі за грудень 2007 року -20462 грн. І за березень 2008 року -758 грн.

21 квітня 2009 року ТОВ «ОМКО» подало ДПІ у місті Вінниця податкову декларацію з податку на додану вартість та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, в якій зазначено, що відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України « Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування в сумі 223384 грн.

ДПІ у місті Вінниця було проведено перевірку та складено акт від 9 червня 2009 року №36/2340/33209344 «про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «ОМКО» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунку платника у банку за період з 01.04.2008 року по 01.04.2009 року, в якому підтверджено суму бюджетного відшкодування в сумі 223384 грн.

Однак підтверджена в акті сума бюджетного відшкодування 223384грн. на поточний рахунок підприємства не перерахована.

Виходячи із аналізу статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету. Отже, органи державної податкової служби є субєктом владних повноважень, який у правовідносинах, повязаних із відшкодуванням з бюджету податку на додану вартість, реалізує надані йому владні управлінські функції, а тому спори за участі цих органів є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР.

Згідно підпунктів 7.7.5 та 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

В порушення вищевказаних вимог ДПІ у м. Вінниці у зазначений пятиденний термін після закінчення перевірки по акту від 4 червня 2008 року №1173/2330/33209344 та акту від 9 червня 2009 року №36/2340/33209344 не надала органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином ДПІ у місті Вінниці здійснило бездіяльність, яка полягає в невиконанні вимог пункту 7.7статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

З огляду на принцип допустимості доказів, що визначений частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не вникає спору.

Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій, що зробив перший відповідач у справі.

Відповідно до частини 4 статті 105 КАС України позовна заява може містити інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Як вже зазначалося судом, відповідач утримався від виконання дій, передбачених Законом України «Про податок на додану вартість», тобто надання належним чином оформленого висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету до органу державного казначейства, або відмова у наданні бюджетного відшкодування, що, як наслідок спричинило звернення позивача за судовим захистом.

Що ж стосується позовних вимог і зобовязання ДПІ у місті Вінниці надати органу Державного казначейства висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, то заявлена вимога, є нічим іншим, як вимогою про підтвердження наявності факту, що має юридичне значення і така вимога не є способом захисту прав платника податку на додану вартість на отримання бюджетного відшкодування з цього податку . У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

З огляду на викладене дані позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у місті Вінниці, яка полягає в невиконанні ними вимог пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме не надання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 11.05.10

СуддяАліменко Володимир Олександрович

06.05.2010