
Справа № 591/3030/20
Провадження № 1-в/591/60/21
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 квітня 2021 року Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого – судді Сибільова О.В., за участю секретаря – Бабич Ю.О., прокурора – Леснєвської А.Ю., засудженої ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженої 20 липня 2020 року Зарічним районним судом м. Суми за ст. 70, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 – ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі, з іспитовим строком 3 роки,
про скасування звільнення від покарання та направлення до його відбування,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 засуджено за наведеним вироком суду до покарання у виді 2 років позбавлення волі, з іспитовим строком 3 роки.
В поданні органу з питань пробації ставиться питання про скасування іспитового строку на підставі ч. 2 ст. 78 КК України. В обґрунтування подання зазначено, що ОСОБА_1 впродовж іспитового строку систематично порушувала порядок та умови звільнення від покарання, а саме двічі не з`являлась на реєстрацію в органи пробації та один раз була притягнута до адміністративної відповідальності, що свідчить про небажання засудженої стати на шлях виправлення.
Прокурор та засуджена заперечили проти задоволення подання.
Інші учасники в судове засідання не з`явились.
Заслухавши сторони, дослідивши надані сторонами докази та матеріали справи, суд вважає, що подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 20 липня 2020 року засуджена Зарічним районним судом м. Суми за ст. 70, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 – ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі, з іспитовим строком 3 роки,
Згідно ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
В той же час, під час розгляду судом даної справи не встановлено таких порушень порядку відбування іспитового строку з боку ОСОБА_1 , які б надали суду підстави для прийняття рішення про скасування умовного засудження.
Твердження стосовно неявки засудженої для реєстрації не можуть слугувати підставою для скасування звільнення від покарання, з огляду на те, що ОСОБА_1 лише двічі впродовж тривалого часу не з`являлась на реєстрацію, що не свідчить про системність умов порушення іспитового строку, як і не свідчить про небажання стати на шлях виправлення один випадок притягнення до відповідальності, зумовлений порушенням правил дорожнього руху засудженою як пішоходом.
Характеризуючі дані особи, в тому числі її перебування на обліку та на замісній терапії не можуть слугувати підставою для скасування звільнення від покарання.
Отже, зазначене не свідчить про систематичність порушення умов звільнення та небажання стати на шлях виправлення, тому підстави для задоволення подання відсутні.
На підставі ст. 78 КК України, ст.ст. 164, 166 КВК України, ст.ст. 537, 539 КПК України суд
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні подання Зарічного РВФ ДУ «Центр пробації» в Сумській області про скасування звільнення від покарання ОСОБА_1 та направлення її до відбування покарання, призначеного вироком Зарічного районного суду м. Суми від 20 липня 2020 року, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня отримання її копії шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.
Суддя О.В. Сибільов
The court decision No. 96426015, Zarichnyi District Court of Sumy City was adopted on 21.04.2021. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful data conveniently.
This decision relates to case No. 591/3030/20. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: