Court ruling № 96308401, 16.04.2021, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

м. Київ

16.04.2021Справа № 910/5940/21

Суддя Гумега О.В. розглянувши заяву Приватного підприємства "Конекс" (Україна, 21022, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Київська, буд. 136-Г, ідентифікаційний код 23060192) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кірус" (Україна, 04080, місто Київ, вулиця Фрунзе, будинок 13-Г, ідентифікаційний код 30266588) 107 447,70 грн заборгованості за Договором поставки № 295-ДН від 23.10.2014,

УСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Конекс" (заявник) звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу № 02-130 від 01.04.2021 (вх. № 5940/21 від 13.04.2021) за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кірус" 107 447,70 грн заборгованості за Договором поставки № 295-ДН від 23.10.2014 (далі - заява про видачу судового наказу).

Відповідно до ч. 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.

У заяві повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;

4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно поданої заяви про видачу судового наказу судом встановлено, що вимогу про стягнення заборгованості у розмірі 107 447,70 грн заявником пред`явлено на підставі Договору поставки № 295-ДН від 23.10.2014 (далі - Договір).

У заяві про видачу судового наказу заявник зазначив, що згідно Договору заявником було передано боржнику товару на загальну суму 4 681 711,61 грн відповідно до видаткових накладних, отримано оплати за вказаний товар в розмірі 4 574 263,92 грн та таким чином станом на 25.03.2021 заборгованість за поставлений товар складає 107 447,70 грн.

Проте, в порушення п. 5 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, заява про видачу судового наказу не містить переліку доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а саме: заява не містить переліку видаткових накладних, за якими обраховується спірна заборгованість. При цьому суд звертає увагу, що перелік таких видаткових накладних не наведений ні в тексті заяви про видачу судового наказу, ні в "додатках" до цієї заяви, зокрема у додатку № 8 зазначено лише "Копії видаткових накладних на суму заборгованості - 90 арк.", без вказання при цьому номерів, дат та сум таких видаткових накладних.

В свою чергу, за відсутності зазначення видаткових накладних, за якими обраховується спірна заборгованість, суд позбавлений можливості встановити, чи пройшов з моменту виникнення права вимоги строк, який перевищує позовну давність для відповідної вимоги, а рівно наявність або вісутність пістав для відмови у видачі судового наказу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

При цьому, суд зазначає, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, керуючись ст. 148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Приватному підприємству "Конекс" у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кірус" 107 447,70 грн заборгованості за Договором поставки № 295-ДН від 23.10.2014.

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 16.04.2021 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О. В. Гумега