Decision № 96308352, 08.04.2021, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.04.2021Справа № 910/3103/21За позовом Державного підприємства « Національна атомна енергогенеруюча компанія « Енергоатом » в особі відокремленого підрозділу « Атомкомплект » Державного підприємства « Національна атомна енергогенеруюча компанія « Енергоатом »

до Товариства з обмеженою відповідальністю « СІТІ СОУЛ »

про стягнення 110906,28 грн.

Суддя Пінчук В.І.

Секретар судового засідання Окуджава Г.Л.

Представники сторін:

Від позивача Кузнецова Є.М. - предст.

Від відповідача Грушовець А.С. - адвокат.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Державне підприємство « Національна атомна енергогенеруюча компанія « Енергоатом » в особі відокремленого підрозділу « Атомкомплект » Державного підприємства « Національна атомна енергогенеруюча компанія « Енергоатом » звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю « СІТІ СОУЛ » 110906,28 грн., з яких: 13997,88 грн. пеня, 25124,40 грн. штраф на підставі п. 7.2 договору та штраф в розмірі 71784,00 грн. на підставі п. 7.3 договору.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.03.2021 р. було відкрите провадження у справі № 910/3103/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначення судового засідання на 25.03.2021 р.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити.

Також у вказаному відзиві представник відповідача просить суд зменшити розмір штрафу нарахований на підставі п. 7.3 договору .

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

03.12.2018 р. між позивачем ( покупцем ) та відповідачем ( постачальником ) був укладений договір № 53-129-01-18-01656.

Відповідно до умов вказаного договору відповідач зобов`язався в порядку та на умовах, визначених у договорі поставити обмежувачі перенапруги 150 кВ для потреб ВП « Южно - Українська АЕС » ДП « НАЕК « Енергоатом », а позивач зобов`язався в порядку і на умовах, визначених у договорі прийняти та оплатити вказану продукцію.

Найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціна і строк поставки зазначаються у специфікації, яка є невід`ємною частиною договору. ( п. 1.2 договору ).

Згідно п. 3.1 договору від 03.12.2018 р. № 53-129-01-18-01656 сума договору становить 358920,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 59820,00 грн.

Строк поставки продукції зазначається у специфікації ( п. 5.1 договору ).

Згідно п. 6.3.2 вказаного договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку продукції у строки, встановлені договором

Згідно специфікації № 1 термін поставки продукції - з 01.02.2019 р. по 01.03.2019 р.

Пунктом 5.2 договору від 03.12.2018 р. № 53-129-01-18-01656 передбачено, що поставка продукції, згідно специфікації здійснюється автотранспортом постачальника на умовах DDP - склад Запорізького відділення ВП « Складське господарство », згідно Інкотермс 2010.

Датою поставки вважається дата видаткової накладної на продукцію, що підтверджує надходження продукції на склад вантажоодержувача. ( п. 5.4 договору ).

За порушення строку поставки продукції за договором постачальник зобов`язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої в строк продукції за кожний день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов`язання. За прострочення поставки продукції понад тридцяти днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленої продукції. ( п. 7.2 договору ).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги щодо нарахування відповідачу пені в розмірі 13997,88 грн., а також штрафу в розмірі 25124,40 грн. позивач посилається на те, що відповідач поставив продукцію з порушенням строків поставки на 39 календарних днів ( 02.03.2019 р. - 09.04.2019 р. )

Згідно п. 2.1 договору від 03.12.2018 р. № 53-129-01-18-01656 якість та комплектність продукції повинні відповідати технічним вимогам та умовам постачання ТВ та УП Т.Т. 1.0009.0234 та технічній специфікації, погодженій у відповідності до п. 6.3.8 договору.

Пунктом 3.1 технічних умов та умов постачання передбачено, що в комплектність продукції входить зокрема пристрій дистанційного збору інформації ( ноутбук ).

Натомість, при проведенні вхідного контролю відповідно до п.5.8 договору та вимог стандарту позивача СОУ НАЕК 038:2017 « Управління закупівлями. Організація вхідного контролю продукції для АЕС » довідкою про виявлені невідповідності від 23.04.2019 р. № 541 позивачем було встановлено, що в комплекті поставки продукції відсутній пристрій дистанційного збору інформації ( ноутбук ).

Листом від 07.05.2019 р. № 5321/42 позивач повідомив постачальника щодо необхідності усунення невідповідностей, встановлених вказаною довідкою, у передбачені договором строки.

Пунктом 7.3 договору від 03.12.2018 р. № 53-129-01-18-01656 передбачено, що постачальник несе відповідальність за якість та комплектність продукції. У разі поставки продукції неналежної якості або поставки некомплектної продукції, постачальник зобов`язаний на вимогу покупця у 20- денний строк власними силами і за свій рахунок здійснити заміну продукції неналежної якості або доукомплектувати продукцію. Якщо постачальник не здійснив заміну продукції неналежної якості або не доукомплектував продукцію у вказаний строк, покупець має право стягнути з постачальника штраф в розмірі 20% вартості продукції неналежної якості ( некомплектної продукції ).

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу відповідно до п. 7.3 вказаного договору в розмірі 71784,00 грн. позивач посилається на те, що відповідач порушив 20 - денний строк щодо доукомплектації продукції, у зв`язку з чим останньому був нарахований вказаний штраф.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву вказує на те, що відповідно до п. 4.2 договору від 03.12.2018 р. № 53-129-01-18-01656 позивач зобов`язаний був оплатити продукцію протягом 30 робочих днів з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі продукції.

Акт приймання - передачі ТМЦ № 09-16211 на суму 358920,00 грн. підписаний сторонами 01.10.2019 р., натомість остаточна оплата за поставлену продукцію була здійснена лише 20.12.2019 р., тобто з простроченням строку передбаченого п. 4.2 договору.

Також представник відповідача посилається на лист від 06.03.2019 р. № 07/3837, згідно якого позивач просить перенести постачання продукції за договором від 03.12.2018 р. № 53-129-01-18-01656 на 30.04.2019 р.

Суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов`язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо ) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. ( ст. 655 ЦК України ).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. ( ст. 611 ЦК України )

Порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання ( неналежне виконання ). ( ст. 610 ЦК України ).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 Цивільного кодексу України )

Посилання представника відповідача на лист позивача від 06.03.2019 р. № 07/3837, згідно якого позивач просить перенести постачання продукції за договором від 03.12.2018 р. № 53-129-01-18-01656 на 30.04.2019 р. суд до уваги не приймає, з наступних підстав:

Відповідно до п.11.11 договору від 03.12.2018 р. № 53-129-01-18-01656 зміни до договору вносяться виключно шляхом укладання додаткових угод.

Пунктом 12.1 вказаного договору передбачено, що специфікації, додаткові угоди, додатки до договору є невід`ємною частиною і мають юридичну силу за умови укладення їх у письмовій формі, підписання їх уповноваженими особами і скріпленими печатками обох сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 654 вказаного кодексу передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Таким чином, у разі досягнення строку поставки продукції, сторони мали укласти відповідну додаткову угоду до договору.

Лист від 06.03.2019 р. № 07/3837, на який посилається відповідач не є належним доказом внесення змін до договору поставки від 03.12.2018 р. № 53-129-01-18-01656, оскільки підписаний відокремленим підрозділом Южно - Українською АЕС Національної атомної енергогенеруючої компанії, який не є стороною вказаного договору

Договір від 03.12.2018 р. № 53-129-01-18-01656 на поставку продукції був підписаний відповідачем з Державним підприємством « Національна атомна енергогенеруюча компанія « Енергоатом » в особі відокремленого підрозділу « Атомкомплект », а не з відокремленим підрозділом Южно - Українською АЕС Національної атомної енергогенеруючої компанії

Суд не знаходить підстав для зменшення розміру штрафу ( 71784,00 грн. ), який нарахований позивачем на підставі п. 7.3 договору від 03.12.2018 р. № 53-129-01-18-01656.

Як на підставу зменшення розміру штрафних санкцій представник відповідача посилається на те, що позивачу не були нанесені збитки несвоєчасною поставкою продукції.

Натомість, відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Посилання представника відповідача на те, що позивач прострочив строк оплати поставленої продукції, як на підставу зменшення суми вказаного штрафу суд вважає безпідставним, оскільки несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивачем не пов`язане з виконанням зобов`язання з поставки продукції відповідачем.

Згідно п. 4.2 договору від 03.12.2018 р. № 53-129-01-18-01656 оплата здійснюється за фактом поставки продукції та підписання акту приймання - передачі цієї продукції.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст.129, 232, 233, 236 - 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю « СІТІ СОУЛ » ( 04073, м. Київ, вул. Семена Скляренка, 15, код 37897422 ) на користь Державного підприємства « Національна атомна енергогенеруюча компанія « Енергоатом » ( 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код 24584661 ) в особі відокремленого підрозділу « Атомкомплект » Державного підприємства « Національна атомна енергогенеруюча компанія « Енергоатом » ( 01054, м. Київ, вул. Івана Франка, 31, код 26251923 ) 13997 ( тринадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім ) грн. 88 коп. пені, 25124 ( двадцять п`ять тисяч сто двадцять чотири ) грн. 40 коп. штрафу на підставі п. 7.2 договору, 71784 ( сімдесят одну тисячу сімсот вісімдесят чотири ) грн. 00 коп. штрафу на підставі п.7.3 договору, 2270 ( дві тисячі двісті сімдесят ) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

дата підписання повного тексту рішення 15.04.2021 р.

Суддя В.І.Пінчук