№ 9628446, 20.05.2010, Chernihiv District Administrative Court

Справа № 2а-1469/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2010 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Розмовенко А.О.,

представника позивачаМалая О.В.,

та представників відповідачаНікішина Д.В., Сальви В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові до Приватного підприємства «Байск Сервіс» про накладення арешту та зупинення операцій по розрахунковим рахункам, -

В С Т А Н О В И В :

23.03.2010 року позивач, Державна податкова інспекція у м. Чернігові (далі-ДПІ у м. Чернігові), звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Байск сервіс» ( далі-ПП»Байск сервіс»), в якому остаточно просить накласти арешт на активи підприємства в порядку п.п.9.3.9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та зупинити операції по розрахунковим рахункам підприємства.

В обґрунтування позовним вимог позивач зазначив, що посадові особи ПП «Байск сервіс» відмовились від проведення виїзної позапланової перевірки за наявності законних підстав для її проведення та не допустили працівників органів державної податкової служби до проведення перевірки, що стало підставою для прийняття рішення про застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків - ПП «Байск сервіс». Від виконання вищевказаного рішення ПП «Байск сервіс» відмовився, про що складено відповідний акт. Позивач вважає, що вказані факти свідчать про намагання платника податків ухилитися від виконання норм податкового законодавства. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється згідно п.п. 9.3.9 п.9 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за заявою податкового органу виключено на підставі рішення суду, тому позивач просить накласти арешт на активи підприємства в установах банків: - ПАТ «Конверсбанк», МФО 339339, № р/р 260080378001 (евро); р/р 260080378001 (українська гривня); - АТ «Укрсиббанк», МФО 351005, № р/р 26009170220000(евро); р/р 26009170220000 (українська гривня) та зупинити операції по рахункам підприємства.

В судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримав та просив накласти арешт на активи підприємства в порядку п.п.9.3.9 п.9.3 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та зупинити операції по розрахунковим рахункам підприємства.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі, вважають позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, представник відповідача - Нікішин Д.В. зазначив, що у працівників ДПІ у м. Чернігові не було жодних законних підстав для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку, оскільки відсутня така обставина для застосування адміністративного арешту, як ненадання платником податку документів, які в нього попередньо вилучені правоохоронними органами. Крім того представник відповідача зазначив, що адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу, який у ПП «Байск сервіс» відсутній.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Державної податкової адміністрації в Чернігівській області про проведення перевірки від 25.02.2010 року № 111 призначено позапланову виїзну перевірку ПП «Байск сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року по взаємовідносинах з ПП «Багатопрофільна фірма «ТЕН».

02.03.2010 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу організації роботи моніторінгу фінансових операцій управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Державної податкової адміністрації в Чернігівській області - Федосєєвим О.О. було складено акт за № 7/35/35687086 про відмову від допуску до перевірки посадовими особами ПП»Байск сервіс».

11.03.2010 року начальником ДПІ у м. Чернігові прийнято рішенням № 09 про застосування умовного адміністративного арешту активів ПП «Байск сервіс».

12.03.2010 року працівниками ДПА в Чернігівській області складено акт № 35/01-059/35687086 про відмову від допуску до застосування до адміністративного арешту активів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Випадки, за наявності яких у органів податкової служби виникає право на звернення до адміністративного суду з позовом з метою реалізації владних повноважень, передбачені, зокрема, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509.

Такими випадками є звернення органів податкової служби з поданням про арешт активів платника податків у випадках, передбачених ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

При цьому органи податкової служби повинні довести ті обставини, які слугували підставою для застосування арешту.

Процедуру застосування адміністративного арешту активів визначено пунктами 9.3 та 9.4 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також Порядком застосування адміністративного арешту активів платника податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 25.09.2001 року № 386, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.10.2001 року за № 25-212/1667-6050.

За визначенням п.п.9.1.1 п.9 ст. 9 вказаного Закону адміністративний арешт активів є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Разом з тим, відповідно до п. «г» п.п.9.1.2 п.9.1 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181, арешт активів може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

З огляду на вказане суд зазначає, що визначення адміністративного арешту активів та підстав для його застосування виключність адміністративного арешту в розумінні вищевказаних нормативно-правових норм є як найбільше обмеження прав платника податків щодо майна, яке є у його власності, з метою оперативного реагування на порушення платником податків вимог податкового законодавства, контроль за виконанням якого покладено на податкові органи, спрямоване на припинення такого порушення та погашення податкового боргу, а також захисту прав бюджетних споживачів.

Відповідно п.5.4 Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 25.09.2001 року № 386, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.10.2001 року за № 25-212/1667-6050, арешт активів може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

У разі виникнення такої обставини слід установити факт відмови платника податку від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, зафіксувати його Актом відмови, який складається оперативним працівником податкової міліції за місцезнаходженням такого платника податку, підписується працівником податкової інспекції, який повинен проводити перевірку, та понятими особами.

Акт відмови - документ, який стверджує факт відмови посадових осіб від проведення перевірки і повинен відповідати вимогам п.5.4 Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 25.09.2001 року № 386, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.10.2001 року за № 25-212/1667-6050, оскільки є носієм доказової інформації про такі дії.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка проведена за відсутності понятих осіб, про що свідчить відсутність їх підпису в акті про відмову від допуску до перевірки від 02.03.2010 року (а.с.21), що є порушенням вимог вищевказаного Порядку.

11.03.2010 року за поданням Управління податкової міліції ДПА в Чернігівській області, начальником ДПІ у м. Чернігові прийнято рішення № 09 про застосування умовного адміністративного арешту активів ПП «Байск сервіс», де підставою для застосування умовного адміністративного арешту активів ПП «Байск сервіс» визначено - відмову посадових осіб ПП «Байск сервіс» у проведенні виїзної позапланової перевірки за наявності законних підстав, а саме: наказу № 111 від 25.02.2010 року, в якому підставою для призначення проведення перевірки ПП «Байск сервіс» визначено- питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Багатопрофільна фірма «ТЕН».

При цьому, виходячи з положень п.п.9.1.1 та п.п 9.1.2. п.9.1 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» суд вважає за необхідне зазначити, що адміністративний арешт може бути застосовано у випадках, коли інші заходи впливу на платника податків з метою забезпечення погашення ним податкового боргу не будуть мати необхідної ефективності.

Враховуючи виключність арешту активів суд звертає увагу на те, що податковим органом не доведено ті обставини, які слугували підставою для звернення до суду з таким поданням.

Представником позивача в судовому засіданні не надано жодних доказів про наявність у відповідача податкового боргу.

Щодо заявленого представником відповідача клопотання про постановлення судом окремої ухвали стосовно посадових осіб Державної податкової інспекції м. Чернігова та Державної податкової адміністрації в Чернігівській області, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

За обставин, зазначеними представником відповідача в заяві, підстав для постановлення окремої ухвали відносно посадових осіб Державної податкової інспекції м. Чернігова та Державної податкової адміністрації в Чернігівській області, суд не вбачає.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для накладення арешту активів та зупинення операцій по розрахунковим рахункам ПП «Байск сервіс», а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 9, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову Державної податкової інспекції у м. Чернігові до Приватного підприємства «Байск Сервіс» про накладення арешту та зупинення операцій по розрахунковим рахункам, - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата складання та підписання повного тексту постанови 28 травня 2010 р.

Суддя Соломко І.І.