Sentence № 96239134, 13.04.2021, Kovel City and District Court of Volyn Oblast

Справа № 159/5361/20

Провадження № 1-кп/159/117/21

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді – Лесика В.О.,

за участі секретаря – Посполітак Г.О.,

прокурора – Омельчука О.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника обвинуваченого – Хомича Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковелі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202003011001256 від 31.08.2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новоград-Волинський Житомирського області, українця, громадянина України, з вищою освітою, приватного підприємця, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що немає судимості,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч.1, ч.4 ст.358 КК України,

в с т а н о в и в :

органом дізнання ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що діючи умисно, з метою оформлення права власності па приміщення площею 424 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи та будучи достовірно обізнаним про те, що вищевказане приміщення, не є новим будівництвом, а лише реконструйованим, що підтверджується поданою ним же 22.04.2016 року до Управління ДАБІ у Волинській області Декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, де у розділі «інформація про об`єкт» зазначено «Реконструкція будівлі стадіону «Сільмаш» з влаштуванням другого поверху по АДРЕСА_2 ДК018-2000-2411.1; категорія складності III», у період з 5 по 8 грудня 2016 року, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно вніс до офіційного документу, а саме бланку Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить, до І-ІІІ категорії складності (далі Декларація), форма якого затверджена у Додатку № З до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 13.04.2011 № 461 в редакції від 07.11.2015, завідомо неправдиві відомості у розділ 1 «Інформація про об`єкт», зазначивши «Нове будівництво будівлі стадіону «Сільмаш» з влаштуванням другого поверху по вул.Грушевського, 8-А, в м. Ковелі Волинської області ДК018-2000-2411.1; категорія складності III», після чого роздрукував, підписав Декларацію та подав через Департамент «Центр надання адміністративних послуг» в місті Луцьку до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, що за адресою: вул. Кременецька, 38 у м. Луцьку для подальшої реєстрації та присвоєння усіх реквізитів офіційного документа, чим вчинив підроблення офіційного документу.

Отже, дії обвинуваченого ОСОБА_1 , по даному факту кваліфіковано як підроблення офіційного документу, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей, тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.

Крім того, приватний підприємець ОСОБА_1 , діючи умисно, з метою оформлення права власності на приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи та будучи достовірно обізнаним про те, що заповнена ним Декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності (далі Декларація), форма якої затверджена у Додатку №3 до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 13.04.2011 № 461 в редакції від 07.11.2015 року, містить завідомо недостовірні відомості, 09 грудня 2016 року подав до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ковельської міської ради, що за адресою вул. Незалежності, 73 у м. Ковель, заповнену ним Декларацію із завідомо недостовірними відомостями у розділі 1 «Інформація про об`єкт», де зазначено «Нове будівництво будівлі стадіону «Сільмаш» з влаштуванням другого поверху по вул. Грушевського, 8-А, в м. Ковелі Волинської області ДК018-2000-2411.1; категорія складності III», для реєстрації права власності на приміщення площею 424 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_2 , чим використав завідомо підроблений документ.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 , кваліфіковано як використання завідомо підробленого документу, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень (проступків) надано суду ряд наступних доказів (документів і т.п.), які були предметом дослідження в ході судового розгляду:

- рапорти старшого слідчого СВ Ковельського ВП ГУНП у Волинській області на ім`я ОСОБА_2 цього відділу від 25.08.2020 року про те, що в ході розслідування кримінального провадження за ч.1 ст.364 КК України, щодо службових осіб Ковельської міської ради встановлено, що ОСОБА_1 в період з 05.12. по 08.12.2016 року вніс в офіційний документ – Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до I-III категорії складності завідомо недостовірні відомості про об`єкт будівництва, тобто підробив її, а 08.12.2016 року діючи умисно, використав цей завідомо підроблений документ.

- витяги з ЄРДР від 26.08.2020 року про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.4 ст.358 КК України.

- Рішення Ковельської міської ради від 27.06.2013 року №39/54 у відповідності з яким, погоджено підприємцю ОСОБА_1 проведення реконструкції з добудовою другого поверху адміністративно-побутового приміщення стадіону «Сільмаш», що по АДРЕСА_2 , яке входить до складу орендованого цілісного майнового комплексу, враховуючи конкурсну пропозицію від 30.04.2003 року. Цим же Рішенням зобов`язано ОСОБА_1 у встановленому законом порядку отримати всі дозвільні документи на проведення будівельних робіт.

- протоколом №1 на право оренди цілісного майнового комплексу стадіону «Сільмаш» структурного підрозділу РЖКП -1 м.Ковеля від 08 травня 2003 року, про визначення ОСОБА_1 переможцем конкурсу.

- договір оренди цілісного майнового комплексу стадіонну «Сільмаш» від 15.05.2003 року у відповідності з яким, визначено строк дії оренди до 14 травня 2028 року включно та вказано наступне: «Якщо орендар здійснить за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна за рахунок власних коштів, про що свідчать підтверджуючі документи, а орендодавець компенсував ці затрати то такі поліпшення переходять до власника орендодавця. Решта поліпшень здійснених за кошти орендаря є власністю орендаря».

- заяву ОСОБА_1 від 19.04.2014 року на ім`я Ковельського міського голови та відповідь останнього на дану заяву про співфінансування робіт та відшкодування витрат, пов`язаних з реконструкцією цілісного майнового комплексу стадіону « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з якої слідує про відмову міської ради у співфінансуванні робіт та відшкодування витрат, оскільки такі кошти в міському бюджеті на 2014 рік не передбачені,

- клопотання та Ухвалу слідчого судді від 03.05.2018 року про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, а саме до оригіналів документів щодо реєстрації прав власності будівлі стадіону «Сільмаш» по АДРЕСА_2 .

- інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна у відповідності з якими:

1.Будівля стадіону «Сільмаш» (літера А-2) загальною площею 424 кв.м, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію, індексний номер 32884022 від 13.12.2016 року.

2.Адміністративно-побутового приміщення (літера А-2) загальною площею 342.7 кв.м, яке відноситься до комунальної власності. Рішення про державну реєстрацію внесено 19.08.2016 року за індексним номером 31021315. В загальних відомостях зазначено: -біля адміністративного побутового приміщення (А-2) розташовано : а-прибудова, а1-прибудова, а2-прибудова.

Експертний звіт від 25.03.2014 року, затверджений ДП «Укрдержбудекспертиза» у Волинській області, щодо розгляду проектної документації по робочому проекту «Реконструкція будівлі стадіону «Сільмаш» з влаштуванням 2 поверху».

- клопотання та Ухвалу слідчого судді відповідно від 05 та 06 листопада 2018 року, про тимчасовий доступ до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю у відповідності з якими, надано доступ до оригіналів всіх додатків, що були долучені до заяви ОСОБА_1 , про надання дозволу на реконструкцію будівлі стадіону «Сільмаш» в тому числі Ескізний проект «Реконструкція будівлі стадіону «Сільмаш» з влаштуванням 2 поверху в АДРЕСА_2 ».

- Рішення Ковельської міської ради від 10.04.2008 року про надання дозволу ОСОБА_1 на проведення реконструкції орендованого адміністративно- побутового приміщення стадіону «Сільмаш».

Декларацію про початок виконання будівельних робіт від 14.04.2014 року «Реконструкція будівлі стадіону «Сільмаш»» з влаштуванням 2 поверху в місті Ковелі по вул.Грушевського, 8А».

Заяви ОСОБА_1 відповідно від 22.04.2016 року про реєстрацію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації «Реконструкція будівлі з влаштуванням 2 поверху» та від 08.12.2016 року, про реєстрацію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації «Нове будівництво будівлі стадіону «Сільмаш» з влаштуванням 2 поверху по АДРЕСА_2 » до Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» в місті Луцьку.

- повідомлення ОСОБА_1 на адресу ДАБІ у Волинській області про внесення змін в проект, внаслідок яких загальна площа добудови становить 424 кв.м.

- Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до I-III категорії складності із зазначенням інформації про об`єкт «Нове будівництво будівлі стадіону «Сільмаш» з влаштуванням 2 поверху по АДРЕСА_2 , зареєстрованої в Управлінні ДАБІ у Волинській області 08.12.2016 року.

- Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до I-III категорії складності із зазначенням інформації про об`єкт «Реконструкція будівлі стадіону «Сільмаш» з влаштуванням 2 поверху по АДРЕСА_2 , зареєстрованої в Управлінні ДАБІ у Волинській області 22.04.2016 року.

- інші листи, заяви, запити, відповіді щодо об`єкта будівництва.

Сторона обвинувачення як підставу винуватості ОСОБА_1 покликається і на показання свідків, які були допитані в ході судового розгляду.

Так в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що після обрання його міським головою, він неодноразово отримував зауваження в тому числі від головного тренера футбольної команди «Волинь», про занедбаний стан футбольного поля та адміністративно-побутового приміщення стадіону «Сільмаш». Тоді після відповідного огляду та обговорення було прийнято рішення дозволити ОСОБА_1 , як переможцю конкурсу на довгострокову оренду стадіону провести його реконструкцію з надбудовою другого поверху адміністративно-побутового приміщення, з метою влаштування кімнат для суддів, готелю та інших необхідних приміщень.

В подальшому ОСОБА_1 , за власні кошти провів реконструкцію цілісного майнового комплексу з надбудовою другого поверху. Міська рада не приймала участі в будівництві, а всі будівельні та інші роботи проводив за власний рахунок ОСОБА_1 .

Свідок також показав, що вважає ОСОБА_1 власником новоствореного майна за винятком будівлі, яка перебуває в оренді.

Пригадує, що при прийнятті будівлі в експлуатацію та оформлення права власності у ОСОБА_1 виникли проблеми з оформленням права власності. Тоді до нього, як до міського голови зверталась державний реєстратор та повідомила його про ці факти. Йому було відомо, що ОСОБА_4 телефонувала на «гарячу лінію» Міністерства юстиції України та консультувалась зі спеціалістами щодо реєстрації права власності на нерухоме майно. На підставі наданих роз`яснень та внесення змін в Декларацію державним реєстратором було зареєстроване право власності за ОСОБА_1 .

На сьогоднішній день адміністративно - побутове приміщення стадіону, як і саме футбольне поле відповідає європейським стандартам та є прикрасою міста. Йому не зрозуміло чому ОСОБА_1 обвинувачують в скоєнні кримінальних правопорушень, адже саме він є власником новозбудованого приміщення, крім орендованого.

Свідок ОСОБА_5 , як начальник відділу Управління майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради ствердила, що міською радою було виготовлено технічний паспорт, а в подальшому зареєстроване право власності на адміністративно - побутове приміщення стадіону «Сільмаш», тобто на частину першого поверху нинішньої будівлі, яка і на даний час перебуває в комунальній власності та передана в оренду ОСОБА_1 .

Підтвердила, що її відділ не замовляв і не оплачував виготовлення спільного технічного паспорта на будівлю оскільки це не її компетенція.

Свідок ствердила, що міська рада не приймала участі у спільному будівництві добудови та надбудови адміністративно-побутового приміщення стадіону. Ці роботи були проведені за кошти ОСОБА_1 і відповідне майно є його власністю. На балансі міської ради перебуває приміщення першого поверху будівлі до її реконструкції.

Свідок ОСОБА_6 , як начальник відділу містобудування та архітектури Ковельської міської ради показала, що в 2013 році ОСОБА_1 на підставі рішення Ковельської міської ради було надано дозвіл на реконструкцію з надбудовою другого поверху, адміністративно-побутового приміщення стадіону «Сільмаш». ЇЇ відділом видавались містобудівні умови та обмеження на реконструкцію другого поверху приміщення стадіону «Сільмаш». Їй відомо, що реконструкція була проведена за рахунок ОСОБА_1 . Будь-яка інформація до відділу з приводу порушень будівельних норм під час будівництва не надходила.

Свідок ОСОБА_7 , в судовому засіданні показав, що дійсно в 2015 році до БТІ звернувся ОСОБА_1 , із заявою про виготовлення технічного паспорта на новостворене майно в результаті реконструкції адміністративно-побутового приміщення стадіону «Сільмаш» з надбудовою другого поверху. Після виготовлення технічного паспорта до філії звернулась також Ковельська міська рада із заявою про виготовлення технічного паспорта на будівлю першого поверху і після його виготовлення було зареєстроване право власності на цей об`єкт. Пригадує, що від Ковельської міської ради було також звернення на виготовлення загального (спільного) технічного паспорта на цей об`єкт, однак він не був виготовлений так як міська рада в подальшому відмовилась від його виготовлення.

Свідок ОСОБА_8 , як працівник сектору по роботі з дозвільними документами Управління ДАБІ у Волинській області показав , що як йому зараз відомо, він двічі реєстрував в Управлінні ДАБІ Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до I-III категорії складності, в одному випадку було зазначено в Декларації інформацію про об`єкт «Рекострукція будівлі стадіону «Сільмаш» з влаштуванням другого поверху» , а в іншому випадку «Нове будівництво будівлі стадіону «Сільмаш» з влаштуванням другого поверху». В одному і другому випадку ці Декларації були подані через ЦНАП міста Луцька і відповідно зареєстровані. До його повноважень не входить перевірка відомостей, які викладені в Деклараціях, а відповідальність за їх достовірність несе замовник.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що на той час працювала на посаді завідуючої сектором ЦНАП у Ковельській міській раді.

Влітку, якого року не пригадує, до Центру неодноразово звертався ОСОБА_1 із заявами про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, надаючи для реєстрації документи в тому числі Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, у першому випадку з інформацією про об`єкт «Реконструкція будівлі стадіону «Сільмаш» з влаштуванням другого поверху».

Тоді, встановивши, що замовником не в повному обсязі були подані необхідні для реєстрації права власності документи, а тому в задоволені його заяви було відмовлено.

В подальшому ОСОБА_1 , звернувся із письмовою заявою, в якій просив надати роз`яснення щодо можливості реєстрації права власності на підставі наданих документів в тому, числі Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, в якій було зазначено «Реконструкція будівлі стадіону «Сільмаш». Ознайомившись з поданими документами, вона з метою надання відповідних роз`яснень, в присутності ОСОБА_1 телефонувала на «гарячу лінію» Міністерства юстиції України та консультувалася із спеціалістами при цьому, вони ознайомлювалися з наданими документами в телефонному вигляді.

Тоді ж було запропоновано внести зміни в назву Декларації, тобто викласти в редакції «Новозбудований об`єкт будівлі стадіону «Сільмаш» з влаштуванням другого поверху».

Після оформлення ОСОБА_1 нової Декларації, було зареєстровано за ним право власності на об`єкт нерухомого майна.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , висунуте йому обвинувачення не визнав та по суті показав, що відповідно до рішення Ковельської міської ради від 27.06.2013 року погоджено Екізний проект під назвою «Реконструкція будівлі стадіону «Сільмаш» з влаштуванням другого поверху по АДРЕСА_2 ». Даний проект передбачав реконструкцію одноповерхової будівлі цілісного майнового комплексу стадіону « ІНФОРМАЦІЯ_2 », загальною площею 342.7 кв.м. Саме таку назву мав об`єкт при передачі його в оренду. Проектом передбачалось також надбудову другого поверху, загальною площею 341.2 кв.м, а також прибудову до першого поверху з влаштуванням окремого входу площею 88.8 кв.м.

Отже, Ескізний проект передбачав не тільки реконструкцію одноповерхової будівлі, але й нове будівництво, що підтверджено повідомленням ФОП ОСОБА_10 , як ліцензованого автора ескізних та робочих проектів наданого на запит захисника.

Після отримання Декларації про початок будівельних робіт, ним була здійснена добудова до першого поверху площею 82.8кв.м, надбудова другого поверху.

В подальшому, на замовлення Ковельської міської ради 06.06.2016 року було виготовлено технічний паспорт на окремий об`єкт під назвою «Адміністративно-побутове приміщення (літера а-2) загальною площею 342.7 кв.м, який зареєстровано, що підтверджено листом ВОБТІ від 10.10.2016 року.

Отже, станом на 06.06.2016 року споруда адміністративно-побутового приміщення складається з двох окремих об`єктів, з яких один ним орендовано площею 342.7 кв.м. (комунальна власність), а інший новозбудований площею 424 кв.м. належить йому.

Вважає, що в ході реалізації погодженого Ковельською міською радою проектну «Реконструкція будівлі стадіону «Сільмаш» з влаштуванням другого поверху» було створено нову річ, а саме «Будівля стадіону «Сільмаш» (літера а-2 ) загальною площею 424 кв.м. як окремий об`єкт нерухомого майна, що відповідно підтверджено технічним паспортом.

З цих підстав зауважує, що приміщення площею 424 кв.м., жодним чином не може вважатись реконструйованим приміщенням, а є новим будівництвом. На даний час, існує окремий об`єкт, який складається з 35 приміщень, рік побудови 2015.

Обвинувачений зазначив також, що після завершення будівництва він звернувся з вимогою про реєстрацію права власності до ЦНАПу, надавши необхідні документи, в тому числі Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, де в розділі «Інформація про об`єкт» було вказано «Реконструкція будівлі стадіону «Сільмаш» з влаштуванням другого поверху по АДРЕСА_3 ».

04.05.2016 року отримав рішення про зупинення реєстрації об`єкта з підстав відсутності в повному обсязі документів необхідних для реєстрації майна. а саме, не подано документа, що посвідчує право власності на об`єкт до його реконструкції.

16.06.2016 року він отримав від державного реєстратора відмову в реєстрації майна. В подальшому 29.09.2016 року він звернувся до Ковельської філії ВОБТІ з проханням виготовити спільний технічний паспорт на будівлю стадіону «Сільмаш» на підставі двох існуючих техпаспортів на даний об`єкт (1 –на новозбудований об`єкт, інший – на орендований, який належить до комунальної власності), з тим що було надано висновок про розподіл часток.

З аналогічною заявою, він також звернувся і до Ковельського міського голови та просив замовити спільний технічний паспорт.

10.10.2016 року він отримав повідомлення з ВОБТІ про відмову у виготовленні спільного паспорта на підставі двох існуючих з розподілом часток, при цьому було вказано, що Ковельська міська рада зареєструвала за собою право власності на свою частину будівлі, а в інвентаризаційній справі відсутня заява про виготовлення спільного технічного паспорта. З цих підстав, він знову був позбавлений можливості зареєструвати за собою право власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна.

05.12.2016 року він, повторно, звернувся до державного реєстратора ОСОБА_4 з письмовою заявою про надання роз`яснення щодо реєстрації його права власності на нерухоме майно, надавши документи: технічний паспорт, Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 22.04.2016 року, довідку про присвоєння адресного номера.

На його лист, він отримав відповідь 05.12.2016 року за підписом державного реєстратора ЦНАПу ОСОБА_4 , в якій було йому запропоновано внести зміни в Декларацію, а саме в розділ 1 «Інформація про об`єкт» виклавши в наступній редакції - «Новозбудований об`єкт стадіону «Сільмаш» шляхом влаштування другого поверху по АДРЕСА_2 ».

Йому відомо, що перед тим як надати йому таку відповідь державний реєстратор ОСОБА_4 , в його присутності телефонувала на «гарячу лінію» Міністерства юстиції України та спілкувалась із спеціалістом, при цьому просила надати відповідні роз`яснення та рекомендації з приводу реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, при ситуації яка склалась. Тоді спеціаліст Міністерства юстиції надала рекомендацію внести зміни у Декларацію в розділ 1 «Інформація про об`єкт», виклавши в такій редакції - «Нове будівництво стадіонну «Сільмаш» з влаштуванням другого поверху».

В подальшому, виконавши такі рекомендації ним було внесено зміни в Декларацію, яка була подана через ЦНАП міста Луцька та зареєстрована в Управлінні ДАБІ у Волинській області.

Крім того, обвинувачений зазначив, що бланк Декларації із внесеними змінами для розгляду та прийняття рішення він надав ДАБІ у Волинській області разом з супровідним листом. Тільки, після прийняття бланку до реєстрації, підпису та проставленням печатки відповідальної особи, цей документ набув статусу «офіційного».

На його глибоке переконання звинувачення про те, що він діючи умисно з метою оформлення права власності на приміщення 424 кв.м., підробив офіційний документ, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, є необґрунтованим, безпідставним та надуманим. Вважає, обвинувачення у використанні завідома підробленого документа, не доведеним, також.

Заслухавши показання обвинуваченого, допитавши свідків та дослідивши подані письмові докази, суд приходить до такого висновку.

Так, сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_1 за відповідними документами (дозвіл, технічний паспорт і т.п.) було проведено реконструкцію будівлі стадіону «Сільмаш» з влаштуванням другого поверху, а сторона захисту стверджує, що було проведено нове будівництво стадіону «Сільмаш» з влаштуванням другого поверху.

Аналізуючи доводи сторони обвинувачення та сторони захисту суд вважає, що в даному конкретному випадку було проведено реконструкцію будівлі стадіону «Сільмаш» з влаштуванням другого поверху по АДРЕСА_2 , а не нове будівництво.

Відповідно до ДБН А 2.2.-3-2004, «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» від 20.01.2004 №8, нове будівництво – це будівництво комплексу об`єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення новостворюваних підприємств, будинків, споруд, а також філії і окремих виробництв, що здійснюється на вільних площах із метою створення нової виробничої потужності або надання послуг, які після введення в експлуатацію будуть знаходитись на самостійному балансі.

Реконструкція будівель – це проведення будівельних робіт в цілях зміни існуючих техніко-економічних показників об`єкту і підвищення ефективності його використання, що передбачають: реорганізацію об`єкта, зміну геометричних розмірів і технічних показників, капітальне будівництво, прибудови, надбудови, розбирання та посилення тримальних конструкцій, переобладнання горищного приміщення під мансарду, будівництво та реконструкцію інженерних систем і комунікацій, тощо.

З наведених вище обґрунтувань, незважаючи на часткову добудову першого поверху та влаштування другого поверху адміністративно-побутового приміщення стадіону «Сільмаш» суд вважає, що підстав стверджувати про нове будівництво об`єкту немає, а відтак доводи обвинуваченого та його захисника слід віднести до необґрунтованих та хибних.

1.Щодо кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 та ч.4 ст.358 КК України.

В ході судового розгляду з достовірністю встановлено, що ОСОБА_1 з метою реєстрації права власності на реконструйоване приміщення стадіону « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з влаштуванням другого поверху, використовуючи рекомендації отримані письмово від державного реєстратора ЦНАПу виконавчого комітету Ковельської міської ради від 05.12.2016 року ОСОБА_4 , подав до Центру надання адміністративних послуг для подальшої реєстрації в Управління ДАБІ у Волинській області, підписану ним особисто та завірену відповідною печаткою Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, де в графі «інформація про об`єкт» зазначив «Нове будівництво будівлі стадіону «Сільмаш» з влаштуванням другого поверху по АДРЕСА_2 ДК 018-2000-2411.1; категорія складності ІІІ, яка була зареєстрована 08.12.2016 року.

У примітці до ст. 358 КК визначено, що під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Невідповідність документа, хоча б одному з наведених нижче критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним.

Передусім, офіційний документ, як предмет злочину, має відповідати таким ознакам: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер - підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності.

Одночасно правозастосування - це владна діяльність компетентних органів та посадових осіб з підготовки і прийняття індивідуального юридичного рішення в юридичній справі на основі юридичних фактів і конкретних правових норм. Також поняття правозастосування можна визначити як управлінську діяльність органів державної влади, зокрема їх посадових осіб, а також уповноважених державою суб`єктів з винесення конкретно-індивідуальних приписів, якими на одних учасників правовідносин покладаються обов`язки, а іншим-надаються права.

Відповідно до п. 3 Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №880 від 21 жовтня 2015 року) прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Тобто цей документ (декларація), був доказом готовності до експлуатації об`єкта будівництва. Подання цього документу, стало приводом для реалізації Управлінням ДАБІ у Волинській області однієї з своїх функцій - здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а також підставою для вирішення питання про прийняття юридично значущого рішення - реєстрації декларації, тобто засвідчення прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту, що у свою чергу є необхідною умовою для оформлення права власності на новозбудований об`єкт будівництва та вчинення інших дій, направлених на його функціонування. Одночасно, недотримання вимог законодавства щодо повноти та достовірності наведених у декларації даних зумовлює наслідки правового характеру, у тому числі притягнення особи до юридичної відповідальності.

З огляду на викладене, складена в установленому порядку декларація мала юридичне значення для того органу, якому вона подавалася (Управління ДАБІ у Волинській області), породила права та обов`язки для цього органу і? ? замовника ( ОСОБА_1 ).

Отже, за таких обставин декларація є офіційним документом.

Разом з тим, суд вважає, що в даному конкретному випадку внесення неправдивих відомостей у декларацію, є адміністративним правопорушенням.

Так, у ч. 1 ст. 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України N 5-рп/2005 від 22 вересня 2005 року). Принцип правової визначеності означає, що "обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки" (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України N 17-рп/2010 29 червня 2010 року).

При цьому дотримання вимоги ясності і недвозначності норм, які встановлюють кримінальну відповідальність, є особливо важливим з огляду на специфіку кримінального закону та наслідки притягнення до кримінальної відповідальності, адже притягнення до такого виду юридичної відповідальності пов`язане з можливими істотними обмеженнями прав і свобод людини (перше речення абзацу сьомого пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2019 від 26 лютого 2019 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (Oleksandr Volkov v. Ukraine, заява № 21722/11, пункт 170) вказано, що формулювання національного законодавства повинно бути достатньо передбачуваним, щоб дати особам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдатися до заходів, що вплинуть на їхні конвенційні права (див. рішення від 24 квітня 2008 року у справі "С.G. та інші проти Болгарії" (С.G. and Others v. Bulgaria), заява № 1365/07, п. 39).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Одночасно ч. 3 ст. 3 КК передбачає, що кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки вказаним Кодексом.

Тоді як ч. 2 ст. 9 КУпАП встановлено, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, кримінальні правопорушення відрізняються від адміністративних правопорушень, окрім іншого, за різним ступенем суспільної небезпечності, які відповідно слугують підставою для вирішення питання про притягнення особи до одного з цих видів юридичної відповідальності.

Криміналізація конкретного вчинку людини можлива за умови, якщо це відповідає, зокрема, сукупності таких критеріїв: значна (суттєва) суспільна небезпека діяння; поширення аналогічних діянь у суспільстві; неефективність інших галузевих правових засобів впливу на зазначені діяння; неможливість успішної боротьби з діянням менш репресивними методами.

Притягнення особи як до кримінальної, так і адміністративної відповідальності можливе лише у прямо передбачених законом випадках, враховуючи вимоги п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України та проголошені статтями 3, 8 Основного Закону України принципи гуманізму та верховенства права, а при наявності будь-яких сумнівів щодо тлумачення та застосування норм права, ці сумніви мають вирішуватися на користь людини.

При цьому відповідно до ч. 10 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17 лютого 2011 року замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Одночасно Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" № 208/94-ВР від 14 жовтня 1994 року передбачено, що вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України. Цим Законом також визначено, що, суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення, зокрема і за наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Окрім того, ст. 96 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, у тому числі за наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вчинені щодо певних видів об`єктів будівництва.

За таких обставин, при вирішенні питання про кваліфікацію відповідного протиправного діяння з огляду на ознаки предмета правопорушення з урахуванням принципу правової визначеності слід дійти висновку, що наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації за наведених в обвинувальному акті обставин свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК, і наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.13 ст. 96 КУпАП (у редакції Закону України №320- VІІІ від 09 квітня 2015 року).

Таким чином, є необґрунтованим твердження сторони обвинувачення про те, що в діях ОСОБА_1 передбачається склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК.

Виключну позицію з цих підстав висловила Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного суду в Постанові від 15.02.2021 року у справі №727/5768/18, при цьому нею ухвалено правовий висновок наступного змісту.

«Декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І- ІІІ категорії складності, яка складена, видана чи посвідчена відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами є офіційним документом».

Наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації містить склад адміністративного правопорушення за умови, якщо в діянні особи є всі елементи його складу, передбачені ч. 13 ст. 96 КУпАП (у редакції Закону України № 320-VІІІ від 09 квітня 2015 року).

Отже, враховуючи викладене суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, а тому обвинуваченого слід виправдати за вказаним законом за відсутністю складу кримінального правопорушення.

Разом з тим, слід зазначити, що кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 та ч.4 ст.358 КК України і адміністративне правопорушення, передбачене ч.13 ст.96 КУпАП (в редакції закону №320-VIII від 09 квітня 2015 року), який набрав чинності 01.09.2015 року з суб`єктивної сторони характеризується виною у формі прямого умислу.

Відповідно до ч.2 ст.24 КК України прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Аналогічне положення викладено і в ст.10 КУпАП.

В ході судового розгляду обвинувачений з цих підстав показав, що на його переконання, здійснивши за власні кошти добудову до першого поверху орендованої будівлі та надбудову другого поверху вважав, що це і є новим будівництвом. Після завершення будівельних робіт, ним було виготовлено технічний паспорт, як на окремий об`єкт нерухомого майна.

Вказавши в Декларації, яку він подав в ДАБІ відомості про об`єкт «Реконструкція будівлі стадіону з влаштуванням другого поверху», як було зазначено в будівельних документах не міг задекларувати право власності на об`єкт нерухомого майна, а тому був змушений звертатись до ЦНАПу з заявою про надання відповідного роз`яснення, і тільки після отримання письмового роз`яснення внести зміни в назву Декларації в якій в графі «Інформація про об`єкт» вказати «Нове будівництво будівлі стадіону «Сільмаш» з влаштуванням другого поверху», оформив іншу декларацію про нове будівництво подав її через ЦНАП в Управління ДАБІ яка була зареєстрована, а в подальшому було виготовлено право власності.

Про відсутність умислу ОСОБА_1 , як на скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.4 ст.358 КК України так і адміністративного правопорушення, передбаченого ст.96 КУпАП свідчать, крім показань ОСОБА_1 , які не спростовані стороною обвинувачення наступні докази, які є належними та допустимими.

Відповідно до Протоколу №1 конкурсу на право оренди цілісного майнового комплексу стадіону «Сільмаш» структурного підрозділу РЖКП-1 від 08 травня 2003 року переможцем конкурсу (орендарем) визначено ОСОБА_1 на якого покладені відповідні зобов`язання в тому числі – реконструкція стадіону «Сільмаш» та капітальний ремонт адмінбудинку.

15 травня 2003 року було укладено договір оренди майнового комплексу структурного підрозділу РЖКП-1 – стадіону «Сільмаш» строком до 14 травня 2028 року.

В розділі V (пункти 5.25, 5.27, 5.28) вказано, що за письмовим поданням орендодавця орендар вправі здійснювати реконструкцію та інші невід`ємні поліпшення цілісного майнового комплексу. При здійснені таких поліпшень орендованого майна при наданні підтверджуючих документів має право на відшкодування здійснених ним поліпшень. Орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснених за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відділенні від майна без заподіяння йому шкоди.

Про не належність нерухомого майна (1-й поверх адміністративно-побутового приміщення загальною площею 342, 7 кв. м. літера – А-2 за адресою АДРЕСА_2 до державної власності свідчить повідомленим на адресу Ковельської міської ради Начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області від 24.06.2016 року.

Вказаний нерухомий об`єкт перебуває у комунальній власності про що свідчить повідомлення заступника Ковельського міського голови на адресу начальника Центру надання адміністративних послуг від 16.08.2016 року та Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.08.2016 року.

Рішеням виконавчого комітету Ковельської міської ради від 10.04.2008 року №172, дозволено підприємцю ОСОБА_1 провести реконструкцію орендованого адміністративно-побутового приміщення стадіону «Сільмаш».

На замовлення ОСОБА_1 , ПП « ОСОБА_11 » в 2013 році було виготовлено ескізний проект на реконструкцію будівлі стадіону «Сільмаш» з влаштуванням другого поверху, яким було передбачено не тільки реконструкцію першого поверху існуючої будівлі, але й добудову до нього та влаштування другого поверху .

В повідомленні на ім`я захисника обвинуваченого, ПП «Віщак Б.П.» 02.01.2021 року зазначив, що ОСОБА_1 під час реконструкції існуючої будівлі було проведено і нове будівництво, яке включало добудову до першого поверху з окремим входом і влаштуванням (нового) другого поверху. При цьому для будівництва за його розрахунком потрібно було 65.30 куб.м. залізобетонних конструкцій, а в подальшому було використано 102.23 куб. м. залізобетону.

У відповідності до Експертного звіту, який було затверджено директором філії «Укрдержбудекспертиза» 25 березня 2014 року по робочому проекту «Реконструкція будівлі стадіону «Сільмаш» в м.Ковель по вул.Грушевського, 8-А» (категорія складності ІІІ), підтверджено, що за результатами розгляду проекта документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкту будівництва.

15.07.2013 року начальником відділу містобудування та архітектури Ковельської міської ради видано ОСОБА_1 містобудівлі умови та обмеження забудови земельної ділянки в яких визначено максимально допустимі норми забудови земельної ділянки при реконструкції орендованого адміністративно-побутового приміщення стадіону з прибудовою.

Декларацією про початок виконання будівельних робіт зареєстрованою в інспекції ДАБІ у Волинській області 14.04.2014 року, підтверджено початок реконструкції будівлі стадіону «Сільмаш» з влаштуванням другого поверху в АДРЕСА_2 .

15.04.2016 року ОСОБА_1 повідомив Управління ДАБІ у Волинській області, що в процесі будівництва «Реконструкція будівлі стадіону «Сільмаш» з влаштуванням другого поверху, було внесено зміни в проект, внаслідок яких загальна площа становить 424 кв.м. та додано наказ №11 про затвердження змін в проекті від 15.04.2016 року.

06.10.2015 року ОСОБА_1 , було виготовлено технічний паспорт на будівлю стадіону «Сільмаш», тобто на частину будівлі, яка в подальшому, як власність була зареєстрована за обвинуваченим.

Аналіз наведених вище документів, дає підстави суду вважати, що реконструкція будівлі з влаштуванням добудови до першого поверху та влаштування другого поверху проведена на підставі дозвільних документів та відповідає будівельним нормам і правилам.

2. Щодо Декларації про готовність об`єкта до експлуатації та оформлення права власності.

Обвинувачений ОСОБА_1 , офіційно 22.04.2014 року, звернувся до Ковельського міського голови із заявою в якій зазначив, що Рішенням ради від 27.06.2013 року, було погоджено йому, як орендарю цілісного майнового комплексу структурного підрозділу РЖКП-1 стадіону «Сільмаш» проведення реконструкції з добудовою другого поверху адміністративно-побутового приміщення стадіону.

В зв`язку з прийняттям такого рішення та враховуючи вартість реконструкції, що складає 3703948 грн., просив прийняти участь у вказаній реконструкції шляхом співфінансування або відшкодування витрат пов`язаних з реконструкцією.

В заяві було зазначено також, що у разі відсутності такої можливості просив внести зміни до п.5.28 та п.9.7 виклавши їх в такій редакції – «У власності орендаря залишаються проведені ним поліпшення орендованого майна, якщо вони здійсненні за рахунок власних коштів та на проведення таких поліпшень отримана згода орендодавця, а також орендодавець надав письмову відмову від участі в проведенні поліпшень шляхом співфінансування або відшкодування»; п.9.7 «Якщо Орендар здійснив за згодою Орендодавця поліпшення орендованого майна за рахунок власних коштів, про що свідчать підтверджуючі документи, а Орендодавець компенсував ці затрати (за згодою сторін), то дані поліпшення переходять у власність Орендодавця. Решта поліпшень, здійснених за кошти Орендаря, є власністю Орендаря».

21.05.2014 року Ковельський міський голова повідомив письмово ОСОБА_1 про наступне: «Пункти 5.28 та 9.7 договору оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу РЖКП №1 – стадіону «Сільмаш» від 15.05.2003 року №296 викладені відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та «Положення про оренду майна територіальної громади м.Ковеля», в яких визначено, що орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть буди відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, про що свідчать підтверджуючі документи, а орендодавець компенсував ці затрати, то дані поліпшення переходять у власність орендодавця. Решта поліпшень, здійснених за кошти орендаря, є власністю орендаря».

Цим же листом, повідомлено ОСОБА_1 , що у міському бюджеті на 2014 рік не передбачені кошти на співфінансування робіт або відшкодування витрат по реконструкції стадіону «Сільмаш».

Матеріалами даного кримінального провадження підтверджено наступні дії обвинуваченого ОСОБА_1 , після виконання будівельних робіт по реконструкції будівлі стадіону «Сільмаш» з влаштуванням другого поверху.

22.04.2016 року після оформлення власноручно Декларації про готовність до експлуатації об`єкта її підпису та завіривши печаткою ОСОБА_1 звернувся в Управління ДАБІ у Волинській області через ЦНАП м.Луцька за реєстрацію при цьому в графі «Інформація про об`єкт» зазначив – Реконструкція будівлі стадіону «Сільмаш» з влаштуванням другого поверху по вул.Грушевського, 8-А в м.Ковелі Волинської області ДК 018-2000-2411.1; категорія складності ІІІ.

Вказана декларація була зареєстрована у ДАБІ 22.04.2016 року за відповідним номером.

Не змігши зареєструвати право власності на об`єкт нерухомого майна в ЦНАПІ виконавчого комітету Ковельської міської ради, надавши вищевказану Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації та інші документи, в зв`язку з відмовою, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про незаконність дій державного реєстратора, який в подальшому за заявою позивача було залишено без розгляду.

Із поданих заперечень Ковельської міської ради на позов, який приєднано до матеріалів кримінального провадження однією з підстав відмови в реєстрації права власності були відсутність документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції, технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна, письмову заяву співучасників про розподіл часток, що перебуває у спільній частковій власності.

Залишивши позов без розгляду ОСОБА_1 за його заявою було виготовлено технічний паспорт на будівлю стадіону «Сільмаш», яка реконструйована за його кошти 06.10.2015 року.

Державна реєстрація на орендоване приміщення стадіону «Сільмаш» було зареєстровано 19 серпня 2016 року за міською радою, про що свідчить Рішення про державну реєстрацію об`єкта та відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Листом на адресу ОСОБА_1 від 10.10.2016 року за підписом начальника бюро комунального підприємства «ВОБТІ», повідомлено, що розрахунок часток після виготовлення технічного паспорту на об`єкт нерухомого майна що знаходиться у спільній власності виконується за заявами всіх співвласників об`єкта нерухомого майна.

Так, як в матеріалах інвентаризаційної справи відсутня заява Ковельської міської ради про розрахунок часток, тому виконати заяву ОСОБА_1 неможливо.

З іншого повідомлення начальника бюро на адресу слідчого від 28.09.2018 року, встановлено, що від виготовлення технічного паспорта на всю будівлю стадіону «Сільмаш» Ковельська міська рада та ОСОБА_1 відмовились, що зазначено в їх заявах та не проведено оплату.

Зважаючи на неможливість за таких обставин оформити право власності ОСОБА_1 05.12.2016 року, повторно звертається з письмовою заявою до державного реєстратора про надання роз`яснень, щодо можливості реєстрації права власності на будівлю стадіону «Сільмаш» на підставі таких документів:

- технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна (площею 424 м. кв.) виготовленого 06.10.2015 року;

- Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації І-ІІІ категорії складності зареєстрованого в ДАБІ 22.04.2016 року;

- рішення про присвоєння адресного номера.

05.12.2016 року від завідувача сектору реєстраційної роботи, державного реєстратора ЦНАПу виконкому Ковельської міської ради ОСОБА_12 отримує письмову відповідь: «Оскільки, державна реєстрація права власності на будівлю стадіону «Сільмаш» заг.пл.424 кв.м. проводиться вперше, відповідно до ст.2 вищевказаного порядку даний ОНМ відноситься до новозбудованого об`єкта, у зв`язку з чим, в назву декларації необхідно внести зміни, виклавши її в слідуючій редакції «Новозбудований об`єкт стадіону «Сільмаш» шляхом влаштування другого поверху по АДРЕСА_2 в ході реконструкції адміністративно-побутового приміщення для подальшої реєстрації відповідно до п.41 порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.12.2015 року №1127».

Отримавши таку відповідь та відповідні рекомендації ОСОБА_1 подав через Департамент ЦНАПу м.Луцька Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації в якій зазначив в графі «Інформація про об`єкт» «Нове будівництво стадіону «Сільмаш» з влаштуванням другого поверху по АДРЕСА_2 » ДК 018-2000-2411.1; категорія складності ІІІ, яка була зареєстрована Управлінням ДАБІ Волинської області 08.12.2016 року.

09.12.2016 року право власності на будівлю площею 424 кв.м. стадіону «Сільмаш» була зареєстрована на ОСОБА_1 про що свідчать Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, зважаючи на встановлені в судовому засіданні факти та обставини, суд приходить до однозначного висновку, що обвинувачений не маючи відповідної освіти мав підстави помилково вважати, що реєстрації підлягає, після отримання відповіді державного реєстратора «нове будівництво з влаштуванням другого поверху з добудовою першого».

Оформивши Декларацію про нове будівництво за таких обставин та пред`явивши її державному реєстратору будь-яким чином не можна визнати таким, що вчинено з прямим умислом, тобто в конкретному випадку відсутня суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.158 КК України, а відтак і склад кримінального правопорушення в цілому.

В діях обвинуваченого відсутній також, як склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України так і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.13 ст.96 КУпАП (в редакції Закону України №320-VIII від 09 квітня 2015 року).

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» від 29.06.1990 року (зі змінами, внесеними згідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 04.06.1993 р., № 12 від 03.12.1997 р. та № 6 від 30.12.2008 р.), в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені в судовому засіданні.

При постановленні вироку суд повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених у ст. 368 КПК України.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод декларує, зокрема, що кожен має право на справедливий розгляд справи належним і безстороннім судом, який повинен установити обгрунтованість, будь-якого висунутого проти особи кримінального обвинувачення.

Згідно з вимогами ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, досліджує всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні наряду з іншим підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з вимогами ч.1 ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, в тому числі подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення, покладається на прокурора.

Згідно ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, вимог Основного Закону, а також законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дослідивши та оцінивши докази, надані стороною обвинувачення та стороною захисту в їх сукупності, приходить до висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано достатніх та безсумнівних доказів про скоєння обвинуваченим кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.4 ст.358 КК України, а тому суд дійшов однозначного висновку про законність та обґрунтованість виправдовування ОСОБА_1 у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень за відсутністю складу цих кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373-375 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинувачені за ч.1 та ч.4 ст.358 КК України та виправдати його за відсутністю складу кримінальних правопорушень на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому, захиснику обвинуваченого та прокурору.

Головуючий: В.О.Лесик