№ 9620606, 11.05.2010, Vinnytsia District Administrative Court

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2010 р. Справа № 2-а-932/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Гонтарука Віктора Миколайовича,

при секретарі судового засідання: Зелінській Ірині Василівні

за участю:

Представника позивача: Баріла О.І.

Представників відповідача: Долиняного С.В., Черналівського Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: казенного науково-виробничого об"єднання "Форт" МВС України

до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про: скасування рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці від 14.12.2009 року №0001342200/1 про застосування штрафних санкцій у вигляді пені на суму 99712,00 грн., як незаконне.

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов казенного науково-виробничого обєднання «Форт» МВС України до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання нечинним рішення від 14.12.2009 року №0001342200/1 про застосування штрафних санкцій у вигляді пені на суму 99712,00 грн.

Ухвалою суду від 11.03.2010 року провадження по справі відкрито та призначено до розгляду.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами проведення працівниками ДПІ України у Вінницькій області позапланової перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства України при проведенні розрахунків по контрактам, на підставі акту перевірки №2594/2202/01199251 від 20.10.2009 року відносно позивача за порушення ним ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями) від 23.09.1994 року №185/94-ВР в частині недотримання законодавчо встановлених термінів надходження імпортного товару, ДПІ у м. Вінниці прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.12.2009 року №0001342200/1, яки до відповідача застосовано пеню в розмірі 99712,00 грн.

Позивач вважає дане рішення нечинним, а тому звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами.

Представник позивач в судовому засіданні 11.05.2010 року позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, посилаючись на докази та обставини, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях від 21.04.2010 року (вх.№8047). Окрім того, при обгрунтуванні своєї позиції уточнив, що звертається до суду з вимогою про скасування рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці від 14.12.2009 року №0001342200/1, а не податкового повідомлення-рішення від 14.12.2009 року №0001342200/1, як помилково зазначено в назві позовної заяві. Разом з тим в судовому засіданні представник позивача також вказав щодо помилковості зазначення в позовних вимогах рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці від 14.12.2009 року №0001342200/1 про застосування штрафних санкцій у вигляді пені на суму 99720,00 грн., а тому суд просив врахувати, що даним рішенням було застосовано до позивача пеню в сумі 99712,00 грн., з якою і не погоджується позивач.

Представники відповідача з вимогами позову не погодились з підстав, викладених в запереченнях від 12.04.2010 року (вх.№7173).

Розглянувши адміністративну справу у відкритому судовому засіданні, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Казенне науково-виробниче обєднання «Форт» МВС України створене на підставі рішення Кабінету Міністрів України (постанова від 30.06.1998 року №987) шляхом перетворення державного підприємства НВО «Форт». Зареєстроване юридичною особою 23.02.1999 року. Перебуває на податковому обліку в ДПІ м. Вінниці.

Згідно з п.5 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до направлень на проведення перевірки 20.10.2009 року працівниками ДПІ м. Вінниці проведена позапланова виїзна перевірка казенного науково-виробничого обєднання «Форт» МВС України з питань дотримання вимог валютного законодавства України при проведенні розрахунків по контрактам: №317 від 19.12.2008 року, укладеному із нерезидентом-фірмою «Специальная техника и снаряжение МВД ПМР ЗАО», Придністровсько-Молдавська республіка, №202 від 10.07.2008 року, укладеному із нерезидентом фірмою «Comtri AB», Швеція, №154 від 09.06.2008 року, укладеному із нерезидентом фірмою «Camdex Inc», США.

За результатами перевірки складено акт №2594/2202/01199251 від 20.10.2009 року, в якому зафіксовано порушення позивачем ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями) від 23.09.1994 року №185/94-ВР в частині недотримання законодавчо встановлених термінів надходження імпортного товару.

На підставі акту перевірки відносно позивача ДПІ у м. Вінниці 21.10.2009 року прийнято рішення №0001342200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 99712,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, КНВО «Форт» МВС України скористалось правом оскарження даного рішення, подавши до ДПІ у м. Вінниці скаргу. Рішенням ДПІ м. Вінниці про розгляд первинної скарги №26408/10/25-09/73 від 14.12.2009 року скаргу КНВО «Форт» МВС України залишено без задоволення.

Після розгляду первинної скарги відповідно до вимог .п.5.3. п.5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року №253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за №567/5758 (із змінами та доповненнями) ДПІ у м. Вінниці складено і направлено КНВО «Форт» МВС України рішення від 14.12.2009 року №0001342200/1.

Однак позивач не погодився з результатами розгляду первинної скарги, подавши відповідну скаргу до ДПА у Вінницькій області. За результатами розгляду повторної скарги (рішення №2976/10/25-009 від 10.02.2010 року), ДПА у Вінницькій області 10.02.2010 року залишено без змін рішення ДПІ у м. Вінниці від 21.10.2009 року №0001342200 про сплату штрафних (фінансових) санкцій в сумі 99712,00 грн. за порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та рішення від 14.12.2009 року №26408/10/25-09/73, прийняте за розглядом первинної скарги (рішення від 14.12.209 року №0001342200/1), а скаргу без задоволення.

Позивачем подано до ДПА України скаргу на рішення від 10.02.2010 року №2976/10/25-009 про розгляд повторної скарги. 02.03.2010 року ДПА України залишень без змін рішення ДПІ у м. Вінниці від 21.10.2009 року №0001342200 (рішення від 14.12.209 року №0001342200/1) про сплату штрафних (фінансових) санкцій та рішення ДПА у Вінницькій області від 10.02.2010 року №2976/10/25-009, прийняте за розглядом повторної скарги, а скаргу без задоволення.

Скориставшись всіма можливими способами оскарження до вищестоящих інстанцій, позивач звернувся до суду з вимогою про скасування рішення ДПІ у м. Вінниці від 14.12.209 року №0001342200/1, як незаконне.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та свідків, суд приходить до висновку щодо задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, КНФО «Форт МВС України» був укладений контракт №154 від 09.06.2008 року з нерезидентом-фірмою «Camdex Inc», США.

Згідно попереднього акту планової перевірки КНФО «Форт» від 15.09.2009 року №165/2320/01199251 за період 01.04.2007 року по 31.07.2009 року встановлено, що станом на 31.07.2009 року за розрахунками по контракту №154 від 09.06.2008 року з нерезидентом-фірмою «Camdex Inc», США, рахувалась:

- прострочена дебіторська заборгованість на суму 159912,50 дол. США, з кінцевим строком надходження товару по імпорту 30.07.2009 року, за висновком Міністерства економіки України №547 від 08.01.2009 року, №121 від 19.03.2009 року, №260 від 29.05.2009 року.

- непрострочена дебіторська заборгованість на суму 319825, 00 дол. США, з кінцевим строком надходження товару по імпорту відповідно по сумам 70000,00 дол. США 20.10.2009 року та 89912,50 дол. США 23.11.2009 року.

Прострочена дебіторська заборгованість у сумі 159912,50 дол. США виникла по перерахуванні на користь нерезидента коштів у формі попередньої оплати за платіжним дорученням №7 від 18.07.2008 року, кінцевий строк погашення якої 14.01.2009 року.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

В силу статті 4 цього Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно висновків Міністерства економіки України щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією на суму 159912,50 дол. США по контракту №154 від 09.06.2008 року з нерезидентом-фірмою «Camdex Inc», США, кінцевий строк надходження товару по імпорту продовжено до 30.07.2009 року, а саме висновками:

-№547 від 08.01.2009 року строк продовжено з 15.01.2009 року до 10.03.2009 року

-№121 від 19.03.2009 року строк продовжено з 10.03.2009 року до 04.06.2009 року

-№260 від 29.05.2009 року строку продовжено з 04.06.2009 року до 30.07.2009 року.

За результатами проведення попередньої перевірки підприємству за порушення вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» підприємству нарахована пеня на підставі ст.4 цього ж Закону за період з 31.07.2009 року по 31.07.2009 року та прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3693,00 грн., що були сплачені КНВО «Форт» МВС України 09.10.2009 року. В підтвердження зазначеного суду надана виписка з картки особового рахунку платника податків.

За результатами проведення поточної перевірки встановлено порушення КНВО «Форт» МВС України законодавчо встановлених термінів надходження імпортного товару при проведенні розрахунків по контракту №154 від 09.06.2008 року. Зокрема перевіркою встановлено, що по вищевказаному контракту на виконання вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» висновок Міністерства економіки України щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією на продовження строку з 30.07.2009 року КНВО «Форт» МВС України не надавався.

Підприємством до перевірки надана ВМД типу ІМ74 №401000007/9/004508 на суму 319825,00 дол. США, де згідно відтиску штампу Вінницької митниці імпортований товар перетнув митну територію України 21.08.2009 року та перебуває під митним контролем Вінницької митниці.

Прострочена дебіторська заборгованість в сумі 159912,00 дол. США закрилась шляхом надходження товару (патронна лінія для спорядження мисливських набоїв, код товару - 84798998) від нерезидента згідно належним чином оформленої ВМД типу ІМ40 №401000007/9/004546 від 27.08.2009 року на загальну суму 161695,00 дол. США.

Однак перевіркою встановлено, що митне оформлення товару не було завершено в законодавчо встановлений термін (до 30.07.2009 року), оскільки сам факт перетину митного кордону не може свідчити про здійснення поставки імпортного товару в розумінні ст.. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», так як Митним кодексом України встановлені послідовні і обовязкові процедури митного оформлення товару.

Відповідно до ст..188 Митного кодексу України, імпорт це митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу.

Враховуючи зазначене, ДПІ у м. Вінниці встановлено, що отриманий від фірми-нерезидента імпортний товар не може вважатись таким, що поставлений у законодавчо встановлений термін в режимі імпорту відповідно до ст.188 Митного кодексу України. А відтак ДПІ у м. Вінниці згідно ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нараховано позивачу пеню в розмірі 99712,00 грн.

Однак з даною позицією ДПІ у м. Вінниці не можна погодитись, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до Митного кодексу України поняття «перетин товаром митного кордону України» та «пропуск через митний кордон України» не є тотожними, але такими, які є взаємоповязаними і обовязковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту. При цьому пропуск через митний кордон у відповідності з п.35 ст.1 Кодексу є дозвіл на переміщення товарів через митний кордон України. Таким чином, спочатку здійснюється пропуск товару, за ним переміщення товару через митний кордон, тобто фактичне ввезення товару на миту територію України.

Вантажна митна декларація згідно з Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим Постановою КМУ від 09.06.1997 року №574, не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів, а є документом, який є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митий кордон України, вона засвідчує надання субєкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у визначений митний режим (визначає статус) або про зміну митного режиму щодо цих товарів і підтверджує, а не встановлює права та обовязки зазначених у вантажній митній декларації осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій.

На виконання вимог валютного законодавства України, зокрема ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», підприємство повинно ввезти (перемістити) товар на митну територію України, для чого повинен бути здійснений пропуск через митний кордон (тобто митним органом повинен бути наданий дозвіл на переміщення цього товару через митний кордон).

Фактичне ввезення товару на виконання вищезгаданого по тексту контракту підтверджується його розміщенням на митному складі.

Згідно ст.212 Митного кодексу України Митний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання. Згідно статті 216 цього ж Кодексу для зберігання товарів у режимі митного складу використовуються спеціально обладнані приміщення, резервуари, майданчики - митні ліцензійні склади.

Пунктом 1.4 Положення про відкриття та експлуатацію митних складів, затвердженого наказом Державної митної служби України від 31.12.1996 року №592, встановлює, що територія митних складів є зоною митного контролю і становить невідємну частину митної території України, на якій діє законодавство України, Митний кодекс, нормативні акти державної митної служби України, а також нормативні акти інших відомств, що регулюють вимоги до товарів, які ввозяться в Україну або вивозяться з України, відповідно до Митного кодексу України.

Таким чином, оскільки територія митного складу є митною територією України, факт нерозміщення товару на митному складі підтверджує, що товар знаходиться на митній території Україні.

Як вбачається з акту перевірки та встановлено в судовому засіданні з пояснень представників відповідача, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій застосовано до позивача фактично за порушення ним порядку декларування.

Пунктом 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.02.2000 року №49, встановлено, що порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей, що знаходяться за межами України. Неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій.

Аналогічні вимоги встановлені п.2.3. Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 04.10.1999 року №542.

Отже, виходячи з наведеного, оскільки у підприємства майна та валютних цінностей немає поза межами України (судом встановлено, що товар перебуває на митній території України), суд приходить до висновку, що у ДПІ м. Вінниці відсутні підстави для застосування штрафних санкцій за порушення порядку декларування.

Щодо сплаченої підприємством пені в сумі 3693,00 грн. за порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» згідно акту попередньої перевірки, представник позивача в судовому засіданні пояснив, що підприємство змушене було сплатити дану пеню в сумі 3693,00 грн. за один день (31.07.2009 року) у звязку з відмовою ДПІ у м. Вінниці у видачі довідки «Про відсутність за межами України валютних цінностей та майна», що позбавляло КНВО «Форт» проводити банківські операції та операції на Вінницькій митниці. Доказів в спростування пояснень представника позивача представники ДПІ у м. Вінниці в судовому засіданні не надали.

Окрім того, представник позивача в судовому засіданні зазначив, що відповідно п.4 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями», затвердженого Постановою КМУ України від 29.12.2007 року №1409 для одержання висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями підприємство повинно надати певний перелік документів, в тому числі і ті, що підтверджують факт здійснення зовнішньоекономічної операції.

Згідно п.1 вказаного Порядку для одержання висновку про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями підприємство може звернутись до Міністерства економіки України у випадку виконання договорів. А оскільки імпортний товар станом на 30.07.2009 року вже був постановлений нерезидентом на адресу підприємства, про що свідчить авіанакладна №DTW KBP DTV 1335824 та відтиск штампу Бориспільської митниці, і перебував під митним контролем Вінницької митниці, що підтверджує виконання між сторонами умов контракту №154 від 09.06.2008 року, то у підприємства не було підстав для чергового звернення до Міністерства економіки з питань одержання висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

Відповідно до ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 цієї статті Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Згідно ч.2 ст.162 Кодексу у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень і про скасування рішення, зобовязання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

З урахуванням встановлених обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог, а тому наявні всі підстави для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці від 14.12.2009 року №0001342200/1 про застосування до казенного науково-виробничого об"єднання "Форт" МВС України штрафних санкцій у вигляді пені на суму 99712,00 грн. (дев"яносто дев"ять тисяч сімсот дванадцять гривень), як незаконне.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 17.05.10

СуддяГонтарук Віктор Миколайович

11.05.2010