
Справа № 520/10677/15-ц
Провадження № 6/947/175/21
УХВАЛА
08.04.2021
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді В.О. Луняченка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича про встановлення порядку виконання рішення суду, -
ВСТАНОВИВ:
До Київського районного суду м. Одеси 17.02.2021 року звернувся приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. із поданням про встановлення порядку виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 29.06.2016 року у справі №520/10677/15 шляхом надання дозволу на примусову реалізацію ( продаж) на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження нерухомого майна боржника - ОСОБА_1 , а саме: квартири, яка складається з трьох кімнат, загальною площею 141,0 кв.м, житловою площею 72,3 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , в якій зареєстрована малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без дотримання попереднього дозволу органу опіки та піклування.
Подання обґрунтовано тим, що на виконанні приватного виконавця знаходиться зведене виконавче провадження №61259064 по виконанню виконавчих листів №520/10677/15, виданого 03.02.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором №СМ-SME-503/220/2008 від 04.08.2008 року у розмірі 80145,85 доларів США , та пені за прострочене виконання грошового зобов`язання у розмірі 190920,32 грн., а всього з урахуванням курсу національної валюти 2423663,07 грн., та №520/10667/15 виданий 03.02.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь «ОТП Факторинг Україна» судового збору у розмірі 7673,40 грн. Під час виконання даних виконавчих документів було з`ясовано про відсутність у боржника грошових коштів на банківських рахунках, доходів, транспортних засобів та наявність у власності об`єктів нерухомості: машино-місця АДРЕСА_2 ; квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 87,8 кв.м та квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 141,0 кв.м.
Квартира АДРЕСА_3 знаходиться у іпотеці ПАТ « Дельта Банк» що унеможливлює звернення на неї, вартість машино-місця не достатньо для задоволення потреб стягувача а у квартирі АДРЕСА_4 зареєстрована неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – унучка боржниці, що підтверджується довідкою Департаменту надання адміністративних послуг від 06.04.2020 року.
Наявність у зазначеної квартирі, яка є непридатної для проживання, так як знаходиться у стані « від забудовника» зареєстрованої неповнолітньої особи, яка фактична там не мешкає ускладнює можливу реалізацію нерухомого майна для задоволення потреб стягувача, однак у виконавця відсутні правові підставі для отримання висновку опіки та піклування, тому виконавець звернувся із відповідним поданням.
Відповідно до ч.1 ст.1 закону «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) — це сукупність дій визначених у цьому законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, цим законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону, а також рішеннями, які відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч.1 ст.2 закону «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: обов`язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності строків.
У ч.1 ст.41 закону «Про іпотеку» визначено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої законом «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього закону.
Водночас відповідно до ч.1 ст.18 закону «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно та в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з ч.2 ст.18 закону «Про охорону дитинства» діти — члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Відповідно до ст.12 закону «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава охороняє й захищає права та інтереси дітей під час учинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час учинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону.
Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.
Отже, ураховуючи вимоги закону «Про виконавче провадження», закону «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», а також положення №512/5 порядку, державний або приватний виконавець зобов`язаний в разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, отримати попередню згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду, про яке, зокрема, зазначає в заяві на реалізацію арештованого майна.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30.09.2020 року у справі №303/3043/19 і від 25.11.2019 у справі №718/482/15-ц та від 10.10.2019 у справі №751/15667/15-ц.
Таким чином відсутність прямої вказівки у діючим Законі України « Про виконавче провадження» про необхідність отримання попередньої згоди органу опіки та піклування на реалізацію майна право власності на яке або право користування яким мають діти, такий обов`язок є необхідним виходячи з інших норм закону, яки передбачають такий механізм як попереджальний для захисту прав дітей.
Керуючись ст.353,354,435 ЦПК України, ст.33 Закону України «Про виконавче провадження», суд ,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича про встановлення порядку виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 29.06.2016 року у справі №520/10677/15 шляхом надання дозволу на примусову реалізацію ( продаж) на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження нерухомого майна боржника - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 ), а саме: квартири, яка складається з трьох кімнат, загальною площею 141,0 кв.м, житловою площею 72,3 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , в якій зареєстрована малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без дотримання попереднього дозволу органу опіки та піклування - відмовити.
Повна ухвала суду буде складена протягом п`яти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частини.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на протязі п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Повна ухвала суду складена 12.04.2021 року.
Суддя Луняченко В. О.
The court decision No. 96197227, Kyivskyi District Court of Odesa City was adopted on 08.04.2021. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful information conveniently.
This decision relates to case No. 520/10677/15-ц. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: