
Справа № 215/2224/21
3/215/940/21
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2021 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Камбул М.О. розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №5 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянки України, яка раніше не притягалася до адміністративної відповідальності, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 3 ст. 156 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
07.04.2021 на адресу суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №542755 від 06.04.2021 з доданими матеріалами до нього відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 156 КУпАП, в якому вказано, що 06.04.2021 приблизно о 15:45 год., біля буд.№116 по вул. С.Колачевського в Тернівському районі м. Кривого Рогу, ОСОБА_1 здійснювала роздрібну торгівлю тютюновими виробами, а саме цигарками з рук, чим своїми діями порушила п.11 ч.1 ст.15-3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
ОСОБА_1 у судове засідання з`явилася, підтвердила обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №542755 від 06.04.2021 вину визнала, пояснила, що дійсно торгувала цигарками.
Суддя, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №542755 від 06.04.2021 (а.с. 3), електронний рапорт (а.с. 4), письмові пояснення правопорушника (а.с. 5), розписку (а.с. 6), копію свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_2 (а.с. 7), копію ліцензії на право Роздрібної торгівлі тютюновими виробами (а.с. 8), приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП.
За даних обставин, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до Глави 21 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п.11 ч.1 ст. 15-3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння: 11) з рук.
Частиною 3 ст. 156 КУпАП передбачена відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.
Дослідивши докази, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, суддя приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 в скоєні даного правопорушення та необхідність накладення на неї стягнення у межах санкцій ч.3 ст. 156 КУпАП, яка передбачає накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення нею нових правопорушень, необхідним та достатнім є накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 6800 грн. з конфіскацією предметів торгівлі.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, якою встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде складати 454,00 грн. із розрахунку (2270*0,2).
Керуючись ст.ст. 40-1, 279, 280, 281, 283-285, 287, 289, 291, 294, 308 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 156 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності наклавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 6800 (шість тисяч вісімсот) грн. на користь держави з конфіскацією предметів торгівлі.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454,00 грн. на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, одержувач коштів (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Речові докази: цигарки марки «Престиж» в кількості 37 пачок за ціною 27 грн., кожна; цигарки марки «Ritm» в кількості 169 пачок за ціною 22 грн., кожна, що згідно розписки зберігається у ФОП ОСОБА_2 – конфіскувати в прибуток держави.
У разі несплати штрафу в добровільному порядку, не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови, штраф стягується у порядку примусового виконання в подвійному розмірі, а також стягуються витрати на облік правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя:
The court decision No. 96093308, Ternivskyi District Court of Kryvyi Rih City was adopted on 07.04.2021. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information quickly.
This decision relates to case No. 215/2224/21. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: