Court ruling № 96087337, 07.04.2021, Inhulskyi District Court of Mykolaiv City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Mykolaiv City)

справа № 489/1953/21

провадження №2-з/489/50/21

УХВАЛА

про забезпечення позову

07 квітня 2021 року м. Миколаїв

Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Коваленко І.В., який є головуючим у справі, розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення її позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» (далі ТОВ «ФК «Паріс»), треті особи – Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Миколаєва Довгань Вікторія Володимирівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

В квітні 2021 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 16.11.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С., що зареєстрований в реєстрі за № 92243.

Одночасно з позовною заявою до суду було подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржуються боржником, яким є вищевказаний виконавчий напис.

Свою заяву мотивувала тим, що оспорюваний виконавчий напис на даний час перебуває на виконанні у приватного виконавця Довгань В.В., постановою якої було звернено стягнення на заробітну плату боржника. За такого, оскільки на сьогоднішній день виконавчий напис приватного нотаріуса про стягнення є чинним і звернений до виконання, на його підставі відкрито виконавче провадження та звернено стягнення на заробітну плату, є всі підстави вважати, що у випадку не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення її позову.

Згідно із частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом даних норм, забезпечення позову - це заходи щодо охорони матеріальноправових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може сховати майно, продати, знищити або знецінити його, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову передбачені частиною першою статті 150 ЦПК України. Позов забезпечується, зокрема зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників процесу.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюється судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вирішення поданої позивачем заяви здійснюється за відсутності сторін, що передбачено частиною першою статті 153 ЦПК України.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що позивач звернулася до Ленінського районного суду міста Миколаєва з позовом про визнання виконавчого напису від № 92243 від 16.11.2020 таким, що не підлягає виконанню.

У заяві про забезпечення вказаного позову позивач просить зупинити стягнення за виконавчим написом до вирішення справи судом.

Із доданих до заяви письмових доказів вбачається, що примусове виконання виконавчого напису здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу міста Миколаєва Довгань В.В. та у виконавчому провадженні винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату позивача.

Зупинення стягнення за виконавчим написом зумовлено тим, що не вжиття заходів із забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав заявника, у разі задоволення позовних вимог. Із заяви також вбачається, що обраний заявником захід забезпечення позову є взаємопов`язаний з предметом майбутнього спору.

Враховуючи наведе, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150, 153 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 92243 від 16.11.2020, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, за яким з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» стягнуто заборгованість за кредитним договором 008-14563-220711 від 22.07.2011 у розмірі 5942,06 грн.

Встановленні цією ухвалою забезпечення позову діють до набранням судовим рішенням законної сили.

Копію ухвали направити приватному виконавцю для відома та негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 07.04.2021.

Суддя І.В.Коваленко