№ 9606076, 13.04.2010, Odesa District Administrative Court

Справа № 11935/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2010 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді:Юхтенко Л.Р.

при секретарі судового засідання: Коваленко І.І.

за участю сторін: від позивача - Порубіна Ю.Д. (по довіреності)

від відповідача - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Торговий дім «Каштан»про стягнення пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1370 грн. 01 коп., -

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулося Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Торговий дім «Каштан»про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році у розмірі 28969 грн. 41 коп. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1390 грн. 53 коп., всього 30359 грн. 94 коп.

Позовні вимоги були вмотивовані тим, що відповідачем у 2008 році не був дотриманий норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, а саме: відповідач повинен був створити 3 місця для працевлаштування інвалідів, проте не створив жодного. Сума адміністративно-господарських санкцій за 3 нестворених робочих місць становить 28969 грн. 41 коп. Відповідач у добровільному порядку не сплатив зазначену суму у встановлені законодавством строки, у звязку з чим Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів була нарахована пеня виходячи з 120 % річних облікової ставки Національного банку України у сумі 1390 грн. 53 коп.

Під час розгляду справи представники позивача неодноразово уточнювали позовні вимоги. Так в заяві від 19.01.2010 року була уточнена сума пені, що підлягає стягненню з відповідача, а саме позивач зазначив замість суми у розмірі 1390 грн. 53 коп., суму пені 1370 грн. 01 коп. Крім того оскільки за час розгляду справи по суті відповідач повністю сплатив суму адміністративно-господарських санкцій, представник позивача надав у судовому засіданні 21.01.2010 року уточнену позовну заяву, в якій просив стягнути з ПП «Торговий дім «Каштан»пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1370 грн. 01 коп.

В судовому засіданні представник позивача уточнений позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити з підстав викладених в уточненій позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. Про день час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином та завчасно. Заперечення на позов та докази, які у нього є, представник відповідача до суду не надав.

Відповідно до п. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 9 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991р. №875-XI підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Судом встановлено, що 26 лютого 2009 року відповідачем до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів було надано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік за формою № 10-ПІ (аркуш справи 8), в якому було зазначено, що середньооблікова чисельність штатних працівників ПП «Торговий дім «Каштан» у 2008 році склала 85 осіб.

Згідно з вимогами статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.

Кількість інвалідів-штатних працівників, які відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»мали бути працевлаштовані на підприємстві відповідача у 2008 році дорівнює 3 особам.

Проте з вищевказаного звіту вбачається, що у 2008 році на підприємстві відповідача не працювало жодного інваліда.

Суд встановив, що на підставі отриманого від відповідача звіту Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів було складено розрахунок заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2008 рік (аркуш справи 7) відносно відповідача, у якому встановлено, що відповідно до фактичної кількості робочих місць у 2008 році норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 3 особи. З цих підстав у пункті 3 розрахунку позивач прийшов до обґрунтованого висновку, що кількість робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами становить 3.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Згідно з положеннями Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції є одним з видів господарських санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Як вбачається з ч. 3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991р. №875-XI (зі змінами та доповненнями) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що у 2008 році відповідачем не було створено жодного місця для працевлаштування інвалідів та жодний інвалід не був працевлаштований на підприємстві відповідача та у звязку з цим відповідач має нести відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Згідно з ч.4 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно у строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Сума адміністартивно-господарських санкцій за недотримання відпоідачем у 2008 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» дорівнює 28969 грн. 41 коп. Саме вказана сума самостійно визначена позивачем у розрахунку адміністративно-господарських санкцій за 2008 рік (аркуш справи 7).

Судом встановлено, що відповідач у строк до 15 квітня 2009 року не сплатив вищезазначену суму адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів нарахувало відповідачу пеню за період з 15.04.2009 року по 02.07.2009 року. Так розмір облікової ставки НБУ з 15.04.2009 року по 02.07.2009 року складає 11%, тобто 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за один день складає 120% х11%/365= 0,04 %.

Період з 15.04.2009 року по 22.09.2009 року дорівнює 78 днів, тобто сума пені за вказаний період складає 28969 грн. 41 коп. х 0,04% х 78 днів = 903 грн. 85 коп.

02 липня 2009 року відповідач самостійно сплатив частину адміністративно-господарських санкцій, а саме 9000 грн., що підтверджується платіжним дорученням (аркуш справи 34). Таким чином сума заборгованості стала дорівнювати 19969 грн. 41 коп.

У період з 02.07.2009 року по 30.07.2009 року розмір облікової ставки також склав 11 %. Вказаний період складається з 28 днів, та пеня по ньому дорівнює 19969 грн. 41 коп. х 0,04 % х 28 днів = 223 грн. 66 коп.

30 липня 2009 року відповідач сплатив ще 5000 грн. адміністративно-господарських санкцій, що підтверджується платіжним дорученням (аркуш справи 33). Таким чином сума заборгованості стала дорівнювати 14996 грн. 41 коп.

Відсоток ставки НБУ з 30.07.2009 року по 22.09.2009 року становить 10,25 %, відсоток ставки за один день склав 10,25 %х120%/365= 0,03 %.

Період з 30.07.2009 року по 22.09.2009 року складається з 54 днів та сума пені за нього становить 14996 грн. 41 коп. х 0,03% х 54 днів = 242 грн. 50 коп.

Таким чином загальний розмір пені за період з 15.04.2009 року по 22.09.2009 року складає 903 грн. 85 коп. + 223 грн. 66 коп. + 242 грн. 50 коп. = 1370 грн. 01 коп.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що оскільки відповідач не виконав своїх обовязків по дотриманню нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та не вжив жодних заходів для недопущення вказаного правопорушення та своєчасно не сплатив суму адміністративно-господарських санкцій, позивач цілком законно застосував до відповідача адміністративно-господарські санкції та на рахував пеню на них. З огляду на те, що відповідачем адміністративно-господарські санкції сплачені добровільно, проте з порушенням встановлених законодавством строків, суд вважає, що дії позивача щодо нарахування пені були законними та обґрунтованими, та оскільки відповідач не сплатив пеню у добровільному порядку, вимоги позивача щодо стягнення її в судовому порядку підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі

Керуючись ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ч.4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення», ст.ст. 216,218 ГК України, ст.ст. 2,4,71, 86, 158-163, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Торговий дім «Каштан»про стягнення пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1370 грн. 01 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Торговий дім «Каштан» (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 33, код ЄДРПОУ 25423762, р/р 260093024315 АКБ «Фінбанк», МФО 328685) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, Банк ГУ ДКУ в Одеській області, Одержувач ГУ ДКУ в Одеській області, МФО 828011, р/р 31214230700008, код 23213460, код 50070000) пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1370 грн. 01 коп. (одна тисяча триста сімдесят гривень 01 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі у строки встановленні ст. 186 КАС України заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений 13 квітня 2010 року.

Суддя/підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Л.Р. Юхтенко