Sentence № 95996639, 30.03.2021, Kyivskyi District Court of Kharkiv City

Справа№ 640/13456/19

н/п 1-кп/953/211/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2021 Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Лях М.Ю.,

при секретарі - Хомінській Т.В.,

за участю прокурора - Волика Є.В., Глєбова О.О.

потерпілого - ОСОБА_1 ,

представника потерпілого - Дзись О.М.,

представника цивільного відповідача - ОСОБА_7,

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220000001431 від 05.12.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Васищеве Харківського району Харківської області, українця, громадянина України, із середньо- спеціальною освітою, одруженого, раніше не судимого, який працює водієм ТОВ «Харків Екоресурс», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження за наступних обставин.

28.09.2018 приблизно о 11:50, ОСОБА_2 керував вантажним автомобілем «Кобальт MSV-6.12 М» р.н. НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Харків Екоресурс», на якому рухався по вул. Новошишківській в напрямку вул. Чебишева у м. Харкові. Під`їхавши до перехрестя з вул. Чебишева, яка є головною дорогою, ОСОБА_2 зупинив автомобіль та діючи необережно, відновлюючи рух та виїжджаючи на перехрестя нерівнозначних доріг з другорядної дороги на головну, не переконався у безпеці своїх дій, чим порушив вимоги п. 16.11 та п. 10.1 Правил дорожнього руху України, а також п.2.2 додатку 1 до даних правил, де вказано: п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 16.11. «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрестя проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху; п. 2.2 «проїзд без зупинки заборонено» та вчини зіткнення з автомобілем «Hyundai Tucson» р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який в цей час рухався по головній дорозі в напрямку вул. Новошишківської у м. Харкові. Внаслідок дорожньо-транспортної події ОСОБА_1 , згідно висновку судово-медичної експертизи 12-14/1012-А/18 від 14.01.2019, спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров`я у вигляді закритого перелому переднього відрізку 4-го ребра зправа з незначним зсувом. Порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 , відповідно до висновків автотехнічних експертиз № 7/549/550СЕ-19 від 12.06.2019 та №7/617/618СЕ-19 від 26.06.2019 перебувають у прямому причинному зв`язку з подією та її наслідками.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення у пред`явленому обвинуваченні визнав частково, заперечував фактичні обставини справи та пояснив, що дійсно 28.09.2018 року приблизно о 11-50 годині він керуючи вантажним автомобілем «Кобальт MSV-6.12 М» р.н. НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Харків Екоресурс», на якому він рухався по вул. Новошишківській в напрямку вул. Чебишева у м. Харкові. Зазначив, що наблизившись до перехрестя з вул. Чебишева, яка є головною дорогою, він зупинив автомобіль, побачивши, що автомобіль, який рухався в потоку праворуч зупинився, щоб надати можливість виїхати йому з другорядної дороги на головну дорогу, він впевнившись в безпечності виконуючого маневру розпочав рух, проте майже закінчивши маневр та частково виїхавши на головну дорогу через декілька секунд він відчув поштовх у задню частину автомобіля. Вийшовши з автомобіля він побачив, що автомобіль марки «Hyundai Tucson» в`їхав в задню частину його автомобіля в заднє ліве колесо. Також відзначив, що враховуючи яскраву сонячну погоду, обідній час та напрямок руху потерпілого, який рухався в напрямку сонця допускає, що потерпілого могло засліпило, у зв`язку з чим він не побачив, як його пропускали автомобілі, що рухалися у зустрічному напрямку, а також його маневр з другорядної дороги. Також зазначив, що він є водієм зі значним водійським стажем, працює водієм ТОВ «Харків Екоресурс», вказана робота є для нього єдиним джерелом доходу. Зазначив, що потерпілий мав можливість уникнути зіткнення, надати можливість закінчити маневр з урахуванням щільного потоку автомобілів, що рухалися в той період часу по вул Чебишева у м. Харкові, фактично він вже закінчив маневр, зайняв відповідну смугу для руху, проте у зв`язку з тим, що потерпілий не оцінив дорожню обстановку, не побачив, як інші водії надають йому можливість виїхати з вул. Новошишківської шляхом призупинення руху та миготінням фар, відбулось вказане зіткнення, що потягло відповідні пошкодження автомобілів.

Незважаючи на часткове визнання своєї провини, вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, а саме:

- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_1 , який пояснив, що

28.09.2018 приблизно о 11:50 годині керуючи автомобілем марки «Hyundai Tucson» р.н. НОМЕР_2 , рухався по вул. Чебишева у м. Харкова, яка є головною дорогою в напрямку Салтівки та раптово побачив, як з вул. Новошишківської, яка є другорядною вулецею виїхав вантажний автомобіль «Кобальт MSV-6.12 М», внаслідок чого відбулось зіткнення передньої частини його автомобіля з задньою лівою частиною вантажного автомобіля. Внаслідок зіткнення автомобілі отримали механічні ушкодження, він отримав удар, йому викликали швидку медичну допомогу, по приїзду його було оглянуто, від госпіталізації він відмовився, вдома вночі йому стало зле, в боці, відчув біль у боці, звернуся за медичною допомогою, виявлений перелом 4 ребра,

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 , який пояснив, що дійсно 28.09.2018 приблизно о 11:50 годині рухався на своєму автомобілі по вул. Чебишева у м. Харкові бачив, як відбулось зіткнення автомобіля марки «Hyundai Tucson», який рухався по вул. Чебишева з вантажним автомобілем «Кобальт MSV-6.12 М», який виїжджав з вул. Новошишківської з другорядної дороги, внаслідок чого автомобіль «Hyundai Tucson» отримав пошкодження;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 , який є лікарем та пояснив, що 28.09.2018 приблизно о 12-00 годині у складі бригади швидкої медичної допомоги виїжджав на місце пригоди за викликом для проведення огляду особи, постраждалої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Наведені показання потерпілого ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 повністю підтверджують відомості про дати, час, місця, способи та обставини порушення ОСОБА_2 правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, оскільки вказані показання є логічними, послідовними, які узгоджуються між собою та з іншими дослідженими під час судового розгляду доказами по справі, а саме:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220000001431 від 05.12.2018 року згідно якого 28.09.2018 року о 11-50 годині ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «Кобальт MSV-6.12 М» р.н. НОМЕР_1 та рухаючись по вул. Новошишківській у м. Харкові, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Чебишева, не надав переваги в русі автомобілю «Hyundai Tucson», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 з тілесними ушкодженнями у вигляді закритого перелому 4 ребра зправа було доставлено до лікарні;

- карткою виїзду швидкої медичної допомоги № 3931А від 28.09.2018 року за викликом ДТП згідно якого ОСОБА_1 надано медичну допомогу, встановлено попередній діагноз забій грудної клітини, лікар ОСОБА_4 ;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 158683 від 28.09.2018 року, складений інспектором УУ в Харківській області Бурда Ю.М. відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі схемою місця ДТП згідно якого ОСОБА_2 28.09.2018 року о 11-50 год у м. Харкові керував автомобілем Кобальт MSV-6.12 М» р.н. НОМЕР_1 по вул. Новошишківська при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Чебишева, не надав перевагу в русі автомобілю «Hyundai Tucson», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення, при ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками;

- висновком експерта № 12-14/1012-А/18 Обласного бюро судово-медичної експертизи Управління охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації від 14.01.2019 року згідно якого у зв`язку з подією 28.09.2018 року у ОСОБА_1 , 81 року, мав місце закритий перелом переднього відрізку 4-го ребра справа з незначним зсувом. Вказане ушкодження утворилося від дії тупого твердого предмета, індивідуальні особливості якого не відобразилися, могло утворитися в умовах дорожньо-транспортної події, при обставинах і в строк, вказаних в ухвалі слідчого судді і відноситься до категорії ушкоджень Середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалості розладу здоров`я (для загоєння вказаного перелому необхідний термін не менш 3-х тижнів) (п.2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень), при зверненні до КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР результат «Алкотеста» у ОСОБА_1 негативний;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 12.06.2019 року за участю ОСОБА_2 в ході якого ОСОБА_2 пояснив механізм дорожньо-транспортної пригоди, напрямок руху вантажного автомобіля «Кобальт MSV-6.12 М» під його керуванням по вул. Новошишківській у м. Харкові, напрямок руху автомобіля Hyundai Tucson», який рухався по вул. Чебишева у м. Харкова під керуванням ОСОБА_6 , його дії на перехресті з урахуванням вимог ПДР України, що його пропустив водій автомобіля, який рухався праворуч по головній дорозі, а також що у потерпілого ОСОБА_6 , який рухався ліворуч було достатньо часу та відстані від перехрестя щоб зорієнтуватися та надати йому закінчити маневр виїзду на головну дорогу;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 16.05.2019 року за участю ОСОБА_6 , в ході якого ОСОБА_6 пояснив механізм дорожньо-транспортної пригоди, напрямок руху автомобілів «Hyundai Tucson», який рухався по вул. Чебишева у м. Харкова, яка є головною дорогою та вантажного автомобіля «Кобальт MSV-6.12 М», який рухався по вул. Новошишківській у м. Харкові під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по другорядній дорозі, місце зіткнення вказаних автомобілів, напрямок їх руху, розташування на проїжджій частині, відстані, обставини зіткнення автомобілів;

-висновком експерта № 7/549/55СЕ-19 від 12.06.2019 Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру згідно якого за показаннями водія ОСОБА_1 у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Кобальт MSV-6.12 М» ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1 та 16.11 Правил дорожнього руху України, а також п. 2.2 додатку 1 до даних Правил; у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Hyundai Tucson» ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України; у даній дорожній обстановці технічна можливість запобігання даної ДТП для водія автомобіля «Кобальт MSV-6.12 М» ОСОБА_2 визначалася виконанням ним вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху України, а також п. 2.2 додатку 1 до даних Правил, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, з причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, відповісти на питання про те, чи мав водій ОСОБА_1 технічну можливість запобігти зіткненню шляхом виконання вимог Правил дорожнього руху України за показаннями водія ОСОБА_1 не виявляється можливим; у даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Кобальт MSV-6.12 М» ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п.16.11 Правил дорожнього руху України, а також п. 2.2 додатку 1 до даних Правил, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з даною ДТП; з причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, відповісти на питання про те, чи мають в діях водія ОСОБА_1 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв`язку з настанням даної події, за показаннями водія ОСОБА_1 не виявляється можливим;

-висновком експерта за результатами автотоварознавчої експертизи № 5988 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса згідно якого величина матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля «Hyundai Tucson 2.0 5МТ2» д.н. НОМЕР_2 у результаті пошкодження (28.09.2018 року) складає 113171,22 грн.;

-висновком експерта № 7/617/618СЕ-19 від 26.06.2019 Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру згідно якого за показаннями водія ОСОБА_2 у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Кобальт MSV-6.12 М» ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1 та 16.11 Правил дорожнього руху України, а також п. 2.2 додатку 1 до даних Правил; у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Hyundai Tucson» ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України; у даній дорожній обстановці технічна можливість запобігання даної ДТП для водія автомобіля «Кобальт MSV-6.12 М» ОСОБА_2 визначалася виконанням ним вимог п.п. 10.1 та 16.11 Правил дорожнього руху України, а також п. 2.2 додатку 1 до даних Правил, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру; якщо виходити з того, що ДТП сталася на горизонтальній ділянці дороги, то, у даній дорожній обстановці водій ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом своєчасного застосування гальмування і зупинки автомобіля до місця зіткнення (відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України); у даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Кобальт MSV-6.12 М» ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 10.1 та 16.11 Правил дорожнього руху України, а також п. 2.2 додатку 1 до даних Правил, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з даною ДТП; якщо виходити з того, що ДТП сталася на горизонтальній ділянці дороги, то, у даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Hyundai Tucson» ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з даною ДТП.

-протоколом огляду транспортного засобу від 27.06.2019 року слідчим СУ ГУНП в Харківській області за участю потерпілого ОСОБА_6 , понятих, спеціаліста проведений огляд автомобіля «Hyundai Tucson», р.н. НОМЕР_2 за результатами якого встановлені наявні технічні пошкодження;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.06.2019 року перехрестя вул. Чебишева та вул. Новошишківської у м. Харкові зі схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.06.2019 року та фототаблицею;

-наказом (розпорядженням) № 69-к від 20.04.2015 року ТОВ «Харків Екоресурс» про прийняття на роботу з 20.04.2015 року ОСОБА_2 на основну роботу водієм автотранспортних засобів у транспортний відділ;

-наказом № 21 від 02.02.2018 року ТОВ «Харків Екоресурс» за водієм ОСОБА_2 закріплений автомобіль марки «Кобальт», р.н. НОМЕР_1 ;

-свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , згідно якого вантажний спеціальний вантажний -С автомобіль з реєстраційним номером НОМЕР_1 належить КП «КВПВ»

Наведені докази, перевірені в судовому засіданні, підтверджують винність обвинуваченого ОСОБА_2 у пред`явленому йому обвинуваченні, його дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Доводи обвинуваченого про те, що він не порушував правила безпеки дорожнього руху, спростовуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а також показаннями потерпілого та свідків. Окрім цього, аргументи обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що він порушував вимоги п.п. 16.11. та 10.1 Правил дорожнього руху є безпідставними, враховуючи фактичні обставини справи, що потерпілий рухався по головній дорозі по вул. Чебишева, а обвинувачений по другорядній дорозі - по вул. Новошишківської у м. Харкові, а також приймає до уваги наявність встановлених дорожніх знаків, а також визначеного ПДР пріоритету для водіїв які здійснюють рух на вказаному перехресті.

При призначенні покарання обвинуваченому відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 з огляду на положення ч.1 ст. 66 КК України, а також обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 у відповідності до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння, обставини по справі, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, приймаючи до уваги, що він раніше не судимий, не перебуває на спеціальному обліку у нарколога та психіатра, офіційно працевлаштований, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання, передбаченого санкцією ч.1 статті 286 КК України у вигляді обмеження волі. При цьому, суд, дослідивши всі обставини справи, відповідно до вимог ст. 75 КК України вважає можливим звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього в силу ст. 76 КК України обов`язки. Саме таке призначене покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 75 КК України та з урахуванням висновків, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2002 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» зі змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12.06.2009 року суд, звільняючи засудженого від відбування покарання з випробуванням, повинен урахувати тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дотримуючись загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України.

При вирішенні даного питання щодо звільнення ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, судом враховано тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, наслідки, які настали у результаті дорожньо-транспортної пригоди, враховуючи, що обвинувачений офіційно працевлаштований, отримує дохід, що створює можливість для відшкодування ним в майбутньому матеріальної та моральної шкоди потерпілому по вказаному кримінальному провадженню.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням комплексного врахування у системному взаємозв`язку всіх фактичних обставин справи та відомостей про обвинуваченого суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_2 можливе без реального відбуття ним покарання за кримінальне правопорушення, що є предметом судового розгляду та можливість його звільнення з випробуванням станом на теперішній час в рамках цього кримінального провадження, надавши йому шанс виправитися, здійснити належні висновки, мінімізувати перед потерпілими наслідки вчиненого протиправного діяння.

Окрім цього, санкція ч.1 ст. 286КК України надає суду можливість призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Разом з тим, суд вважає за необхідне не застосувати до ОСОБА_2 додаткове покарання у вигляді позбавлення права на керування транспортними засобами, зважаючи на те, що обвинувачений офіційно працевлаштований, працює водієм впродовж тривалого часу, відповідно до його посадово-функціональних обов`язків здійснює керування транспортним засобом з метою забезпечення господарської діяльності підприємства, має позитивну службову характеристику, у зв`язку з чим, приймаючи до уваги, що робота водієм транспортного засобу є єдиним джерелом доходу обвинуваченого та його родини, у зв`язку з чим суд не застосовує додаткове покарання до обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ч.1 ст. 128 КК України - особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діянням обвинуваченого.

Згідно ст. 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. Згідно зі статтею 6 Закону - страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до норм ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договір, який є обов`язковим для виконання, акти цивільного законодавства, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Положеннями ст. 22 Цивільного кодексу України закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. До збитків належать і витрати, яких особа зазнала зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Положеннями ст.ст.3, 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV, ст. ст. 979,980 ЦК України передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників (страхувальників) наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.9 Закону України «Про страхування» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

За змістом ст. 17 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 981 Цивільного кодексу України договір обов`язкового страхування, яким особа страхує свою цивільно-правову відповідальність, укладається у письмові формі, зокрема, шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва - поліса.

За змістом ст. ст. 12, 22, 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,ст. 9 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (страхове відшкодування).

З матеріалів справи вбачається, що на час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Кобальт MSV-6.12 М» р.н. НОМЕР_1 застрахована в ПрАТ «ХМСК» на підставі полісу страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/7539722 від 16.12.2017 року (строк дії полісу з 21.01.2018 року по 20.01.2019 року). Страхувальником відповідно до вказаного полісу є ТОВ «Харків Екоресурс». Потерпілий ОСОБА_1 звертався 01.10.2018 року до ПрАТ «ХМСК» з повідомленням про ДТП та страхувальник, потерпілий надав заяву про страхове відшкодування від 20.09.2019 року.

Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Обговорюючи позицію представника цивільного відповідача про відсутність

Згідно висновку експерта за результатами автотоварознавчої експертизи № 5988 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса величина матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля «Hyundai Tucson 2.0 5МТ2» д.н. НОМЕР_2 у результаті пошкодження (28.09.2018 року) складає 113171,22 грн.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018р у справі №755/18006/15-ц, зазначено, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини та наведене нормативне обґрунтування, те, що винним у вчиненні ДТП і завданні шкоди, є обвинувачений ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ПрАТ «ХМСК», а трирічний строк звернення до страхової компанії із заявою про виплату відшкодування не закінчився, суд вважає що відшкодування завданої потерпілому майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди має здійснюватися в межах страхового ліміту за рахунок ПрАТ «ХМСК».

Враховуючи наведене, суд стягує з ПрАТ «ХМСК» на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду у розмірі 100000,00 грн.

Окрім цього, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_2 перебуває у трудових правовідносинах з ТОВ «Харків Екоресурс», працює водієм вантажного автомобіля, на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди він керував транспортним засобом в процесі виконання ним трудових обов`язків, враховуючи, що сума завданої потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди виходить за межі встановленого законом та полісом ліміту для здійснення страхового відшкодування, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з цивільного відповідача ТОВ «Харків Екоресурс» різниці між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, що становить 13171,22 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з цивільного відповідача ТОВ «Харків Екоресурс» на користь потерпілого ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 1, п. 1, ч. 2, ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Крім того, відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація, з якою він перебуває в трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

За таких обставин, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, з урахуванням принципів розумності, виваженості та співмірності, суд приходить до висновку про стягнення з з цивільного відповідача ТОВ «Харків Екоресурс» на користь потерпілого ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 5000 грн.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню, пов`язані з проведенням судових експертиз, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави в повному обсязі.

Питання про речові докази після набрання вироком законної чинності вирішити відповідно до статті 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись статтями 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо протягом встановленого судом іспитового строку він не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до статті 76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 по вказаному кримінальному провадженні - не обирався.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ПрАТ «ХМСК», ТОВ «Харків Екоресурс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «ХМСК» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 100000,00 грн.

Стягнути з ТОВ «Харків Екоресурс» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 13171,22 грн.

Стягнути з ТОВ «Харків Екоресурс» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення судової-автотехнічної експертизи №7/549/550Се-19 від 12.06.2019 - 1884 грн. 12 коп.; судової-автотехнічної експертизи №7/617/618Се-19 від 26.06.2019 - 1884 грн. 12 коп.; судової -автотоварознавчої експертизи № 5988 від 13.06.2019 - 5495,00 грн.;

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя -