Decision № 95811608, 18.03.2021, Poltava District Administrative Court

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

іменем України

18 березня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5383/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Лайко О.В.,

представника відповідача – Харенка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

28 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської обласної прокуратури про визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні з 01.01.2015 по 29.04.2020 перерахунку й виплати заробітної плати виходячи з розміру посадового окладу, визначеного відповідно до ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 та зобов`язання зробити перерахунок заробітної плати з 01.01.2015 по 29.04.2020 виходячи з розміру посадового окладу, визначеного відповідно до ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014, виплативши різницю в нарахованих сумах з урахуванням виплачених коштів.

Позивач обґрунтовував свій позов наступним.

З 02.08.2010 він безперервно проходив службу в органах прокуратури на різних посадах, увесь час сумлінно виконуючи покладені на нього законодавством обов`язки.

Наказом прокурора Полтавської області від 29.04.2020 № 298к позивача звільнено з 30.04.2020 з посади прокурора відділу аналізу інформації та координації правоохоронної діяльності управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні, аналізу та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" та проведено розрахунок по заробітній платі.

Розрахунок по заробітній платі за період з 01.01.2015 по 29.04.2020 відповідачем проведено в меншому розмірі ніж передбачено статтею 81 Закону України "Про прокуратуру" тому що Рішенням Конституційного суду України від 26.03.2020 № 6-з/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 № 1697- VIІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане не конституційним, та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення.

Позивач просив визнати дії Полтавської обласної прокуратури щодо відмови у проведенні йому перерахунку й виплати заробітної плати за період з 01.01.2015 по 29.04.2020 виходячи із розміру посадового окладу, визначеного відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ та зобов`язати відповідача зробити перерахунок заробітної плати за період з 01.01.2015 по 29.04.2020 виходячи із розміру посадового окладу, визначеного відповідно до частини 4 статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ, виплативши різницю в нарахованих сумах з урахуванням виплачених коштів.

Відповідач заперечував проти позову у відзиві на позов, зазначаючи наступне.

Відповідно до частини 2 статті 81 Закону України "Про прокуратуру" заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за вислугу років, виконання обов`язків на адміністративній посаді, премій та інших виплат, передбачених законодавством.

Згідно частини 3 статті 81 Закону України "Про прокуратуру" посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат, з 1 січня 2016 року - 11мінімальних заробітних плат, з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат.

Відповідно до частини 9 статті 81 Закону України "Про прокуратуру", фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до статей 8, 13 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються із державного бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною 3 цієї статті та частиною 1 статті 10 цього Закону. Обсяг витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджується одночасно з бюджетом.

Відповідно до пункту 9 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет на 2015 рік", а також наступних законів на відповідні роки, як спеціальні закони, які регулюють бюджетні відносини, у тому числі й питання заробітної плати працівників органів прокуратури, надано повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір та порядок заробітної плати працівників органів прокуратури.

Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України №,№ 763, 657, визначено схеми посадових окладів працівників прокуратури.

З 01.12.2015 відповідно до пункту 3 ПКМУ № 1013 від 09.12.2015 "Про упорядкування структуру заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів" у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов`язаних із індексацією, надбавок, доплат, премій підвищено на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено ПКМУ № 505 від 31.05.2012 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" зі змінами.

Фінансування прокуратури здійснюється згідно із кошторисами і щомісячними розписами видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період згідно статті 90 Закону України "Про прокуратуру".

Виплата заробітної плати позивачу проводилась у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисі Полтавської обласної прокуратури.

Відповідач також зазначав, що Кабінетом Міністрів України зміни до постанови №505 щодо умов оплати праці, зокрема, розмірів окладів працівників органів прокуратури не внесено, а Законом України "Про державний бюджетна 2015 рік" та послідуючими законами на кожний рік, видатки на реалізацію положень статті 81 Закону України "Про прокуратуру" не передбачено, а отже, відповідач не мав правових підстав для перерахунку та виплат заробітної плати поза межами видатків державного бюджету у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного суду України від 26.03.2020 №6-з/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 № 1697- VIІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане не конституційним, та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення, тобто із 26 березня 2020 року.

Частиною 2 статті 152 Конституції України визначено, що Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення КСУ рішення про їх неконституційність.

Таким чином, відповідачем не допущено порушень законодавства при нарахуванні і виплаті позивачеві заробітної плати за період 01.01.2015 по 29.04.2020, а позов заявлено безпідставно.

Під час розгляду справи до суду заяв і клопотань не надходило, судом не вживалися заходи забезпечення позову або доказів.

Під час розгляду справи судом встановлено наступні обставини.

Позивач з 02.08.2010 безперервно проходив службу в органах прокуратури на різних посадах та Наказом прокурора Полтавської області від 29.04.2020 № 298к звільнений з 30.04.2020 з посади прокурора відділу аналізу інформації та координації правоохоронної діяльності управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні, аналізу та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" та проведено з ОСОБА_1 розрахунок по заробітній платі.

Розрахунок по заробітній платі при звільненні за період 01.01.2015 по 29.04.2020 відповідачем проведено відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням статей 8, 13 Закону України "Про оплату праці", пункту 9 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет на 2015 рік", а також наступних законів на відповідні роки за схемою посадових окладів працівників прокуратури визначеною Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України №,№ 763, 657 та відповідно до пункту 3 постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015 "Про упорядкування структуру заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів" у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов`язаних із індексацією, надбавок, доплат, премій.

Відповідно до частини 2 статті 81 Закону України "Про прокуратуру" заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за вислугу років, виконання обов`язків на адміністративній посаді, премій та інших виплат, передбачених законодавством.

Згідно частини 3 статті 81 Закону України "Про прокуратуру" посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат, з 1 січня 2016 року - 11мінімальних заробітних плат, з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат.

Відповідно до частини 9 статті 81 Закону України "Про прокуратуру", фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Статтями 8, 13 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються із державного бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною 3 цієї статті та частиною 1 статті 10 цього Закону. Обсяг витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджується одночасно з бюджетом.

Відповідно до пункту 9 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет на 2015 рік", а також наступних законів на відповідні роки, як спеціальні закони, які регулюють бюджетні відносини, у тому числі й питання заробітної плати працівників органів прокуратури, надано повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір та порядок заробітної плати працівників органів прокуратури.

Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України №№ 763, 657, визначено схеми посадових окладів працівників прокуратури.

З 01.12.2015 відповідно до пункту 3 постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015 "Про упорядкування структуру заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів" у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов`язаних із індексацією, надбавок, доплат, премій підвищено на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено ПКМУ № 505 від 31.05.2012 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" зі змінами.

Фінансування прокуратури здійснюється згідно із кошторисами і щомісячними розписами видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період згідно статті 90 Закону України "Про прокуратуру".

Рішенням Конституційного суду України від 26.03.2020 №6-з/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 № 1697- VIІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане не конституційним, та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення.

Частиною 2 статті 152 Конституції України визначено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Крім того, статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно застосовувалися положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачала, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 № 1697- VIІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування під час нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_1 у спірний період.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26 березня 2021 року.

Суддя С.С. Бойко