Decision № 9577843, 18.05.2010, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2010 р. Справа № 8/27/09-НР

Господарський суд Миколаївської області в складі судді Філінюка І.Г., при секретарі судового засідання Войтовській Н.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Прокурора м. Миколаєва в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, 54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20

до 1-го відповідача: Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради, 54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20

до 2-го відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про: визнання недійсним договору.

За участю представників:

Від позивача: не зявився.

Від 1-го відповідача: Дьоміна І.В., дов.№1393/07.01-10, від 27.07.09 р.

Від 2-го відповідача: ОСОБА_1

Прокурор Брезіцький В.С.

Прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах виконавчого комітету Миколаївської міської ради до Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради та Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним п. 2.1 розпорядження №27-р від 07.02.08 р. управління в частині надання згоди на укладення договору оренди підвального приміщення по вул. Потьомкінській, 52 із підприємцем ОСОБА_1, визнання недійсним договору оренди №6547 від 28.02.08 р., укладеного між відповідачами, та зобовязання ФОП ОСОБА_1 звільнити орендоване нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 52.

Позивач клопоче задовольнити позов з тих підстав, що видання Управлінням з використання та розвитку комунальної власності міської ради розпорядження №27-р від 07.02.08р. про надання згоди та надання в оренду приміщення, яке розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 52, унеможливлює реалізацію державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення від надзвичайних ситуацій, чим порушуються права виконавчого комітету Миколаївської міської ради на здійснення повноважень, повязаних з мобілізаційною підготовкою та цивільною обороною, оскільки спірне приміщення є обєктом цивільного захисту, захисною спорудою сховищем, яка не підлягає передачі в оренду відповідно до ст. 4 Закону України „Про оренду державного та комунального майна ”, Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час та порядку використання захисних споруд цивільного захисту цивільної оборони для господарських, культурних та побутових потреб. Пункт 2.1 розпорядження Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради №43-р від 13.02.2008р. прийнятий в порушення вимог ст. 36 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 5 Закону України „Про цивільну оборону України”, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про правові засади цивільного захисту”, ст.ст. 3, 4 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 2 ст. 5 Закону України „Про приватизацію державного майна” та Декрет Кабінету Міністрів України №2-92 від 31.12.1992р., яким затверджено Перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, передача в оренду яких не допускається, при укладенні договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності між відповідачами підлягає визнанню незаконним в судовому порядку з моменту видання, а договір оренди спірного нежитлового приміщення, укладений між відповідачами, слід визнати також недійсним.

Перший відповідач надав відзив, в якому він позовні вимоги не визнає та клопоче в позові відмовити, посилаючись на те, що на момент укладання договору оренди «Порядок використання захисних споруд цивільного захисту для господарських, культурних та побутових потреб» набрав чинності лише 06.04.2009 р., та крім того Інструкцією щодо утримання захисних споруд цивільної оборони в мирний час, допускається використовувати наявний фонд захисних споруд у мирний час для господарських, культурних та побутових потреб, у порядку, визначеному чинним законодавством.

Другий відповідач письмового відзиву щодо позовних вимог не надав.

В судовому засіданні суд за згодою сторін оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідачів та прокурора, суд

Встановив:

0702.2008 р. Управлінням з використання та розвитку комунальної власності міської ради було прийнято розпорядження №27-р „Про використання нежитлових приміщень міської комунальної власності”, у п. 2.1 якого вирішено укласти договір оренди з ФОП ОСОБА_1 на нежитлове підвальне приміщення по вул. Потьомкінська, 52, площею 60,0 кв.м. для використання під господарчі потреби.

28.02.2008 р. між відповідачами укладено договір оренди №6547 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності, відповідно до умов якого орендодавець передав, орендар прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно нежитлове приміщення, площею 60,0 кв.м., розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 52, підвал з метою використання під господарчі потреби.

Пунктом 10.1 договору оренди встановлено, що строк дії договору 1 рік, та договір діє з 28.02.2008 р. по 28.02.2009 р.

Згідно з п. 10.6 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору протягом одного місяця до закінчення строку чинності договору та протягом одного місяця після закінчення строку дії даного договору, договір вважається продовженим на той же самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Сторони не надали будь-яких доказів щодо припинення або зміну договору. Таким чином, договір є продовженим, а строк його дії спливає 28.02.2011 р.

Згідно облікової картки та паспорту сховища №52504 від 12.11.2007 р., воно розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 52 та знаходиться на балансі ТОВ „Турбота”, яке його обслуговує. Власником спірного приміщення виступає територіальна громада в особі Миколаївської міської ради.

Дослідивши всі матеріали справи, суд дійшов висновку, що заперечення першого відповідача судом не приймаються, а позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.ст. 2, 36 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного обєднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Повноваження щодо організації та участі у здійсненні заходів, повязаних з мобілізаційною підготовкою та цивільною обороною, на відповідній території, делеговані виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

Згідно ст. ст. 1, 5 Закону України „Про Цивільну оборону” систему цивільної оборони складають: органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, повязані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями у надзвичайних ситуаціях, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад в межах своїх повноважень забезпечують вирішення питань цивільної оборони, здійснення заходів щодо захисту населення і територій під час надзвичайних ситуацій та проведення потенційно небезпечних заходів в умовах присутності цивільного населення, сприяють органам управління у справах цивільної оборони у виконанні покладених на них завдань.

Статтею 32 Закону України „Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру ”, ст. ст.1, 3 Закону України „Про правові засади цивільного захисту ” передбачено, що цивільний захист - система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоровю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період; єдина державна система цивільного захисту населення і території сукупність органів управління, сил та засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту.

Вказане узгоджується з вимогами Закону України „Про Цивільну оборону”, Закону України „Про правові засади цивільного захисту”, Закону України „Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” та іншими нормативними актами.

Враховуючи викладене, суд вважає, що до повноважень виконавчого комітету Миколаївської міської ради належать повноваження щодо організації та участі у здійсненні заходів, повязаних з мобілізаційною підготовкою та цивільною обороною, в тому числі і інженерно-технічних заходів, розпорядженням обєктами цивільного захисту захисними спорудами.

Інструкцією щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затвердженою наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 09.10.2006р. №653 та зареєстрованою в Міністерством юстиції України 02.11.2006р. за №1180/13054, керівники підприємств, установ, організацій, на балансі яких знаходяться захисні споруди, забезпечують їх належний технічний стан і готовність до укриття населення, наявний фонд захисних споруд у мирний час використовується для господарських, культурних і побутових потреб у порядку, визначеному чинним законодавством.

Пунктом 1.5 ДБН В 2.2.5-97 „Захисні споруди цивільної оборони”, Порядком використання захисних споруд цивільного захисту цивільної оборони для господарських, культурних та побутових потреб, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 253 від 25.03.2009р. передбачено, що захисні споруди, розміщені у підвальних та цокольних поверхах, а також в окремо розташованих спорудах, слід використовувати у мирний час під приміщення аварійних служб; виробничі приміщення, віднесені за показником вибухопожежної та пожежної небезпеки до категорій Г і Д; допоміжні приміщення лікувальних закладів (за домовленістю зі штабом ЦО).

Можливість використання у мирний час захисних споруд за іншим призначенням допускається лише за узгодженням з місцевими органами санітарного епідеміологічного нагляду Міністерства охорони здоровя України, УДПО, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Прийняття відповідачем-1 розпорядження про надання згоди та надання в оренду приміщення, яке розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 52 та згідно з технічною документацією є сховищем, унеможливлює реалізацію державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення від надзвичайних ситуацій, чим порушуються права виконкому Миколаївської міської ради на здійснення повноважень, повязаних з мобілізаційною підготовкою та цивільною обороною.

Отже, захисні споруди можуть бути використані у мирний час лише підприємствами - балансоутримувачами для конкретно визначених цілей, без передачі їх в оренду комерційним структурам.

Як зазначалось вище, захисна споруда, яка розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 52, є обєктом цивільного захисту - сховищем та знаходиться на балансовому утриманні ТОВ „Турбота”.

Однак, в п.2.1 розпорядження відповідача-1 №27-р від 07.02.2008 р. „Про надання згоди на надання в оренду” та договорі оренди комунального майна за адресою: м. Миколаїв, Потьомкінська, 52, від 28.02.2008р. не зазначено, що спірне приміщення є обєктом цивільного захисту - захисною спорудою, яка не підлягає передачі в оренду.

За таких обставин, суд вважає, що п.2.1 розпорядження управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради №27-р від 07.02.2008 р. „Про надання згоди на надання в оренду” в частині укладення договору оренди з ФОП ОСОБА_1 на нежитлове підвальне приміщення по вул. Потьомкінській, 52, площею 60,0 кв.м. для використання під господарчі потреби, прийнято в порушення вимог ст. 24, ст. 36 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 5 Закону України „Про цивільну оборону України”, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про правові засади цивільного захисту”, ст.ст. 3, 4 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, та відповідно до вимог ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” підлягає визнанню незаконним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, укладений на підставі незаконного розпорядження договір оренди комунального майна № 6547 від 28.02.2008, суперечить нормам чинного законодавства та відповідно до вимог п.1 ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України його слід визнати незаконним.

Тому підлягає задоволенню позовна вимога щодо зобовязання відповідача-2 звільнити орендоване приміщення, площею 60,0 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 52.

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати слід покласти на 1-го відповідача, оскільки саме з вини орендодавця - Управління з використання та розвитку комунальної власності, а не орендаря - Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, порушені права позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати незаконним п. 2.1 розпорядження Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради “Про використання нежитлових приміщень міської комунальної власності” №27-р від 07.02.08 р. в частині надання згоди на укладення договору оренди підвального приміщення, площею 60,0 кв.м. по вул. Потьомкінська, 52, м. Миколаїв з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1

3.Визнати недійсним договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №6547 від 28.02.08р., відповідно до якого підвальне приміщення, розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 52, передане в оренду Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1

4.Зобовязати Фізичну особу підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент код. НОМЕР_1) звільнити орендоване нежитлове приміщення, площею 60,0 кв.м., яке розташоване за адресою м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 52.

5.Стягнути з Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради (м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 22440076) в доход державного бюджету 85 грн. державного мита (на р/р 31118095700006 одержувач УДК в м. Миколаєві, код ЄДРПОУ 23626096, банк одержувача: ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013) та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (на р/р 31211259700006, одержувач: Держбюджет Центрального району м. Миколаєва, код ЄДРПОУ 23626096, банк отримувача: ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, код платежу 22050000).

Суддя