Court ruling № 9574797, 06.05.2010, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ УХВАЛА

06.05.10                                                                                 Справа № 12/39б.

Суддя Палей О.С. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на ухвалу господарського суду Луганської області від 23.04.10 по справі № 12/39б за заявою

кредитора - Приватного підприємства "ТКФ "Югпоставка",

м. Луганськ

до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватерпас Прінт",

м. Луганськ

Про банкрутство

без виклику представників сторін

                                        в с т а н о в и в :

          Господарським судом Луганської області ухвалою від 23.04.10 (суддя Кривохижа Т.Г.) порушено провадження у справі №22/39б про банкрутство боржника - ТОВ "Ватерпас Прінт", ідентифікаційний код 31061959, м. Луганськ, вулиця Поштова, будинок 2, згідно положень ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”(далі за текстом –Закон про банкрутство), за заявою кредитора – Приватного підприємства "ТКФ "Югпоставка", м. Луганськ, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні суду на 06.05.10.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області від 05.05.10 дану справу передано на розгляд судді Палей О.С.

З матеріалів справи вбачається, що 06.05.10 на адресу господарського суду надійшла касаційна скарга заявника Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", зі змісту якої предметом оскарження є ухвала господарського суду від 23.04.10 про порушення провадження у справі № 12/39б, прийнята місцевим судом у порядку ст. 64 ГПК України та ст. 8, 11, 12, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно з приписами п. 7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" від 15.03.10 № 01-08/140 у вирішенні питань, пов’язаних з поданням апеляційних та касаційних скарг на ухвали господарського суду, які не підлягають оскарженню, судам слід враховувати правову позицію Верховного Суду України, викладену в його Інформаційному листі від 10.09.08 № 3.2-2008. Зокрема, у даному листі визначено наступну правову позицію - у разі подання касаційної скарги на ухвалу місцевого або апеляційного господарського суду, яку не може бути оскаржено, відповідному місцевому або апеляційному господарському суду, до якого надіслано скаргу, суду слід відмовляти у її прийнятті.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України передбачено в якості основної засади судочинства забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 12 Закону України "Про судоустрій України" учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Наведені конституційне та законодавче положення ставлять в залежність реалізацію конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження від положень процесуального закону, яким є Господарський процесуальний кодекс України. Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України містить виключний перелік імперативних норм про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному та касаційному порядку.

Згідно з частиною першою статті 106 та частиною першою статті 11113 Господарського процесуального кодексу України ухвали відповідно місцевого господарського суду і апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у випадках, передбачених Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ні статтею 64 ГПК України, ні Законом про банкрутство не передбачена можливість оскарження ухвали про порушення провадження у справі.

Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.07 № 8 передбачено, що оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів тощо), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.

У відповідності до положень ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Дії заявника, який на даний час навіть не набув статусу учасника провадження у справі, щодо оскарження процесуального документа, який не підлягає оскарженню, свідчать про зловживання правом і навмисне затягування судового процесу.

Сплачене за платіжною квитанцією від 06.05.10. №1800471 державне мито в сумі 42 грн. 50 коп. повернути за ухвалою.

Керуючись ст. ст. 86, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

1.Відмовити у прийнятті касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на ухвалу господарського суду Луганської області від 23.04.10 по справі № 12/39б.

2.Повернути ПАТ "УкрСиббанк" державне мито в сумі 42 грн. 50 коп., сплачене за платіжною квитанцією від 06.05.10. №1800471.

Повернення державного мита здійснити на підставі даної ухвали, засвідченої гербовою печаткою господарського суду Луганської області.

3.Касаційну скаргу повернути скаржнику з додатками на 18 аркушах, в тому числі оригінал платіжної квитанції про сплату державного мита від 06.05.10. № 1800471.

Суддя                                                                                                     О.С. Палей