Court ruling № 95696586, 22.03.2021, Mykolaiv District Court of Odesa Oblast

Справа № 508/178/21

Провадження № 2/508/156/21

У Х В А Л А

Іменем України

про залишення позовну заяву без руху

"22" березня 2021 р. смт. Миколаївка

Суддя Миколаївського районного суду Одеської області Банташ Д.С. дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Миколаївська селищна рада Миколаївського району Одеської області про визнання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку недійсним, визнання права приватної власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

17.03.2021 року до Миколаївського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Миколаївська селищна рада Миколаївського району Одеської області про визнання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку недійсним, визнання права приватної власності на земельну ділянку.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 175, 177 ЦПК України.

У відповідності до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скаргу чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом.

При цьому судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

В статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Судом встановлено, що позивачем заявлено у позові дві вимоги: одна вимога немайнового характеру про визнання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку недійсним, а також вимога майнового характеру про визнання права приватної власності на земельну ділянку.

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є право власності на земельну ділянку розміром 8,21 гектарів.

Отже, у позовній заяві повинна бути зазначена ціна позову у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України (ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна), оскільки розподіл судових витрат, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, впливає з вартості майна (ціни позову) у разі прийняття рішення суду.

Також до позовної заяви не додано документів, що містять інформацію про дійсну вартість спірного нерухомого майна на день подання позову, зокрема, не визначено ринкової вартості земельної ділянки відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивач у відповідності до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору не звільняються.

До матеріалів позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в сумі 908,00 грн.

Позивачем не в повному обсязі сплачений судовий збір (не сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру, виходячи з дійсної вартості спірного нерухомого майна на день подання позову).

У зв`язку з чим, суд зазначає, що позивачу необхідно зазначити ціну позову (відповідно до спірного нерухомого майна земельної ділянки розміром 8,21 га, станом на день подання позову до суду); надати відомості про дійсну вартість спірного нерухомого майна на день подання позову; виходячи з дійсної вартості спірного нерухомого майна на день подання позову доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру та надати відповідні докази суду.

Відповідно до абз. 2 п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року за № 10, з урахуванням внесених змін і доповнень від 25 вересня 2015 року, відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги),містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини»).

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 174-177, 185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Миколаївська селищна рада Миколаївського району Одеської області про визнання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку недійсним та визнання права приватної власності на земельну ділянку – залишити без руху.

Надати позивачу ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків строком 10 (десять) днів, з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення до встановленого терміну недоліків заява буде вважатися неподаною і буде повернута йому з усіма доданими документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: Д.С. Банташ

.