Decision № 9565117, 12.01.2010, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

12.01.2010Справа №2-9/5871-2009 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина", м. Київ

До відповідача Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", м. Сімферополь

Про стягнення 91276,96 грн.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача – Живіло О.В., пред-к., дов. пост. №2271 від 23.12.2009р., у справі.

Від відповідача – Маслов В.М., ю/к., дов. пост. №11/66 від 09.11.2009р.

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 91276,96 грн. заборгованості, у тому числі 79824 грн. основного боргу, 1676,30грн. індексу інфляції, 8593,91 грн. пені, 3% річних у сумі 1182,75грн.

Відповідач відзиву на позов суду не надав. У судовому засіданні позивні вимоги не признав, однак документально свої заперечення по позову не обґрунтував.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

В с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» (надалі -Позивач) та Державним акціонерним товариством «Чорноморнафтогаз» (надалі -Відповідач) було укладено Договір постачання № 954 від 20.11.2008р.

Відповідно до умов Договору Позивач зобов'язується передати (поставити) в певний термін Договору у власність Відповідачу товар, згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору, а Відповідач зобов'язується прийняти цей товар і сплатити його на умовах визначених Договором.

Згідно Акту приймання-передачі від 31.03.2009р. Позивачем було передано Відповідачу а Відповідачем прийнято товар на суму 27 744,00 грн.

Згідно Акту приймання-передачі від 31.03.2009р. Позивачем було передано Відповідачу а Відповідачем прийнято товар на суму 5 280,00 грн.

Згідно Акту приймання-передачі від 06.04.2009р. Позивачем було передано Відповідачу а Відповідачем прийнято товар на суму 28 296,00 грн.

Згідно Акту приймання-передачі від 13.04.2009р. Позивачем було передано Відповідачу, а Заповідачем прийнято товар на суму 18 504,00 грн.

Таким чином, Позивачем було передано у власність Відповідачу, а останнім прийнято товар на загальну суму 79 824,00 грн.

Відповідно до п. 4.2. Договору, оплата за кожну партію заявленого товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача протягом 21 календарного дня з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі товару. Тобто, товар, що був поставлений 31.03.2009р. Відповідач мав оплатити до 20.04.2009р. включно, за товар переданий 06.04.2009р. - 27.04.2009р. включно, за товар поставлений 13.04.2009р - відповідно до 04.05.2009р. включно. Проте в передбачений Договором строк Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару.

15.06.2009р. Позивачем було направлено Відповідачу лист-претензію № ІК-07/09 з пропозицією погасити наявну заборгованість. Відповідач 01.07.2009р. направив Позивачу відповідь на лист-претензію, в якій Відповідач суму боргу не заперечує, проте посилається на фінансові труднощі ДАТ «Чорноморнафтогаз», та не вказує строк, протягом якого буде погашено заборгованість перед Позивачем.

Таким чином, станом на 23.10.2009р. сума боргу Відповідача перед Позивачем складає 79 824,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений поговором або законом.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у розміру 79824 грн. підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи, у тому числі двостороннім актом звірки розрахунків, підписаним сторонами, від 30.09.2009р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних за період з 21.04.2009 р. по 23.10.2009 р. у сумі 1182,75грн. підлягають задоволенню.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції за період з травня 2009 р. по вересень 2009 р. у сумі 1676,30 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 8593,91 грн. за період з 21.04.2009 р. по 23.10.2009 р. (згідно розрахунку позивача)

Згідно п.8.3 договору у разі несвоєчасної оплати за Договором Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення платежу від простроченої суми. Розрахунок пені позивачем був проведений з урахуванням діючих облікових ставок НБУ відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Таким чином, позовні вимоги позивача у частині стягнення 8593,91 грн. пені обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Ст.33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем таких суду не представлено.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 12.01.2010р. зі згодою сторін були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано 13.01.2010 р.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" (95000 ,м. Сімферополь, пр..Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1, р\р 26000000131709 у АКБ «Чорноморський банк розвитку і реконструкції» м. Сімферополь МФО 384577, Код ЄДРПОУ 00153117, ІПН 001531101091, Свідоцтво платника ПДВ № 00398958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" (02088, м. Київ, вул. Першого Травня, 1-А, п/р 26001301002008 у ВАТ ВТБ Банк м Києва МФО 321767, Код ЄДРПОУ 30722204, ІПН 307222026517, Свідоцтво платника ПДВ № 38799322) 79824 грн. основного боргу, 1676,30грн. індексу інфляції, 8593,91 грн. пені, 3% річних у сумі 1182,75грн., 912,77 грн. держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Петухова Н.С.