Court ruling № 95635607, 10.02.2021, Pavlohrad City and District Court of Dnipropetrovsk Oblast

Справа № 183/304/18

Провадження № 1-кп/185/82/21

У Х В А Л А

10 лютого 2021 року м. Павлоград

Дніпропетровської області

Колегія суддів Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого – судді Щербини О.О.,

суддів - Тимченка С.О., Самоткан Н.Г.

секретаря – Редьки Ю.І.,

за участю прокурора – Шаповала А.М.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників - адвокатів Науменка О.І., Мелешко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт з додатками складений у кримінальному провадженні № 12017040350003708 від 14 листопада 2017 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 187 КК України, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України

В С Т А Н О В И Л А :

Прокурор подав до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, обґрунтовуючи його тим, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу не змінилися і не відпали.

З`ясувавши думку сторін кримінального провадження із зазначеного питання, кожного окремо, проаналізувавши та співставляючи зазначені питання між собою та у сукупності з позицією сторін кримінального провадження, змістом обвинувального акту, а також вимогами КК та КПК України, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших учасників цього ж кримінального провадження;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 є раніше судимим, злочин що інкримінуються, учинив в короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, має постійне місце проживання та певні соціальні зв`язки, являється інвалідом ІІ групи.

Разом з тим, колегія суддів бере до уваги, що ОСОБА_1 обвинувачується, в тому числі і у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання за вчинення якого, у разі доведеності вини обвинуваченого, передбачено на строк до 12 років позбавлення волі, із конфіскацією майна.

Суд вважає, що на даній стадії судового провадження, встановлені судом ризики на цей час продовжують існувати, є реальними, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, а отже не суперечитиме вимогам ст.5 Конвенції та практиці ЄСПЛ.

З огляду на вказане та зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, виходячи з усіх обставин провадження, вважає, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність тримання під вартою є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування обвинуваченого від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування обвинуваченого від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.

Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, а також оцінюючи сукупність обставин, застосування більш м`якого запобіжного заходу є неможливим. Більш того, за час тримання обвинуваченого під вартою зазначені ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, застосування більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а обраний відносно останнього запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченим і його захисником, кожним окремо, проте в даному конкретному випадку приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі.

Зазначені обставини свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_1 , у випадку зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, з огляду на тяжкість учиненого, процесуальні наслідки зазначеного в контексті покарання, що загрожує даній особі в разі визнання винуватим, може перешкоджати судовому провадженню, переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

З урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, думки прокурора, та інших учасників процесу, а також, вбачаючи ризики, викладені в ст.177 КПК України, та з урахуванням вимог ст.183 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 , тримання під вартою до 60 календарних днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 197, 331 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання прокурора задовольнити тапродовжити обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 187 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 10 квітня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

___ ______ ______

Головуючий суддя Суддя Суддя

Щербина О.О. Тимченко С.О. Самоткан Н.Г.