Court ruling № 95609202, 17.03.2021, Kherson District Administrative Court

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/911/21

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В., перевіривши виконання вимог статей 160-168 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду із позовом до Державної казначейської служби України (далі - відповідач, Казначейство), у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України у вигляді невиконання протягом тривалого часу рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 14.05.2020р. у справі №766/10633/17;

- зобов`язати Державну казначейську службу України здійснити виконання виконавчого листа від 12.10.2020р. у справі №766/10633/17, шляхом перерахування на користь ОСОБА_1 272 342,56 грн.;

- зобов`язати Державну казначейську службу України подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 14.05.2020р. у справі №766/10633/17.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами. Так, рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 14.05.2020 року у справі №766/10633/17 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, Прокуратури Херсонської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконних дій органів досудового розслідування та прокуратури, задоволено, тим самим ухвалено стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої шкоди 272342,56 грн., шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду. З метою забезпечення примусового виконання наведеного рішення, судом видано виконавчий лист від 14.05.2020р. (справа №766/10633/17). На адвокатський запит представника позивачки Державна Казначейська служба України надала лист-відповідь від 23.02.2021р. №5-06-06/4119, в якому Казначейство повідомило про те, що питання перерахування коштів на користь ОСОБА_1 розглянеться Казначейством після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше виконавчого листа по справі №766/10633/17. За наведених обставин позивачка вважає, що Казначейством допущено щодо неї протиправну бездіяльність, яка полягає у невиконанні протягом тривалого часу рішення суду від 14.05.2020 року у справі №766/10633/17, шляхом безспірного списання коштів.

З аналізу спірних правовідносин вбачається, що вони є похідними та виникли в зв`язку з невиконанням суб`єктом владних повноважень - відповідачем рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 14.05.2020 року у справі №766/10633/17.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 370 КАС України) .

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішення суду в адміністративній справі регламентовані Розділом IV КАС України.

Так, положеннями статті 383 КАС України (визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду) визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З аналізу вказаної норми вбачається, що позов, який направлений на контроль за виконанням судового рішення, виключає одночасний розгляд спору про оскарження дій суб`єкта владних повноважень з інших підстав, що не пов`язані з належним виконанням судового рішення, а відтак саме суд, який постановив рішення по суті позовних вимог наділений повноваженнями щодо судового контролю.

Близьких за змістом висновків дійшов Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові №3 від 13 березня 2017 року "Про огляд практики застосування адміністративними судами статі 267 Кодексу адміністративного судочинства".

Такий процесуальний механізм є необхідним для забезпечення рівності сторін, процесуальної дисципліни та юридичної визначеності.

Зважаючи на вищеозначені норми, суд приходить до висновку, що невиконання суб`єктом владних повноважень рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 14.05.2020 року у справі №766/10633/17 може бути підставою для звернення до вказаного суду в порядку, встановленому статтею 383 КАС України, а не з новим позовом, підставою для якого по суті є невиконання відповідачем рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 14.05.2020 року у справі №766/10633/17 в частині безспірного списання коштів.

Враховуючи, що спірні відносини у даному випадку є пов`язаними (похідними) з невиконанням рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 14.05.2020 року у справі №766/10633/17 і не є самостійними позовними вимогами, тобто безпосередньо пов`язані з предметом і підставою позову за якими постановлене судове рішення по суті позовних вимог між тими ж сторонами, існують правові підстави для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України.

В іншому випадку, розгляд питань, пов`язаних із виконанням цього рішення некомпетентними (в розумінні частини 1 статі 383 КАС України) судами шляхом розгляду нових позовних вимог (сукупність проваджень) призведе до штучного створення перешкод щодо належного судового контролю за виконанням попереднього рішення суду з аналогічного предмету та підстави позову, які були первинними для виникнення даних спірних правовідносин (в даному випадку рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 14.05.2020 року у справі №766/10633/17), та фактично створює можливість перегляду остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду і ухвалення нового рішення у справі, що є порушенням конституційного принципу щодо обов`язковості судового рішення (частина 5 статті 124 Конституції України), принципу юридичної визначеності та поваги до остаточного рішення суду (Res judicata у світлі прецедентних рішень Європейського суду з прав людини).

Суд також приймає до уваги висновки Європейського суду з прав людини, зроблені у справі Зубац проти Хорватії (ZUBAC v. CROATIA) від 05.04.2018р. (заява №40160/12), за якими формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Саме із цих міркувань і на цих підставах суд застосовує правові наслідки, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України.

Суд зауважує на тому, що позивач вправі обирати на власний розсуд спосіб правового захисту, в той же час право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави (рішення Європейського суду з прав людини від 12.07.2001р. справа "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини"), зокрема діюче законодавство, яке є доступним та передбачуваним, виключає можливість повторного розгляду тотожних позовних вимог, якщо є такі, що набрало законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

За таких обставин, суд приходить до висновку необхідність винесення ухвали про відмову у відкритті провадження у справі.

Керуючись ст.170, 243, 248 КАС України, суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.

Ухвалу складено та підписано суддею 17.03.2021 року.

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 105000000