
Справа № 161/10159/18
Провадження № 1-кп/161/147/21
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 17 березня 2021 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді - Сівчука А.Є.
за участю секретаря - Федьо Н.І.
прокурора - Ніценко В.О.
захисника - Міщук І.В.
засудженого - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за заявою засудженого ОСОБА_1 про вирішення питання, пов`язаного з виконанням вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.02.2021, -
в с т а н о в и в:
Засуджений ОСОБА_1 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із заявою про вирішення питання, пов`язаного з виконанням вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.02.2021 щодо ОСОБА_1 , зокрема просить повернути йому належні йому речі, а саме рюкзак (чорний), ключі, блутюз-колонка із зарядним пристроєм, флешка, мобільний телефон марки «Нокіа 6060», ІМЕІ: НОМЕР_1 , що належить його сину ОСОБА_2 , речі, що були вилучені під час огляду місця події від 07.05.2019 в ДУ «Луцький слідчий ізолятор» в камері № 76, а саме тапочки, чоловічі спортивні штани (чорного кольору), шорти (чорного кольору), светр чоловічий. Просить заяву задовольнити, з підстав викладених в ній.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримав та просив задовольнити.
В судовому засіданні заслухавши думку учасників процесу, зокрема, прокурора, яка заперечувала щодо задоволення заяви засудженого, думку самого ОСОБА_1 , який заяву підтримав та просив задовольнити, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши матеріали судового провадження, суд вважає, що клопотання підлягає до часткового задоволення.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_1 17.02.2021 року засуджений вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ст.ст.307 ч.1, 307 ч.2, 121 ч.2, 70 ч.1 КК України до 7 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної вланості.
Враховуючи ті обставини, що як вбачається з вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.02.2021 щодо ОСОБА_1 , судом вирішено долю речовий доказів, зокрема, і речей, що зазначає засуджений в своїй заяві, однак ОСОБА_1 до своєї заяви не додав будь-яких підтверджуючих документів щодо походження майна, як вказує сам засуджений належить його сину, то такі пояснення судом не приймається до уваги, оскільки дане майно було вилучене в ДУ «Луцький слідчий ізолятор», при цьому, суд вважає, що одяг, який був вилучений в ході огляду місця події від 07.05.2019 з камери № 76 ДУ «Луцький слідчий ізолятор» підлягає поверненню ОСОБА_1 за належністю, за таких обставин, суд приходить до висновку, що дану заяву, слід задовольнити частково.
Щодо повернення ключів, що були вилучені в ОСОБА_1 , судом вирішено вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.02.2021 року, повернути засудженому за належністю.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.537-539, 369, 372 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Заяву засудженого ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Речові докази – тапочки, чоловічі спортивні штани (чорного кольору), шорти (чорного кольору), светр чоловічий, що переданий на відповідальне зберігання в камеру схову речових доказів Луцького ВП ГУНП у Волинській області – повернути ОСОБА_1 за належністю.
В решті вимог, що зазначено в заяві засудженого ОСОБА_1 – відмовити в задоволенні.
Ухвала суду може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом семи днів, з моменту проголошення зазначеної ухвали.
ГОЛОВУЮЧИЙ:
The court decision No. 95569765, Lutsk City and District Court of Volyn Oblast was adopted on 17.03.2021. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 161/10159/18. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: