
Справа № 199/5685/20
(1-кп/199/232/21)
У Х В А Л А
іменем України
16 березня 2021 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
Головуючий - суддя Сенчишин Ф.М.
За участі секретаря судового засідання Комар Н.В.
прокурора Понедільченка І.О.
обвинувачених ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3
захисників Гусєва І.І.
Чеснокова К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12020040630000716, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 186 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 186 КК України,
В С Т А Н О В И В :
Обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалою суду було продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 20 березня 2021 року.
В судовому засіданні прокурором Понедільченком І.О. заявлене клопотання про продовження строку дії раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу на 60 днів. Клопотання обґрунтовується тим, що обвинувачений може переховуватися від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_1 і його захисник Чесноков К.В. заперечили проти задоволення клопотання прокурора, оскільки ОСОБА_1 злочину не вчиняв, будь-які визначені законом ризики відсутні і обвинувачений нікуди переховуватися та ні на кого впливати не буде. Наголошують на тому, що «цивільна» дружина обвинуваченого народила дитину і їй потрібна допомога. Просять замінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м`який – домашній арешт.
Обвинувачені ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , а також захисник Гусєв І.І. підтримали клопотання Злидня Д.В. і Чеснокова К.В.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_1 , який є особою раніше судимою за вчинення умисних корисливих злочинів, обвинувачується у вчиненні в період іспитового строку нового тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.
За таких обставин суд погоджується з думкою прокурора, що зазначені ознаки дають підстави вважати можливим ухилення від суду, перешкоджання встановленню істини по даному провадженню, що є визначеною законом підставою для застосування запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про доцільність зміни запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на будь-який інший, не пов`язаний з позбавленням волі, або його продовження, суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, за яким тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Суд також враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Оскільки ОСОБА_1 тривалий час утримується під вартою, як особа не становить підвищену небезпеку для суспільства, сам злочин, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_1 , також не становлять підвищеної суспільної небезпеки, у суду наявні підстави для висновку про те, що на цей час відсутній публічний інтерес, що переважав би, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи, і подальше утримання обвинуваченого під вартою є надмірним. На підставі викладеного, клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою задоволенню не підлягає.
Розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи вищезазначене, відповідно до приписів ст. 183 КПК України вважає, що запобіжним заходом, здатним забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, буде домашній арешт, отже відповідне клопотання сторони захисту підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 333 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання прокурора Понедільченка І.О. про продовження строку дії раніше обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 і його захисника Чеснокова К.В. про заміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт – задовольнити.
Замінити раніше обраний ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт строком до 14 травня 2021 року з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 20 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин та покладенням на нього обов`язків протягом двох місяців:
- не відлучатися із м. Дніпро без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця мешкання;
Звільнити ОСОБА_1 з-під варти негайно в залі суду.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає та підлягає негайному виконанню після її оголошення. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.
Головуючий:
16.03.2021
The court decision No. 95533409, Amur-Nyzhnodniprovskyi District Court of Dnipro City (until 25.04.2025 - Amur-Nyzhnodniprovskyi District Court of Dnipropetrovsk City) was adopted on 16.03.2021. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful information quickly.
This decision relates to case No. 199/5685/20. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: