Decision № 95503229, 01.03.2021, Donetsk District Administrative Court

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2021 р. Справа№200/8888/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А.,

за участю:

секретаря Перерви Д.В.,

представника відповідача Кододової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу від 10.08.2020 року № Ю-106-25,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» в особі відокремленого підрозділу Мирноградського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу від 10.08.2020 року № Ю-106-25.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що платники єдиного внеску звільняються від виконання своїх обов`язків на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція, визнається безнадійною та підлягає списанню.

Ухвалою від 04 січня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Відповідачем наданий відзив на позовну заяву, де що згідно облікових даних позивача станом на 31.07.2020 року за ним обліковувалась заборгованість в розмірі 1255877,02 грн. Отже податковий орган згідно з вимогами чинного законодавства сформував спірну вимогу від 10.08.2020 року № Ю-106-25.

Представник позивача до судового засідання не прибув, був належним чином повідомлений про чат та місце розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 35397869, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, має в своїй структурі відокремлений підрозділ Мирноградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу».

10.08.2020 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-106-25, відповідно до якої станом на 31.07.2020 року у підприємства обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 1255877,02 грн. (а.с.4).

Наявність у позивача станом на вказаної заборгованості з єдиного внеску у розмірі підтверджується інтегрованою карткою платника (а.с.82-91).

Відповідно розрахунку суми боргу заборгованість виникла за період з 21.04.2020 року по 20.07.2020 року (а.с.92).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464).

Так, абзацом 3 п. 1 ст. 4 Закону № 2464 передбачено, що платниками єдиного внеску, зокрема, є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 на платника єдиного внеску покладений обов`язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

У відповідності до ч. 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Частиною 6 ст. 25 Закону передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Аналіз наведених норм доводить, що платник повинен своєчасно та у повному обсязі сплачувати єдиний внесок. При наявності недоїмки у платника контролюючі органи мають право зараховувати сплачений єдиний внесок у рахунок погашення недоїмки за попередні періоди.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону № 2464 рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Позивач наголошує, що згідно пункту 9-4 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 він був звільнений від виконання своїх обов`язків.

Відповідно до статті 9-4 цього Закону платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Проте суд зазначає, що з 13 лютого 2020 року пункт 9-4 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 виключено на підставі Закону України від 14 січня 2020 року № 440-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи».

Отже, пункт 9-4 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 діяв до 12 лютого 2020 року включно.

З правового аналізу наведених законодавчих норм слідує, що до 13 лютого 2020 року факт перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, був підставою для звільнення платників єдиного внеску як від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, так і від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його вчасної сплати. При цьому, вказані норми не скасовували обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надавали можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі, що було підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464.

З огляду на наведене, позивач з 14 квітня 2014 року по 12 лютого 2020 року включно внаслідок проведення антитерористичної операції був звільнений від своєчасного виконання обов`язків платника єдиного внеску. Проте, оскільки пункт 9-4 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 був діючим по 12 лютого 2020 року включно, на час формування відповідачем спірної вимоги - 03.06.2020 року відсутні будь-які підстави щодо звільнення позивача від сплати єдиного внеску.

Таким чином, спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.10.2020 року № Ю-967-25 на суму 21502100,17 грн. є правомірною та не підлягає скасуванню, оскільки сформована відповідачем у період, коли позивач не був звільненим від сплати єдиного внеску.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Докази, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, суду не надані, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заявлених вимог про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 10.08.2020 року № Ю-106-25.

Відповідно до статті 139 КАС України, через відмову у задоволенні позову відсутні підстави для розподілу понесених позивачем судових витрат.

Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (м. Маріуполь, вул. К. Лібкнехта, буд. 177 «а», ЄДРПОУ 00191678) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 43142826) про скасування вимоги про сплату боргу від 10.08.2020 року № Ю-106-25 - відмовити.

Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена та проголошена 01 березня 2021 року. Рішення складено у повному обсязі 11 березня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.А. Чекменьов